755/12609/16-к Про таємне викрадення чужого майна, скоєне з корисливих мотивів - 17.10.2019 Прийняття

суддів Бущенка А.П., Стефанів Н.С., за участю: секретаря судового засідання Михальчука В.В., прокурора Пантєлєєвої А.С., захисника засудженого ОСОБА_3 Николенка Р.С.,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу захисника Мадорського Ю.В. на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 29 вересня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 15 березня 2018 року стосовно ОСОБА_2 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100040006996, щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1 ),

засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 29 вересня 2017 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

Відповідно до частин 1, 4 ст. 70 КК ОСОБА_2 визначено покарання за сукупністю злочинів, за які його засуджено цим вироком та вироком Деснянського районного суду м. Києва від 20 грудня 2016 року, шляхом часткового складання призначених покарань у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.

За цим же вироком засуджено ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. Відповідно до частин 1, 4 ст. 70 КК ОСОБА_3 визначено покарання за сукупністю злочинів, за які його засуджено цим вироком та вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 01 липня 2016 року, шляхом часткового складання призначених покарань у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.

Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 6956,88 грн процесуальних витрат.

Апеляційний суд м. Києва від 15 березня 2018року залишив вирок без змін.

За вироком суду ОСОБА_2 засуджено за те, що він разом із ОСОБА_3 за попередньою змовою 19 травня 2016 року приблизно о 12:00 проникли до квартири АДРЕСА_2, звідки повторно таємно викрали майно, що належить потерпілій ОСОБА_5, на загальну суму 20 214,05 грн.

Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи особи, яка її подала

Щодо ОСОБА_3 судових рішень у касаційному порядку не оскаржено.

У касаційній скарзі захисник Мадорський Ю.В. ставить вимогу про скасування судових рішень щодо ОСОБА_2 Посилаюється на порушення судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону, які залишилися поза увагою апеляційного суду. Зокрема, вказує на порушення права засудженого на захист, оскільки судом не надано можливості ОСОБА_2 дати свої пояснення під час судового слідства, висловитися під час судових дебатів, а також виступити з останнім словом. Вважає за необхідне призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні захисник засудженого ОСОБА_3 - Николенко Р.С. підтримав касаційну скаргу захисника Мадорського Ю.В. в інтересах засудженого ОСОБА_2 Прокурор вважала, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви Суду

Згідно з положеннями ст. 370 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК (4651-17) ) судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК істотними порушеннями кримінального процесуального закону України є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Доводи у касаційній скарзі про недотримання судом першої інстанції процесуальних прав ОСОБА_2, що, на думку захисника, порушило право засудженого на захист, є аналогічними доводам в апеляційних скаргах захисника, вони були перевірені судом апеляційної інстанції, який визнав їх необґрунтованими, мотивувавши свої висновки належним чином.

Із висновками апеляційного суду про необґрунтованість доводів щодо порушення судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону погоджується і суд касаційної інстанції, оскільки вони спростовуються матеріалами кримінального провадження.

Під час судового слідства ОСОБА_2, користуючись своїм правом, передбаченим ст. 63 Конституції України, відмовився давати суду пояснення, що підтверджується звукозаписом судового засідання.

Що стосується позбавлення ОСОБА_2 можливості виступити в судових дебатах і з останнім словом, то вони є непереконливими.

Судом було надано можливість останньому виступити в дебатах, однак він повідомив суду, що не готовий до виступу. Водночас він не повідомляв суду про своє бажання виступити на цій стадії судового процесу та не заявляв клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з необхідністю підготуватися до дебатів. Водночас його захисник виступив у судових дебатах та висловив свої аргументи на користь обвинуваченого.

Також судом було надано останнє слово ОСОБА_2, однак він не скористався своїм правом, зазначивши, що не має, що сказати суду в останньому слові.

Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав вважати, що місцевим судом було порушено право на захист ОСОБА_2 у зв`язку з недотриманням його процесуальних прав під час судового розгляду справи.

При перегляді кримінального провадження в апеляційному порядку апеляційний суд належним чином перевірив доводи, зазначені в апеляційних скаргах, та постановив рішення з наведенням докладних підстав в ухвалі, яка відповідає вимогам ст. 419 КПК.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, передбачених ст. 412 КПК, які були б підставами для скасування судових рішень у кримінальному провадженні, Судом не встановлено.Тому підстави для задоволення касаційної скарги захисника відсутні.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд

Вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 29 вересня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 15 березня 2018 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника Мадорського Ю.В. - без задоволення.