161/11204/17 Про таємне викрадення чужого майна, скоєне повторно та з проникненням у житло - 15.10.2019 Прийняття

розглянула в судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 17 травня 2018 року щодо

ІНФОРМАЦІЯ_1

уродженця м. Луцька Волинської

області, жителя

засудженого за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Короткий зміст судових рішень та встановлені фактичні обставини

За вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 січня 2018 року, залишеним без зміни апеляційним судом, ОСОБА_1 було засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 2 ст. 185 КК - на строк 3 роки; за ч. 3 ст. 185 КК - на строк 3 роки 6 місяців. На підставі ч. 1 ст. 70 вказаного Кодексу за сукупністю злочинів призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, а за правилами ч. 4 ст. 70 КК йому визначено остаточний захід примусу у виді позбавлення волі на строк 4 роки 9 місяців.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК ОСОБА_1 зараховано у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 26 січня по 20 червня 2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, а з 21 червня 2017 року до набрання вироком законної сили - з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Вирішено питання щодо процесуальних витрат і речових доказів у кримінальному провадженні.

Суд визнав ОСОБА_1 винуватим у крадіжках, вчинених у м. Луцьку повторно та з проникненням у житло за обставин, викладених у вироку.

Як установив суд, 31 листопада 2016 року близько 23:00 ОСОБА_1 проник до квартири АДРЕСА_2, звідки викрав 3000 грн, чим заподіяв ОСОБА_2 матеріальної шкоди на вказану суму.

Також 1 січня 2017 року близько 22:30 ОСОБА_1 проник у квартиру АДРЕСА_3 і викрав звідти належне ОСОБА_3 майно на загальну суму 20 200 грн.

Надалі, 3 січня 2017 року близько 23:00, поблизу кіоску на просп. Грушевського, 20 ОСОБА_1 викрав із барсетки ОСОБА_4 майно на загальну суму 3020 грн.

Окрім того, 5 січня 2017 року близько 11:00 ОСОБА_1 проник у квартиру АДРЕСА_4 і викрав звідти належне ОСОБА_5 майно на загальну суму 1250 грн, а потім близько 12:30 він, проникнувши у квартиру АДРЕСА_5, викрав належне ОСОБА_6 майно на загальну суму 1490 грн.

Також 11 січня 2017 року близько 17:00 ОСОБА_1 проник у квартиру АДРЕСА_6 і викрав звідти майно ОСОБА_7 на загальну суму 16 000 грн.

12 січня 2017 року близько 00:10 ОСОБА_1 проник у будинок на АДРЕСА_7, звідки викрав належне ОСОБА_8 майно на загальну суму 5 000 грн, а потім близько 4:00 проник у квартиру АДРЕСА_8 і викрав звідти майно ОСОБА_9 на загальну суму 24 100 грн.

Окрім цього, 13 січня 2017 року близько 17:00 та 19 січня близько 19:00 ОСОБА_1, проникнувши в будинки на АДРЕСА_9 АДРЕСА_10, викрав звідти належне ОСОБА_10 майно на загальну суму 3545 грн і майно ОСОБА_8 на загальну суму 13 000 грн відповідно.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі, як убачається з її змісту, засуджений ОСОБА_1 просить змінити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК (4651-17) ) ухвалу апеляційного суду в частині обчислення строку відбування покарання. Засуджений просить зарахувати йому у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 21 червня 2017 року по день набрання вироком законної сили включно, як це передбачено ч. 5 ст. 72 КК у редакції Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання" (838-19) (далі - Закон № 838-VIII (838-19) ).

Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду. Клопотань про його відкладення не надходило.

Позиції учасників судового провадження

У суді касаційної інстанції засуджений та захисник підтримали касаційну скаргу ОСОБА_1, прокурор вважав, що касаційна скарга сторони захисту не підлягає задоволенню.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Керуючись ст. 433 КПК, суд касаційної інстанції переглядає оспорюване рішення у межах касаційної скарги, в якій висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих злочинів, юридично-правова оцінка діянь за ч. 2 ст. 185 та ч. 3 ст. 185 КК, справедливість заходу примусу, правильність застосування частин 1 та 4 ст. 70 цього Кодексу не заперечуються.

Частиною 5 ст. 72 КК у редакції Закону № 838-VIII (838-19) визначено, що зарахування строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення, проводиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

21 червня 2017 року набрав чинності Закон України від 18 травня 2017 року № 2046-VIII "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув`язнення" (2046-19) , яким змінено ч. 5 ст. 72 КК. Фактично законодавець повернувся до редакції ч. 5 ст. 72 КК, яка існувала до набрання чинності Законом № 838-VIII (838-19) і передбачала, що попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у ч. 1 цієї статті.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 29 серпня 2018 року, в разі, якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК у редакції Закону № 838-VIII (838-19) .

Оскільки у цьому кримінальному провадженні встановлено, що ОСОБА_1 вчинив злочини до 20 червня 2017 року, то при вирішенні питання щодо порядку зарахування засудженому у строк покарання строку попереднього ув`язнення необхідно керуватися правилами ч. 5 ст. 72 КК у згаданій редакції, про що і зазначає засуджений.

Отже, з огляду на правову позицію Великої Палати Верховного Суду місцевий суд, зарахувавши засудженому у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 21 червня 2017 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день такого ув`язнення за один день позбавлення волі замість двох, неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність. Суд апеляційної інстанції залишив це поза увагою.

З урахуванням викладеного, ураховуючи приписи ч. 2 ст. 433 КПК, окрім ухвали Апеляційного суду Волинської області від 17 травня 2018 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 438 КПК підлягає зміні і вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 січня 2018 року щодо ОСОБА_1, а засудженому необхідно зарахувати у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 21 червня 2017 року по 17 травня 2018 року (день набрання вироком законної сили) включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Тому подану касаційну скаргу слід задовольнити.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити.

Вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 січня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 17 травня 2018 року щодо ОСОБА_1 змінити.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК у редакції Закону № 838-VIII (838-19) зарахувати ОСОБА_1 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 21 червня 2017 року по 17 травня 2018 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.