760/20369/17 Про замах на таємне викрадення чужого майна, скоєне шляхом таємного проникнення до квартири - 08.10.2019 Прийняття

за касаційною скаргою захисника Дем`янової О. В. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Солом`янського районного суду м. Києва від 03 травня 2018 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 04 грудня 2018 року.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 03 травня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

Строк покарання постановлено обчислювати з моменту фактичного виконання вироку.

У строк відбування ОСОБА_1 покарання зараховано строк попереднього ув`язнення з 23-го по 28 серпня 2017 року.

Вирішено питання про стягнення судових витрат і про долю речових доказів.

За вироком місцевого суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено

за те, що він 23 серпня 2017 року приблизно о 10:45 таємно проник до квартири АДРЕСА_3, звідки намагався викрасти належне ОСОБА_2 майно на загальну суму 1980 грн.

Виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця,

ОСОБА_1 не довів свого злочинного умислу до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий мешканцями будинку під час спроби втекти з квартири, вистрибнувши з вікна на землю.

Київський апеляційний суд ухвалою від 04 грудня 2018 року залишив без зміни вирок місцевого суду.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала, а також позиції інших учасників кримінального провадження

У касаційній скарзі захисник Дем`янова О. В., посилаючись на порушення кримінального процесуального закону, просить скасувати постановлені судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції

Обґрунтовуючи свої вимоги, захисник зазначає, що всупереч положенням статей 29, 42 КПК України в ході судового провадження в місцевому суді не було залучено перекладача. Судове провадження здійснювалось українською мовою, однак вирок складено російською, при цьому переклад тексту вироку не завірено перекладачем, а тому вважає, що було істотно порушено право ОСОБА_1 на справедливий суд.

Суд апеляційної інстанції, на думку захисника, не звернув належної уваги на допущені порушення місцевим судом і постановив рішення, яке не відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Позиції учасників судового провадження в судовому засіданні суду касаційної інстанції

Захисник Дем`янова О. В. підтримала доводи, викладені у касаційній скарзі, та просила її задовольнити.

Прокурор вважав, що доводи в касаційній скарзі захисника є безпідставними, а постановлені у кримінальному провадженні судові рішення - законними та обґрунтованими.

Мотиви Суду

Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також правильність правової оцінки обставин. Крім того, цей суд переглядає рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що його розгляд проводився в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України.

Висновки суду щодо фактичних обставин вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, та кваліфікація його дій у касаційній скарзі не оспорюються та не заперечуються.

Доводи захисника про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону у зв`язку з незалученням перекладача є безпідставними.

Участь перекладача у кримінальному провадженні зумовлено конституційною засадою рівності перед законом і судом (ч. 2 ст. 24 Конституції України,

ст. 10 КПК України), згідно з якою, серед іншого, не допускається привілеїв чи обмежень (у т. ч. у процесуальних правах, передбачених КПК України (4651-17) ) за мовними ознаками.

Проявом принципу "рівності можливостей", згідно з яким кожна сторона під час розгляду справи повинна мати рівні можливості і жодна зі сторін не повинна мати якихось вагомих переваг над опонентом, є також права обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, закріплені у підпунктах "а", "е" п. 3

ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод (далі - Конвенція).

Згідно зі ст. 29 КПК України кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Сторона обвинувачення, слідчий суддя та суд складають процесуальні документи державною мовою. Особі повідомляється про підозру у вчиненні кримінального правопорушення державною мовою або будь-якою іншою, якою вона достатньо володіє для розуміння суті підозри у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя, суд, прокурор, слідчий забезпечують учасникам кримінального провадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, право давати показання, заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в суді рідною мовою або іншою, якою вони володіють, користуючись у разі необхідності послугами перекладача в порядку, передбаченому цим Кодексом. Судові рішення, якими суд закінчує судовий розгляд по суті, надаються сторонам кримінального провадження або особі, стосовно якої вирішено питання щодо застосування примусових заходів виховного або медичного характеру, у перекладі на їхню рідну або іншу мову, якою вони володіють.

Як зазначено у ч. 1 ст. 68 КПК України, у разі необхідності у кримінальному провадженні перекласти пояснення, показання або документи сторони кримінального провадження або слідчий суддя чи суд залучають відповідного перекладача (сурдоперекладача).

При цьому кримінальним процесуальним законом не регламентовано самого порядку залучення перекладача, зокрема не встановлено й безумовного обов`язку слідчого судді, суду, прокурора, слідчого самостійно (за відсутності відповідного клопотання з боку учасника провадження) залучати перекладача.

Відповідно ж до ч. 6 ст. 22, ч. 3 ст. 26 КПК України суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків і вирішує лише ті питання, які сторони винесли на його розгляд.

Враховуючи зазначене, колегія суддів касаційного суду вважає, що питання про дотримання вимог ст. 29 КПК України щодо залучення перекладача слід вирішувати у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи не призвело це до порушення рівності перед законом і судом (принципу "рівності можливостей") та несправедливості судового розгляду в цілому в розумінні положень ст. 6 Конвенції.

Водночас, як убачається з матеріалів кримінального провадження, під час досудового розслідування ОСОБА_1 було залучено адвоката Цааву Т. Л. для здійснення захисту за призначенням. Надалі як судовий, так і апеляційний розгляд кримінального провадження здійснювалися за участю вказаного захисника, який надавав ОСОБА_1 правову допомогу.

У ході ознайомлення з матеріалами справи під час їх відкриття й надання доступу до них у порядку ст. 290 КПК України, а також при врученні копії обвинувального акта та копії реєстру матеріалів досудового розслідування в порядку ст. 293 КПК України, перекладених мовою, якою володіє ОСОБА_1, ані останній, ані його захисник жодних зауважень та клопотань не заявляли, в тому числі й щодо неволодіння чи недостатнього володіння ОСОБА_1 державною мовою.

Згідно з аудіозаписом судового засідання в суді першої інстанції, який міститься на технічному носії інформації, місцевий суд у ході судового провадження з`ясував у ОСОБА_1, що є необхідність у провадженні кримінального провадження російською мовою, що й було здійснено судом.

Під час встановлення особи обвинуваченого ОСОБА_1 у присутності захисника повідомив про те, що йому було роз`яснено його права та обов`язки, жодних клопотань він не заявляв. Після оголошення прокурором обвинувального акта ОСОБА_1 зазначив, що суть пред`явленого обвинувачення є йому зрозумілою, вину він визнає в повному обсязі, самостійно розповідав про обставини скоєного злочину та на усі питання, поставлені російською мовою, надав відповіді російською. Ані ОСОБА_1, ані його захисник Цаава Т. Л. не клопотали про залучення перекладача у вказаному кримінальному провадженні. ОСОБА_1 брав участь у судових дебатах та виступав з останнім словом.

Вирок місцевого суду, ухвалений суддею місцевого суду російською мовою, якою володіє ОСОБА_1, було вручено останньому.

Таким чином, колегія суддів касаційного суду не вбачає жодних даних, які би свідчили про обмеження за мовними ознаками ОСОБА_1 у його процесуальних правах чи про несправедливість судового розгляду щодо нього в цілому, а тому дійшла висновку про відсутність істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, про які зазначається в касаційній скарзі захисника.

Інших доводів щодо незаконності оскаржуваних судових рішень, які могли би бути безумовними підставами для їх скасування чи зміни, касаційна скарга не містить.

Апеляційний суд дотримався положень статей 404, 405, 407 КПК України

при розгляді поданої захисником Цаавою Т. Л. апеляційної скарги, його ухвала відповідає вимогам ст. 419 цього Кодексу.

Таких істотних порушень кримінального процесуального закону, які були би безумовними підставами для скасування постановлених у цьому кримінальному провадженні судових рішень, колегія суддів не встановила, тому касаційна скарга захисника задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Верховний Суд

Вирок Солом`янського районного суду м. Києва від 03 травня 2018 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 04 грудня 2018 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника Дем`янової О. В. - без задоволення.