183/4569/18 Про умисну незаконну порубку дерев здійснену у захисних лісових насадженнях скоєну з метою отримання неконтрольованого державою доходу - 17.09.2019 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області на вирок Дніпровського апеляційного суду від 21 січня 2019 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040350003745, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Нижні Торгаї Нижньосірогозького району Херсонської області, жителя АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого статтею 246 Кримінального кодексу України (далі - КК),

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 жовтня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за статтею 246 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 10 місяців.

На підставі статті 71 КК за сукупністю вироків до призначеного покарання за цим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 червня 2015 року та остаточно призначив покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць.

Строк відбуття покарання визначено обчислювати, з урахуванням вироку Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 червня 2015 року, з 7 вересня 2016 року.

Вирішено питання щодо речових доказів.

Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у злочині за таких обставин.

7 вересня 2016 року з 11:00 по 14:00 ОСОБА_1, перебуваючи на території 18 кварталу 171А захисної лінійної лісосмуги відокремленого структурного підрозділу "Дніпропетровська дистанція захисних насаджень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця", реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконну порубку дерев у захисних лісових насадженнях з метою отримання неконтрольованого державою доходу, порушуючи встановлений порядок охорони, не маючи спеціального дозволу, технічним пристроєм марки GL 5200М незаконно, шляхом повного відокремлення від кореня здійснив порубку та знищив сироростучі дерева різних порід, чим заподіяв державі істотну шкоду, розмір якої у грошовому еквіваленті становить 6448,52 грн.

Розглядаючи апеляційну скаргу прокурора, Дніпровський апеляційний суд 21 січня 2019 року постановив новий вирок, яким скасував вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 жовтня 2018 року. ОСОБА_1 призначено покарання за статтею 246 КК у виді позбавлення волі на строк 2 роки 10 місяців.

На підставі статті 71 КК за сукупністю вироків до призначеного покарання за цим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 червня 2015 року та остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць.

Відповідно до статей 96-1, 96-2 КК у ОСОБА_1 конфісковано ланцюгову бензопилу марки GL 5200М.

В іншій частині вирок місцевого суду залишено без зміни.

Вимоги, наведені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор ставить вимогу про скасування вироку апеляційного суду та закриття кримінального провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу (далі - КПК (4651-17) ).

Свої вимоги прокурор обґрунтовує тим, що 1 січня 2019 року набрав чинності Закон України від 6 вересня 2018 року №2531-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконного вивезенню необроблених лісоматеріалів" (2531-19) (далі - Закон №2531-VIII (2531-19) ), яким внесено відповідні зміни до статті 246 КК та доповнено таку норму приміткою, якою визначено мінімальну межу розміру "істотної шкоди", заподіяння якої тягне за собою караність діяння. Тобто, відповідно до цих змін, істотною шкодою вважається шкода, яка у дві тисячі і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, або інша істотна шкода, завдана навколишньому природному середовищу в частині забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів.

Таким чином, на думку прокурора, внесені законодавцем зміни до закону про кримінальну відповідальність, а саме статті 246 КК, призвели до декриміналізації злочинного діяння, а сама норма має зворотну дію у часі, а тому скасовує юридичну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої, ніж встановлено нормою закону, істотної шкоди. Тобто скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене ОСОБА_1, а тому кримінальне провадження необхідно закрити.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, яка підтримала касаційну скаргу прокурора, думку засудженого, який також підтримав скаргу прокурора, обговоривши наведені в касаційній скарзі доводи й перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.

Мотиви Суду

Відповідно до статті 5 КК закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою.

У Законі №2531-VIII (2531-19) , який набрав чинності 1 січня 2019 року та відповідно до якого внесено зміни до статті 246 КК, ця норма викладена у такій редакції.

Незаконна порубка дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев або чагарників, що заподіяли істотну шкоду, - караються штрафом від тисячі до тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до 3 років, або позбавленням волі на той самий строк.

Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, - караються обмеженням волі на строк від 3 до 5 років або позбавленням волі на той самий строк.

Дії, передбачені частиною 1 цієї статті, вчинені у заповідниках або на територіях чи об`єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах, -караються штрафом від тисячі п`ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від 3 до 5 років, або позбавленням волі на той самий строк.

Дії, передбачені частинами першою, другою чи третьою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від п`яти до семи років.

Примітка 1. У цій статті істотною шкодою вважається така шкода, яка у дві тисячі і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, або інша істотна шкода, завдана навколишньому природному середовищу в частині забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів.

Частина 2 статті 433 КПК вказує на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Так, зі змісту касаційної скарги убачається, що прокурор просить закрити кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1, оскільки набрав чинності закон, яким скасовано кримінальну відповідальність за вчинене ним діяння.

Така позиція прокурора заслуговує на увагу, а його вимоги щодо закриття кримінального провадження підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Суд апеляційної інстанції під час розгляду апеляційної скарги прокурора про незастосування спеціальної конфіскації, задовольнив його вимоги, при цьому не зважив, що 1 січня 2019 року набрав чинності Закон №2531-VIII (2531-19) , яким внесено відповідні зміни до статті 246 КК та доповнено таку норму приміткою, що визначає мінімальну межу розміру "істотної шкоди", заподіяння якої тягне за собою карність діяння. Тобто, відповідно до цих змін істотною шкодою вважається шкода, яка у дві тисячі і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, або інша істотна шкода, завдана навколишньому природному середовищу в частині забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_1 в порушення вимог статей 4, 24, 69 Лісового кодексу України, не маючи спеціального дозволу, незаконно здійснив порубку сироростучіх дерев, заподіявши державі істотну шкоду, яка відповідно до акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України від 6 липня 2017 року становить 6448,52 грн, розрахунок якої виконано на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року №665 (665-2008-п) "Про затвердження обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу", із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2011 року №1364.

Однак після набрання чинності вищенаведеного Закону №25-31-VIII суттєво піднято поріг криміналізації "істотної шкоди", тобто з 1 січня 2019 року диспозицією частини 1 статті 246 КК передбачено заподіяння істотної шкоди, яка досягла розміру, що у дві тисячі і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а кримінальна відповідальність настає при заподіянні шкоди більше 1 921 000 грн.

Таким чином внесені законодавцем зміни до закону про кримінальну відповідальність, а саме статті 246 КК, призвели до декриміналізації діяння, оскільки у вказаному кримінальному провадженні істотна шкода, нанесена ОСОБА_1 державі складала 6448,52 грн, а дія Закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону, як правильно зазначає у своїй касаційній скарзі прокурор.

З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, що призвело до порушення норм кримінального процесуального закону та не зважив на відсутність підстав для притягнення особи до кримінальної відповідальності. З огляду на таке судове рішення підлягає скасуванню в частині засудження ОСОБА_1 за статтею 246 КК, кримінальне провадження закриттю на підставі пункту 4 частини 1 статті 284 КПК. Посилання на статтю 71 КК при призначенні ОСОБА_1 покарання підлягає виключенню з вироку апеляційного суду.

За таких обставин касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 440, 441, 442 КПК, Суд

Касаційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області задовольнити.

Вирок Дніпровського апеляційного суду від 21 січня 2019 року скасувати в частині засудження ОСОБА_1 за статтею 246 КК та закрити кримінальне провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 284 КПК.