Постанова
іменем України
17 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 154/2329/16
провадження № 51-207км19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Матієк Т.В.,
суддів Мазура М.В., Могильного О.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Слободян О.М.,
прокурора Шевченко О.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції, на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 10 грудня 2018 року про повернення апеляційної скарги на вирок Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 1 серпня 2018 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
За вищевказаним вироком місцевого суду засуджено:
ОСОБА_1 - за ч. 2 ст. 190 КК до покарання у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн;
ОСОБА_2 - за ч. 2 ст. 190 КК до покарання у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн.
Цим же вироком ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнані невинуватими у пред`явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 368 КК та виправдані на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК у зв`язку з недоведеністю їх винуватості у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.
Скасовано заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна ОСОБА_1 та ОСОБА_2, вжиті відповідно до ухвал слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 8 липня 2016 року.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів у кримінальному провадженні.
Не погоджуючись із таким рішенням місцевого суду, прокурор подав на нього апеляційну скаргу, яку суддя-доповідач апеляційного суду ухвалою від 10 грудня 2018 рокуповернув на підставі п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК як таку, недоліків якої не усунено в установлений судом строк.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор ставить вимогу про скасування оскарженої ухвали судді апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, посилаючись на безпідставність повернення його апеляційної скарги, оскільки вважає, що подана ним апеляційна скарга повною мірою відповідала вимогам ст. 396 КПК.
У запереченні на касаційну скаргу захисник Мохнюк М.В. зазначає про необхідність залишення касаційної скарги прокурора без задоволення.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтримав касаційну скаргу прокурора, просив її задовольнити.
Мотиви Суду
Відповідно до положень ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
При цьому ст. 412 КПК передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Згідно з вимогами ст. 24 КПК кожному гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод, законних інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ст. 370, ч. 2 ст. 418 КПК ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведено належні й достатні мотиви та підстави для його ухвалення.
Частина 3 ст. 399 КПК визначає підстави для повернення апеляційної скарги, однією з яких є неусунення особою в установлений строк недоліків апеляційної скарги, залишеної без руху.
При цьому в разі, якщо апеляційний суд дійшов висновку, що особа не усунула недоліків апеляційної скарги в установлений строк, проте така особа направляла на адресу апеляційного суду повторну апеляційну скаргу щодо ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, то рішення апеляційного суду про повернення цієї скарги має містити мотиви та обґрунтування того, чому суд дійшов висновку, що недоліків особа все ж таки не усунула.
Апеляційний суд, приймаючи рішення щодо апеляційної скарги прокурора, не врахував таких вимог закону стосовно ухвали та свого рішення щодо повернення апеляційної скарги на підставі п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК належним чином не мотивував з огляду на нижченаведене.
Не погодившись із вироком місцевого суду щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2, прокурор оскаржив його до суду апеляційної інстанції.
Апеляційний суд Волинської області ухвалою від 11 вересня 2018 року відкрив апеляційне провадження за апеляційними скаргами прокурора та захисників на вирок Волидимир-Волинського міського суду Волинської області від 1 серпня 2018 року, а подані апеляційні скарги визнав такими, що за формою та змістом відповідають вимогам ст. 396 КПК.
Верховний Суд ухвалою від 29 жовтня 2018 року в порядку ст. 34 КПК матеріали цього кримінального провадження направив із Волинського апеляційного суду до Рівненського апеляційного суду для розгляду по суті.
Рівненський апеляційний суд ухвалою від 16 листопада 2018 року вказану апеляційну скаргу залишив без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам п. 4 ч. 2 ст. 396 КПК (прокурор не обґрунтував вимоги щодо скасування вироку суду першої інстанції та ухвалення нового вироку апеляційним судом на підставах, передбачених ст. 420 КПК, і не зазначив, у який спосіб слід повторно допитати перелічених у скарзі учасників кримінального провадження в порядку ч. 3 ст. 404 КПК) та надав п`ятнадцятиденний строк для усунення недоліків із дня отримання копії ухвали.
У межах установленого строку прокурор подав нову апеляційну скаргу стосовно оскарження вироку місцевого суду щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Рівненський апеляційний суд ухвалою від 10 грудня 2018 року вказану апеляційну скаргу повернув на підставі п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК як таку, недоліків якої не усунено в установлений судом строк.
Із таким висновком колегія суддів не погоджується.
Висновок апеляційного суду про невідповідність апеляційної скарги прокурора положенням ст. 396 КПК є не обґрунтованим і не вмотивованим належним чином, оскільки зі змісту вказаної апеляційної скарги вбачається, що її оформлено з дотриманням вимог указаної норми закону, вона містить чіткі вимоги й обґрунтування, у чому полягає незаконність та необґрунтованість прийнятого місцевим судом рішення, а всі заявлені учасниками провадження клопотання суд зобов`язаний вирішити відповідно до вимог ч. 2 ст. 405 КПК.
Прокурор в апеляційній скарзі просив скасувати вирок місцевого суду та постановити новий, яким визнати ОСОБА_1 і ОСОБА_2 винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, та призначити кожній із них відповідне покарання. При цьому прокурор просив повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, як такі, що встановлені місцевим судом неправильно та що не відповідали доказам сторони обвинувачення, які прокурор просив дослідити в суді апеляційної інстанції. Зокрема, прокурор указував на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження. На обґрунтування своїх вимог наводив відповідні доводи та мотиви.
Крім того, з наведених в апеляційній скарзі мотивів прокурор вважав призначене ОСОБА_1 і ОСОБА_2 покарання м`яким.
Вищезазначені доводи є предметом перевірки суду апеляційної інстанції.
Як убачається з вищевказаної ухвали апеляційного суду, основною підставою для повернення апеляційної скарги була невідповідність викладеної в апеляційній скарзі вимоги про скасування вироку та постановлення нового вироку щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2, що не узгоджується з положеннями ст. 407 КПК, якими визначено повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги.
Отже, суддя апеляційного суду допустив таке порушення вимог кримінального процесуального закону, яке відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК слід визнати істотним, оскільки воно перешкодило суду належним чином забезпечити права та законні інтереси учасників кримінального провадження.
За таких обставин касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню, у зв`язку з чим оскаржену ухвалу судді апеляційного суду слід скасувати на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції, під час якого слід виконати всі вимоги чинного законодавства та постановити законне й обґрунтоване рішення.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції, задовольнити.
Ухвалу Рівненського апеляційного суду від 10 грудня 2018 року про повернення апеляційної скарги на вирок Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 1 серпня 2018 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скасувати, призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.
Судді:
Т.В. Матієк М.В. Мазур О.П. Могильний