185/2958/19 Про відмову у задоволенні заяви про скасування ухвали суду про арешт майна - 13.09.2019 Прийняття

Суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Анісімов Г.М., розглянувши касаційну скаргу представника АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" Сальнікова Євгена Валентиновича на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 29 липня 2019 року,

В рамках кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК було накладено арешт на майно.

У даній справі було ухвалено обвинувальний вирок від 21 червня 2011 року Калінінським районним судом м. Донецька (справа 1-85/11), який не набрав чинності, оскільки був скасований ухвалою апеляційної інстанції (справа 11/0590/1520/2012)

від 11 травня 2012 року із спрямуванням на додаткове розслідування до Прокуратури Донецької області.

Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області

від 05 квітня 2019 року було відмовлено в задоволенні заяви АТ "ПУМБ"

про скасування арешту майна.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 29 липня 2019 року апеляцію Сальнікова Є.В. залишено без задоволення, а постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 квітня 2019 року - без змін.

Не погодившись з таким рішенням апеляційного суду Сальніков Є.В. звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій порушує питання про перегляд

та скасування ухвали Дніпровського апеляційного суду від 29 липня 2019 року

з призначенням нового апеляційного розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 387 КПК 1960 року зміст касаційної скарги повинен відповідати вимогам, зазначеним у ст. 350 КПК.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 350 КПК 1960 року у касаційній скарзі, крім іншого, зазначається вказівка на те, в чому полягає незаконність судового рішення

та доводи на її обґрунтування

Відповідно до ч. 2 ст. 383 КПК 1960 року у касаційному порядку можуть бути перевірені вироки місцевих судів, постанови (ухвали) цих судів, які перешкоджають подальшому провадженню у справі, ухвали апеляційного суду, постановлені

щодо цих вироків, постанов (ухвал), крім випадків, коли апеляційною інстанцією зазначені рішення скасовано, а справу направлено на нове розслідування чи новий судовий розгляд.

Відповідно до ч. 2 ст. 388 КПК 1960 року справа не витребовується, якщо скарга відповідно до вимог ст. 350 КПК чи ч. 2 ст. 383 КПК не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції.

Не зазначаючи в чому саме полягає незаконність оскарженого судового рішення та посилаючись на Рішення Європейського суду з прав людини від 22 грудня 2009 року у справі "Безимянная проти Росії" представник АТ "ПУМБ" Сальніков Є.В. не зазначає, які саме способи для захисту порушеного права, окрім звернення до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області, було використано представниками банку. Крім того, представником банку

не надано доказів, що він звертався до органу досудового розслідування з клопотанням про скасування накладеного арешту на майно. Також Сальніковим Є.В. не підтверджено факт звернення з клопотанням про відновлення втрачених матеріалів кримінальної справи в частині необхідній для прийняття процесуального рішення органом досудового розслідування.

Зважаючи на вищенаведене та керуючись вимогами ч. 2 ст. 388 КПК 1960 року представнику АТ "ПУМБ" Сальнікову Є.В. у витребуванні справи для перевірки

у касаційному порядку слід відмовити.

Відмова у витребуванні справи не перешкоджає її витребуванню при повторному надходженні скарги за умови усунення зазначених у постанові суду недоліків

і якщо вона надійшла в межах строку, визначеного статтею 386 КПК, або не пізніше одного місяця з дня одержання копії постанови про відмову у витребуванні справи.

Керуючись ст. 388 КПК 1960 року та п. 15 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК (4651-17) , Суд

постановив:

Відмовити представнику АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" Сальнікову Євгену Валентиновичу у витребуванні справи