Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів Зайця В.С. (суддя-доповідач), Стрелець Т.Г., Мороз Л.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Державної пенітенціарної служби України про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, -

У серпні 2015 року ОСОБА_4 пред'явив позов до Державної пенітенціарної служби України про:

визнання незаконним та скасування пункту наказу Державної пенітенціарної служби України від 22 липня 2015 року № 113/ОС-15, яким ОСОБА_4 звільнено з посади начальника управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області;

визнання незаконним та скасування пункту наказу Державної пенітенціарної служби України від 24 липня 2015 року № 116/ОС-15 про часткову зміну пункту наказу Державної пенітенціарної служби України від 22 липня 2015 року № 113/ОС-15, яким ОСОБА_4 звільнено з посади начальника управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області;

поновлення ОСОБА_4 на посаді начальника управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області з 24 липня 2015 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2015 року, провадження у справі № 804/10759/15 зупинено до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положень частин 3, 6 статті 1, частин 1, 2, 3, 4, 8 статті 3, пункту 2 частини 5 статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про очищення влади" (1682-18) , Верховного суду України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) положень пункту 6, частини 1, пунктів 2, 13 частини 2 статті 3 Закону України "Про очищення влади" та набрання відповідним рішенням законної сили.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, скаржник оскаржив їх.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судами встановлено, що згідно з наказом Державної пенітенціарної служби України № 113/ОС-15 від 22 липня 2015 року генерал-майора внутрішньої служби ОСОБА_4, начальника управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області, звільнено в запас Збройних Сил України відповідно до підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про очищення влади" (1682-18) та пункту 62 "а" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, з 22 липня 2015 року.

Наказом № 116/ОС-15 від 28 липня 2015 року змінено наказ Державної пенітенціарної служби України від 22 липня 2015 року № 113/ОС-15 в частині підстави та дати звільнення ОСОБА_4, згідно якого вважати його звільненим у запас Збройних Сил України відповідно до підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про очищення влади" (1682-18) та пункту 64 "в" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (через обмежений стан здоров'я) з 24 липня 2015 року.

В провадженні Конституційного Суду України перебуває справа за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положень частин 3, 6 статті 1, частин 1, 2, 3, 4, 8 статті 3, пункту 2 частини 5 статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про очищення влади" (1682-18) .

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про зупинення провадження у справі, дійшов висновку, що рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положень частин 3, 6 статті 1, частин 1, 2, 3, 4, 8 статті 3, пункту 2 частини 5 статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про очищення влади" (1682-18) , Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) положень пункту 6, частини 1, пунктів 2, 13 частини 2 статті 3 Закону України "Про очищення влади" буде мати суттєве значення для правильного вирішення по суті даної адміністративної справи, тому розгляд справи є неможливим.

Суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції та залишив ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2015 року без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із правовою позицією судів першої та апеляційної інстанцій із огляду на наступне.

Частиною 2 статті 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

В провадженні Конституційного Суду України перебуває справа за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положень частин 3, 6 статті 1, частин 1, 2, 3, 4, 8 статті 3, пункту 2 частини 5 статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про очищення влади" (1682-18) .

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Відповідно до частини 2 статті 73 Закону України "Про Конституційний Суд України" у разі якщо правові акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже суд зупиняє провадження у справі, як передбачено пунктом 3 частини 1 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України, в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного судочинства.

Зважаючи на те, що предметом позову у цій справі є визнання незаконним та скасування наказу Державної пенітенціарної служби України в частині звільнення ОСОБА_4 на підставі підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про очищення влади" (1682-18) , колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суди прийшли до правильного висновку про зупинення провадження у справі з підстав неможливості її розгляду до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положень частин 3, 6 статті 1, частин 1, 2, 3, 4, 8 статті 3, пункту 2 частини 5 статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про очищення влади" (1682-18) , Верховного суду України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) положень пункту 6, частини 1, пунктів 2, 13 частини 2 статті 3 Закону України "Про очищення влади" та набрання відповідним рішенням законної сили.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій та встановлених обставин справи.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення-без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій, підстав для задоволення касаційної скарги немає.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, -

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 235- 244-2 КАС України.