234/8409/19 Про відхилення клопотання про визначення підсудності й передачі справи на розгляд до іншого суду - 12.09.2019 Прийняття

Голова Касаційного кримінального суду Верховного Суду Кравченко С. І., розглянув постанову Краматорського міського суду Донецької області від 20 серпня 2019 року про визначення підсудності кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ст. 69, ч. 2 ст. 142, ч. 3 ст. 142, ч. 3 ст. 215-3 КК України 1960 року; ч. 4 ст. 187, ст. 257 КК України 2001 року, ОСОБА_2 за ст. 69, п. п. "а, г, е, і" ст. 93, ч. 2 ст. 142, ч. 3 ст. 142, ч. 3 ст. 215-3 КК України 1960 року, ч. 4 ст. 187, ст. 257 КК України КК України (2341-14) 2001 року, ОСОБА_3 за ст. 69, ч. 2 ст. 17 п. п. "а, г, і" ст. 93, п. п. "а, г, і" ст. 93, ч. 2 ст. 142, ч. 3 ст. 142, ч. 3 ст. 215-3 КК України 1960 року,

До Касаційного кримінального суду Верховного Суду надійшла постанова Краматорського міського суду Донецької області від 20 серпня 2019 року про визначення підсудності кримінальної справи щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 .

Постанова мотивована тим, що вказану кримінальну справу стосовно ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 направлено на новий розгляд лише за епізодами, що мали місце у Луганській та Харківський областях, а також Автономній Республіці Крим. Також, підсудні, потерпілі та свідки не знаходяться в межах Донецької області, тому визначення підсудності за Краматорським міським судом Донецької області є недоцільним.

Вивчивши наявні матеріали вважаю, що постанова не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, вироком Апеляційного суду Донецької області від 6 жовтня 2005 року, залишеним без зміни ухвалою Верховного Суду України від 19 жовтня 2006 року, засуджено ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2019 року, у зв`язку з встановленням міжнародною судовою установою порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом, скасовано вирок Апеляційного суду Донецької області від 06 жовтня 2005 року та ухвалу Верховного Суду України від 19 жовтня 2006 року в частині засудження: ОСОБА_2 за епізодами, що мали місце 24 травня 2001 року (розбійний напад на ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та замах на умисне вбивство ОСОБА_6 ), 09 серпня 2001 року (розбійний напад і умисне вбивство ОСОБА_8 та замах на умисне вбивство ОСОБА_9 ), ОСОБА_3 за епізодами, що мали місце 04 серпня 2000 року (умисне вбивство ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 ), 24 травня 2001 року (розбійний напад на ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та замах на умисне вбивство ОСОБА_6 ), 02 червня 2001 року (розбійний напад та умисне вбивство ОСОБА_15 ); ОСОБА_1 за епізодом, що мав місце 09 серпня 2001 року (розбійний напад і умисне вбивство ОСОБА_8 та замах на умисне вбивство ОСОБА_9 ). та направлено на новий судовий розгляд.

Також, вказаною постановою було визначено, що новий розгляд справи має здійснюватися місцевим судом Донецької області, визначеним Донецьким апеляційним судом.

Як убачається з матеріалів справи, умисні вбивства, за які засуджено ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1, були вчинені в Донецькій, Луганській, Харківській областях і Автономній Республіці Крим, а територіальну підсудність справи було визначено Верховним Судом України, в порядку статті 38 КПК 1960 року, за Апеляційним судом Донецької області, а саме за місцем вчинення більшості інкримінованих злочинів, а також за місцем перебування більшості потерпілих, цивільних позивачів і свідків.

Кримінальну справу щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розглядав Апеляційний суд Донецької області, якому на час розгляду були підсудні справи про злочини, за вчинення яких КК передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі (пункт 2 частини першої статті 34 КПК 1960 року).

Після внесення Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VІ (2453-17) змін до КПК 1960 (1001-05) року всі кримінальні справи розглядаються районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами (стаття 33 КПК 1960 року в редакції цього Закону).

Таким чином, у зв`язку зі зміною кримінально-процесуального законодавства судом першої інстанції у відновленій кримінальній справі щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 може бути виключно місцевий суд, який визначається для розгляду конкретної справи за правилами територіальної підсудності, встановленими статтями 37, 38 КПК 1960 року.

З огляду на зазначене, Велика Палата Верховного Суду постановила, що новий розгляд справи має здійснюватися місцевим судом Донецької області, визначеним Донецьким апеляційним судом.

На виконання постанови Великої Палати Верховного Суду, ухвалою Донецького апеляційного суду від 7 травня 2019 року матеріали кримінальної справи щодо ОСОБА_16, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 передано на розгляд до Краматорського міського суду Донецької області.

Відповідно до ст. 42 КПК України 1960 року спори про підсудність між судами не допускаються. Кримінальна справа, надіслана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтями 38-41 цього Кодексу, повинна бути прийнята цим судом до свого провадження, якщо при цьому не перевищується компетенція суду.

Викладена у постанові позиція про те, кримінальну справу слід розглядати не в Краматорському міському суді Донецької області, а в іншому суді, не ґрунтується на вимогах закону і не дає підстав вважати, що кримінальну справу не може бути об`єктивно розглянуто у суді, який визначено Донецьким апеляційним судом.

Зважаючи на вищенаведене, у постанові не наведено переконливих доводів, які відповідають вимогам ст. 38 КПК 1960 року, а тому законних підстав для визначення підсудності й передачі справи до іншого суду не вбачається.

Керуючись ст. 38, 42 КПК України 1960 року,

Постанову Краматорського міського суду Донецької області від 20 серпня 2019 року про направлення кримінальної справи № 234/8409/19 до Верховного Суду для визначення підсудності залишити без задоволення.