754/14618/17 Про умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень - 12.09.2019 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу захисника Гордієнка О.В. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Київського апеляційного суду від 08 листопада 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100030010138, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 - місце проживання, АДРЕСА_2 - місце реєстрації), громадянина України, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Деснянського районного суду м. Києва від 31 травня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки з покладенням певних обов`язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу.

Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 29 липня 2017 року приблизно о 14:30 перебуваючи біля автомобіля "Mercedes-Benz Е270 CDI" д/н НОМЕР_1 на парковці ТЦ "Даринок" у м. Києві, в ході словесного конфлікту з ОСОБА_2, на ґрунті неприязних стосунків з метою заподіяння тяжкого тілесного ушкодження умисно завдав ОСОБА_2 два удари правою ногою в живіт, а коли останній спробував завдати боковий удар лівою рукою у відповідь, ОСОБА_1, тримаючи в руках зв`язку ключів від автомобіля з брелком загостреної форми, якому притаманні колюче-ріжучі властивості, завдав ним потерпілому один удар у ділянку 3-го міжребер`я по лівій заднє-пахвовій лінії, заподіявши проникаюче колото-різане поранення грудної клітки зліва, яке відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя в момент заподіяння. Після цього ОСОБА_1 сів до вказаного автомобіля та з місця вчинення кримінального правопорушення зник.

Вироком Київського апеляційного суду від 08 листопада 2018 року вирок районного суду в частині призначеного покарання ОСОБА_1 із звільненням від його відбування з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та ухвалено свій, яким призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

В іншій частині вирок районного суду залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

В касаційній скарзі захисник, не оспорюючи доведеності винуватості та правильності кваліфікації дій засудженого, порушує питання про зміну вироку апеляційного суду у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого через суворість і просить призначити покарання із застосуванням положень ст. 75 КК України.

Захисник стверджує, що апеляційний суд порушив загальні засади призначення покарання, внаслідок чого визначив засудженому занадто суворе покарання. Свої доводи мотивує тим, що суд не врахував конкретних обставин справи та даних про особу засудженого, що в сукупності давало суду, на його думку, підстави застосувати ст. 75 КК України при призначенні покарання.

Позиції інших учасників судового провадження

Від учасників судового розгляду заперечень на касаційну скаргу не надходило.

У судовому засіданні захисник та засуджений підтримали подану скаргу, а прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження, наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви Суду

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення та правильність кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 121 КК України, в касаційній скарзі не оспорюється.

Доводи захисника щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та щодо суворості покарання, яке призначено засудженому судом апеляційної інстанції без застосування положень ст. 75 КК України, то колегія суддів вважає їх обґрунтованими.

Згідно зі статтями 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації це покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, що його пом`якшують та обтяжують.

Відповідно до положень статей 370, 420 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції та ухвалює свій вирок у разі необхідності застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення, необхідності застосувати більш суворе покарання, а також у разі скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції або ж у разі неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання. Таке рішення апеляційного суду має бути законним, обґрунтованим

та вмотивованим. Суд апеляційної інстанції зазначених вимог кримінального процесуального закону в повній мірі не дотримався, виходячи з наступного.

Під час розгляду кримінального провадження за апеляційною скаргою потерпілого, апеляційний суд обґрунтовуючи висновок щодо виду й розміру покарання засудженому та приймаючи рішення про необхідність скасування вироку місцевого суду в частині призначеного покарання та призначення покарання, яке ОСОБА_1 має відбувати реально, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно із положеннями ст. 12 КК України належить до тяжкого злочину, обставини його вчинення, а також подальшу поведінку обвинуваченого, думку потерпілого, який наполягав на призначенні покарання у виді позбавлення волі, дані про особу винного, зокрема те, що ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності притягується вперше, працює, позитивно характеризується за місцем реєстрації, перебуває під динамічним наглядом нарколога, а також суд зважив на наявність обставин, що пом`якшують покарання - щире каяття та добровільне часткове відшкодування завданої шкоди, та на відсутність обставин, що його обтяжують і визначив покарання у межах мінімального розміру санкції ч. 1 ст. 121 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Як убачається з вироку, суд апеляційної інстанції не повною мірою врахував усі обставини в сукупності, характер та спосіб вчиненого, а також наявність обставин, що пом`якшують покарання та знижують ступінь тяжкості вчиненого засудженим ОСОБА_1 злочину, дані про особу винного.

Зазначені обставини та дані про особу винного колегія суддів вважає такими, що знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, а також з урахуванням стану здоров`я засудженого, який відповідно до наданої у судове засідання суду касаційної інстанції довідки Територіального медичного об`єднання "Психіатрія" певний час перебував на стаціонарному лікуванні у даному закладі, а також із заяви - розписки потерпілого ОСОБА_2, який вказав, що шкоду йому засуджений відшкодував у повному обсязі та він будь-яких претензій до ОСОБА_1 не має, дають підстави для застосування до засудженого положень ст. 75 КК України зі звільненням останнього від відбування покарання з випробуванням. Таке покарання, на думку колегії суддів, буде необхідним та достатнім для його виправлення й попередження вчинення ним нових злочинів.

За таких обставин вирок апеляційного суду в частині призначення ОСОБА_1 покарання підлягає зміні.

Керуючись статтями 433, 434, 436 КПК України, Суд

Касаційну скаргу захисника Гордієнка О.В. в інтересах засудженого ОСОБА_1 задовольнити.

Вирок Київського апеляційного суду від 08 листопада 2018 року щодо ОСОБА_1 в частині призначення йому покарання змінити.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, якщо він протягом трирічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.