Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Мельнікової Л.В., Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної судової адміністрації України, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06.11.2012р. по справі № 2а-1870/4822/12

за позовом ОСОБА_1

до Державної судової адміністрації України, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області, Головного управління Державного казначейства України в Сумській області, Глухівської об`єднаної державної податкової інспекції Сумської області, Державної податкової інспекції в м. Суми, Державної податкової служби України у Сумській області

про визнання дій неправомірними,

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Державної судової адміністрації України, Територіального управління Державної судової адміністрації України у Сумській області, Головного управління Державного казначейства України в Сумській області, Глухівської об'єднаної державної податкової інспекції в Сумській області, Державної податкової інспекції у м.Сумах, в якому просить суд: визнати дії відповідачів неправомірними; зобов'язати ТУ ДСА в Сумській області звернутися до Державної податкової інспекції у м. Сумах та Державної податкової служби у Сумській області із заявою про повернення незаконно отриманої суми податку на доходи фізичних осіб в сумі 9820,61 грн., а Державну податкову інспекцію у м. Сумах зобов'язати повернути позивачу надмірно сплачену суму податку в розмірі 9820 грн. 61 коп. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що працює суддею Глухівського міськрайонного суду Сумської області відповідно до вимог Закону України "Про судоустрій та статус суддів" (2453-17) має право на відставку. Відповідно до п. 3-1 Постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 3 вересня 2005 року "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" (865-2005-п) - судді, які мають право на відставку та продовжують працювати на посаді судді, одержують зароби плату та щомісячне грошове утримання в розмірі 100 відсотків, щомісячного довічного грошового утримання, належного їм у разі виходу у відставку. Вказані виплати до недавнього часу проводились без стягнення податків. Однак, як стало позивачу відомо в січні 2012 року, що із її утримання стягнуті податки за ставкою 15-17% за 2011 р. без всяких пояснень в розмірі 9820 грн. 61 коп. Про величину таких виплат та відрахувань із них не надається ніякої інформації на відміну від величини виплати заробітної плати. Як їй стало відомо, вказані стягнення почали проводити після надходження листа заступника Голови ДПС на адресу Державної судової адміністрації. Відповідно до вимог ст. 163 п. 163.1.1 Податкового Кодексу України до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку не виплачуються такі доходи, як суми щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом. Таким чином, щомісячне довічне грошове утримання судді, який має право на відставку, незалежно від того перебуває він в трудових відносинах чи не перебуває, незалежно від того отримується вказане грошове утримання з бюджету через Пенсійний фонд чи прямо з бюджету не включається до загального оподаткованого доходу. Вказаний висновок також підтверджується ст. 138, п. 8 ч. 4 ст. 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст. 126 ч. 1 Конституції України. Незаконність вказаних дій підтверджується і рішенням Конституційного суду за № 18-рп/2011 (v018p710-10) р. від 14 грудня 2011 р., згідно якого поняття "щомісячне довічне грошове утримання", що міститься у підпункті "е" пункту 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України в системному зв'язку з положенням Закону України "Про судоустрій і стату суддів" від 7 липня 2010 р. (2453-17) означає неоподатковану грошову виплату як судді, який маючи право на відставку, продовжує працювати на посаді судді та одержує її із державного бюджету України так і судді у відставці, який одержує таку виплату із Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету. Таким чином, позивач вважає, що відповідачами незаконно утримано податків на суму 9820,61 грн., а тому просить позовні вимоги задовольнити.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 06.11.2012р. адміністративний позов задоволено частково: визнано неправомірними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України у Сумській області щодо утримання з щомісячного грошового утримання судді ОСОБА_1 податку з доходів фізичних осіб в період з січня по грудень 2011 р. у розмірі 9820,61 грн.; зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Сумській області звернутися до Державної податкової інспекції у м. Сумах із заявою про повернення незаконно отриманої суми податку на доходи фізичних осіб в сумі 9820,61 грн.; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Державною судовою адміністрацією України, Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Сумській області подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на необґрунтованість та незаконність оскаржуваної постанови просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06.11.2012р. та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які приймають участь у справі, фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ст. 41 КАС України не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що включення до загального місячного оподаткованого доходу позивачки сум щомісячного грошового утримання судді та його оподаткування в період з січня по грудень 2011 р. є неправомірним, у зв'язку з чим з позивачки неправомірно утримана сума 9820,61 грн.

Відповідно до ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивачка працює на посаді судді в Глухівському міськрайонному суді Сумської області та отримує щомісячне грошове утримання судді, який набув право на відставку та продовжує працювати.

Згідно розрахунку щомісячного грошового утримання працюючим суддям Глухівського міськрайонного суду Сумської області з щомісячного грошового утримання позивача у 2011 році був утриманий податок на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 9820,61 грн., який перерахований до місцевого бюджету м. Глухові (а.с. 7).

Колегія суддів зазначає, що відповідно до підпункту "е" підпункту 165.1.1. пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України, до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податків не включаються: сума пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, а також з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії не підлягають оподаткуванню чи оподатковуються в країні їх виплати.

14.12.2011 року Конституційним Судом України розглянуто справу за конституційним поданням Верховного Суду України щодо офіційного тлумачення поняття "щомісячне довічне грошове утримання", що міститься у пункті "е" підпункту 165.1.1. пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України та визначено наступне.

В аспекті конституційного подання "щомісячне довічне грошове утримання", що міститься у пункті "е" підпункту 165.1.1. пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України, в системному зв'язку з положеннями Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року (2453-17) з наступними змінами означає неоподатковану грошову виплату як судді, який, маючи право на відставку, продовжує працювати на посаді судді та одержує її з Державного бюджету України у вигляді щомісячного грошового утримання, що є складовою правового статусу судді і однією з гарантій його незалежності, так і судді у відставці, який одержує таку виплату з Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Таким чином, Конституційним судом України роз'яснено, що щомісячне грошове утримання судді, який, маючи право на відставку, продовжує працювати на посаді судді, встановлюється у зв'язку з виконанням ним обов'язків щодо здійснення незалежного, неупередженого та справедливого правосуддя, а щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці є належним утриманням цього судді після припинення виконання ним своїх професійних обов'язків та особливою формою його соціального забезпечення.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Конституційного Суду України, за якою щомісячне довічне грошове утримання є гарантованою державою щомісячною звільненою від сплати податків грошовою виплатою, що слугує забезпеченню належного утримання судді, в тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді (абзац п'ятий пункту 7 мотивувальної частини Рішення від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 (v008p710-05) ; абзац третій підпункту 3.3. пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 18 червня 2007 року № 4-рп/2007 (v004p710-07) ).

З урахуванням зазначеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що нарахування та утримання податку з доходів фізичних осіб на суму щомісячного (довічного) грошового утримання ОСОБА_1 було неправомірним та не ґрунтувалося на законі, оскільки поняття "щомісячне довічне грошове утримання" означає неоподатковану грошову виплату.

20.06.2012 року позивачка звернулася до Глухівської ОДПІ із заявою про повернення неправомірно стягнених податків із щомісячного грошового утримання судді у сумі 9820 грн. 61 коп. (а.с. 22-23).

27.06.2012 року Глухівською ОДПІ надано відповідь ОСОБА_1, в якому зазначено, що саме ТУ ДСА у Сумській області є податковим агентом та відповідно другий відповідач може звернутися із заявою до ДПІ у м. Сумах про повернення помилково або надмірно сплачених коштів (а.с. 24).

Відповідно до п.43.1 ст.43 Податкового кодексу України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті.

Пунктом 43.3 Податкового кодексу України (2755-17) визначено, що обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Згідно з п.162.1 ст.162 Податкового кодексу України, платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, а також податковий агент.

Тобто, позивач є платником податку на доходи фізичних осіб.

Як встановлено з положень ст.43 Податкового кодексу України, єдиним шляхом повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб є звернення платника податків, податкового агента, із заявою про повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання із зазначенням у ній суми помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання.

Відповідно до п.43.4 та п.43.5 ст.43 Податкового кодексу України, платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Згідно п.14.1.180 ст. 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Платником податку на доходи фізичних осіб, утриманого з доходів фізичних осіб, які працюють в Глухівському міськрайонному суді, відповідно ст. 162.1.3 Податкового кодексу України є податковий агент - Територіальне управління державної судової адміністрації у Сумській області, яке перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції в м. Суми.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові Державного казначейства України.

На підставі отриманого висновку орган Державного казначейства України протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому Державним казначейством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог.

Таким чином, встановивши факт порушення права позивача, з урахуванням зазначених положень ПК України (2755-17) , колегія суддів знаходить, що необхідним і достатнім способом захисту порушеного права є стягнення неправомірно нарахованих та утриманих сум відповідного податку з місцевого бюджету на користь позивача.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06.11.2012р. скасувати.

Прийняти нову постанову, якою стягнути на користь ОСОБА_1 з місцевого бюджету суму утриманого податку з доходів фізичних осіб у розмірі 9820,61 грн..

В іншій частині в позові відмовити.

постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Григоров А.М.

Повний текст постанови виготовлений 04.02.2013 р.