449/953/16-к Про незаконне зберігання та носіння без мети збуту для власного вживання особливо небезпечного наркотичного засобу - 11.09.2019 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Львівського апеляційного суду від 18 лютого 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016140260000241, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Кротошин Пустомитівського району Львівської області, жителя АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, останній раз за вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 01 серпня 2017 року за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК.

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Перемишлянський районний суд Львівської області вироком від 18 липня 2018 року визнав винуватим і засудив ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 309 КК до покарання у виді штрафу в розмірі 75 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1275 грн. На підставі ч. 3 ст. 72 КК визначено цей вирок виконувати окремо від вироку Пустомитівського районного суду Львівської області від 01 серпня 2017 року.

Львівський апеляційний суд вироком від 18 лютого 2019 року апеляційну скаргу захисника Волкуна О. В. задовольнив частково, а вирок суду першої інстанції в частині призначеного ОСОБА_1 покарання скасував.

Призначив ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 309 КК покарання у виді штрафу в розмірі 75 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1275 грн.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання за цим вироком більш суворим покаранням, призначеним за вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 01 серпня 2017 року, ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць та ухваленозарахувати у строк відбуття покарання відбуте покарання за вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 01 серпня 2017 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК (в редакції Закону від 26 листопада 2015 року № 838-VIII (838-19) ) ОСОБА_1 зараховано у строк відбування покарання строки попереднього ув`язнення з 20 травня 2016 року по 26 липня 2016 року, з 07 вересня 2016 року по 07 вересня 2017 року, з 02 жовтня 2017 року по 07 серпня 2018 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

У решті вирок місцевого суду залишено без змін.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він за обставин, детально викладених у вироку, незаконно зберігав та переносив без мети збуту особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс масою в перерахунку на суху речовину 8,3 г, який 20 травня 2016 року був виявлений та вилучений у нього працівниками поліції в приміщенні Перемишлянського відділення поліції Золочівського відділу поліції ГУНП у Львівській області.

У касаційній скарзі прокурор зазначає про необхідність скасування вироку апеляційного суду у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, оскільки вважає, що суд апеляційної інстанції, переглянувши вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 за апеляційною скаргою його захисника і застосувавши положення ч. 4 ст. 70 КК, погіршив становище засудженого.

У запереченнях на касаційну скаргу прокурора захисник Волкун О. В. зазначає про необхідність залишення цієї скарги без задоволення, а вироку апеляційного суду щодо ОСОБА_1 - без зміни.

Позиції інших учасників судового провадження

У судовому засіданні прокурор Дерун А. І. підтримав касаційну скаргу прокурора.

Мотиви Суду

Згідно з ч. 2 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК (4651-17) ) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Суд касаційної інстанції вправі вийти за межі касаційних вимог, якщо цим не погіршується становище засудженого, виправданого чи особи, стосовно якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру.

Підстави для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції викладені у ч. 1 ст. 438 КПК.

Відповідно до ч. 2 ст. 438 КПК при вирішенні питання про наявність цих підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, кваліфікація його дій у касаційній скарзі прокурора сумніву не піддаються.

Згідно з ч. 1 ст. 420 КПК суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення; необхідності застосування більш суворого покарання; скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції; неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання.

Положеннями ч. 1 ст. 421 КК визначено, що обвинувальний вирок, ухвалений судом першої інстанції, може бути скасовано у зв`язку з необхідністю застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи суворіше покарання, скасувати неправильне звільнення обвинуваченого від відбування покарання, збільшити суми, які підлягають стягненню, або в інших випадках, коли це погіршує становище обвинуваченого, лише у разі, якщо з цих підстав апеляційну скаргу подали прокурор, потерпілий чи його представник.

З матеріалів кримінального провадження видно, що за вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 01 серпня 2017 року ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК було призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць.

За вироком Перемишлянського районного суду Львівської області від 18 липня 2018 року ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 309 КК було призначенопокарання у виді штрафу в розмірі 75 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1275 грн. На підставі ч. 3 ст. 72 КК визначено цей вирок виконувати окремо від вироку Пустомитівського районного суду Львівської області від 01 серпня 2017 року.

Львівський апеляційний суд вироком від 18 лютого 2019 року частково задовольнив апеляційну скаргу захисника, вирок Перемишлянського районного суду Львівської області від 18 липня 2018 року в частині призначеного ОСОБА_1 покарання скасував. Призначив ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 309 КК покарання у виді штрафу в розмірі 75 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1275 грн. На підставі ч. 4 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання за цим вироком більш суворим покаранням, призначеним за вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 01 серпня 2017 року, апеляційний суд призначив ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяцьта ухваливзарахувати у строк відбуття покарання відбуте покарання за вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 01 серпня 2017 року.

З огляду на викладене колегія суддів вважає необґрунтованими зазначені в касаційній скарзі прокурора доводи про те, що апеляційний суд, переглянувши вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 за апеляційною скаргою його захисника та застосувавши положення ч. 4 ст. 70 КК, погіршив становище засудженого.

Касаційна скарга прокурора не містить переконливих доводів на обґрунтування допущення судом апеляційної інстанції істотного порушення вимог кримінального процесуального закону під час розгляду кримінального провадження за апеляційною скаргою захисникаВолкуна О. В. на вирок Перемишлянського районного суду Львівської області від 18 липня 2018 року щодо ОСОБА_1, а тому ця скарга задоволенню не підлягає.

Разом із цим з огляду на положення ч. 1 ст. 420 КПК колегія суддів констатує відсутність у суду апеляційної інстанції підстав для ухвалення судового рішення у формі вироку.

Однак, враховуючи положення ч. 2 ст. 433 КПК, колегія суддів доходить висновку про необхідність залишення вироку Львівського апеляційного суду від 18 лютого 2019 рокущодо ОСОБА_1 без зміни, оскільки про безпідставність ухвалення судом апеляційної інстанції судового рішення у формі вироку в касаційній скарзі прокурора не йшлося, а вихід судом касаційної інстанції за межі касаційної скарги прокурора та скасування оскарженого вироку апеляційного суду з цих підстав призведе до погіршення становища засудженого.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 437, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд

Вирок Львівського апеляційного суду від 18 лютого 2019 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, - без задоволення.