У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ-[1]
10 вересня 2019року
м. Київ
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
головуюча Стефанів Н.С.,
судді: Голубицький С.С., Шевченко Т.В.,
розглянувши в судовому засіданні подання Тернопільського апеляційного суду про направлення провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 18 липня 2019 року про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно нього за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 306, ч.3 ст. 307, ч.ч.1, 2, 3 ст. 311, ч.1 ст. 313 та ч.2 ст. 317 Кримінального кодексу України (далі - КК України), із Тернопільського апеляційного суду до іншого апеляційного суду,
в с т а н о в и в:
До Верховного Суду в порядку ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України (4651-17) ) надійшло подання Тернопільського апеляційного суду про направлення провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 18 липня 2019 року про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно нього, із Тернопільського апеляційного суду до іншого апеляційного суду.
Подання мотивовано тим, що утворити склад суду для розгляду вказаних апеляційних скарг є неможливим через недостатню кількість суддів для складу колегії.
Учасникам судового провадження було повідомлено про час та місце розгляду подання апеляційного суду, проте в судове засідання вони не з`явилися, що не перешкоджає його розгляду.
Заяв про відкладення розгляду подання апеляційного суду не надходило.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали провадження та доводи, наведені в поданні, колегія суддів дійшла висновку про задоволення подання Тернопільського апеляційного суду з таких підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити склад суду для судового розгляду.
Згідно з ч. 3 зазначеної статті питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого.
Рішенням Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року №4-р/2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) положення ч.2 ст. 392 КПК України щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Обвинувачений ОСОБА_1, скориставшись своїм правом на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно нього, подав до Тернопільського апеляційного суду апеляційну скаргу на вказану ухвалу суду, постановлену під час судового провадження.
До Тернопільського апеляційного суду в порядку апеляційного оскарження надійшли вказані матеріали провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1, які були розподілені автоматизованою системою документообігу Тернопільського апеляційного суду, однак визначити колегію суддів для розгляду апеляційної скарги не вдалося.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи від 03 вересня 2019 року не вдалося сформувати колегію суддів для розгляду даного кримінального провадження, оскільки судді Тиха І.М., Сарновський В.Я, та Коструба Г.І. брали участь в апеляційному провадженні при розгляді апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді першої інстанції.
Відповідно до вимог ст. 76 КПК України суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участь у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій.
Таким чином, із п`яти суддів, які працюють в судовій палаті з розгляду кримінальних справ Тернопільського апеляційного суду, троє вже брали участь у цьому провадженні на стадії досудового розслідування, що унеможливлює їх участь у даному провадженні в апеляційній інстанції.
Крім того, суддя апеляційного суду Тернопільської області Ваврів І.З., який входить до складу судової палати у кримінальних справах, не переведений до Тернопільського апеляційного суду та проходить кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді судді.
З огляду на викладені обставини та з урахуванням положень кримінального процесуального закону, відповідно до яких неможливо утворити склад суду для розгляду апеляційної скарги, подання апеляційного суду підлягає задоволенню, а провадження - направленню з одного суду апеляційної інстанції до іншого, який є найбільш територіально наближеним судом, а саме до Хмельницького апеляційного суду.
Керуючись ст. 34 КПК України, Верховний Суд
п о с т а н о в и в:
Подання Тернопільського апеляційного суду задовольнити.
Провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 18 липня 2019 року про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно нього за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 306, ч.3 ст. 307, ч.ч.1, 2, 3 ст. 311, ч.1 ст. 313 та ч.2 ст. 317 КК України, направити із Тернопільського апеляційного суду до Хмельницького апеляційного суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
Н.С. Стефанів С.С. Голубицький Т. В. Шевченко
[1] Провадження № 51-4487впс19
Суддя-доповідач в суді касаційної інстанції Стефанів Н.С.