641/1900/17 Про оскарження ухвали апеляційного суду про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку районного суду міста - 10.09.2019 Прийняття

Сільницького І.В. в інтересах компанії EMPSON LIMITED на ухвалу Харківського апеляційного суду від 31 січня 2019 року про залишення без задоволення клопотання адвоката про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Комінтернівського районного суду м. Харкова від 3 квітня 2017 року

у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42016000000003387, щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, зареєстрованого

у цьому ж АДРЕСА_3, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28,

ч. 2 ст. 205, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

3 квітня 2017 року Комінтернівський районний суд м. Харкова затвердив угоду про визнання винуватості, укладену 7 березня 2017 року між прокурором другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва

у кримінальних провадженнях слідчих Департаменту процесуального керівництва

у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України Лупу А.К. та обвинуваченим ОСОБА_1 .

Суд визнав ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 212 КК,

і призначив йому згідно з ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, а на підставі ст. 75 КК звільнив від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та з покладенням обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК.

Зазначений вирок в інтересах компанії EMPSON LIMITED оскаржено адвокатом

Сільницьким І.В.

Харківський апеляційний суд ухвалою від 31 січня 2019 року клопотання адвоката Сільницького І.В. про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Комінтернівського районного суду м. Харкова від 3 квітня 2017 року

щодо ОСОБА_1 залишив без задоволення з посиланням на те,

що відповідно до вимог ч. 1 ст. 117 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК (4651-17) ) клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вироку суду із зазначенням причин пропуску такого строку має право подати компанія EMPSON LIMITED (її посадові особи).

Вимоги, викладені у касаційній скарзі

У касаційній скарзі представник компанії EMPSON LIMITED - адвокат

Сільницький І.В. просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції і призначити новий розгляд у цьому суді. На думку скаржника, апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Комінтернівського районного суду м. Харкова від 3 квітня 2017 року щодо

ОСОБА_1, порушив права компанії EMPSON LIMITED на правову допомогу, захист, доступ до правосуддя та апеляційне оскарження судових рішень, що є істотним порушенням КПК (4651-17) .

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні представник компанії EMPSON LIMITED - Сільницький І.В. підтримав касаційну скаргу; прокурор вважав її необґрунтованою і просив залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без зміни.

Мотиви Суду

Згідно з приписами ст. 370 КПК ухвала апеляційного суду повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.

Статтею 24 КПК передбачено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.

Крім норм ст. 7, ч. 6 ст. 9, частин 1 та 2 ст. 24, ч. 4 ст. 394 КПК, які гарантують доступ до правосуддя, цей основоположний принцип верховенства права також забезпечує Конституція України (254к/96-ВР) (ч. 2 ст. 55, п. 8 ч. 3 ст. 129). Конституція України (254к/96-ВР) , яка має найвищу юридичну силу, гарантує реалізацію права на оскарження у більш широкому розумінні, ніж у главі 31 КПК (4651-17) , кореспондується із положеннями ст. 24 КПК й розширює коло учасників судового процесу, яким забезпечується конституційне право на оскарження судових рішень.

Офіційне тлумачення конституційних положень здійснює Конституційний Суд України, який у ряді своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити в правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі ст. 64 Конституції України не може бути обмеженим

(пункти 1, 2 резолютивної частини Рішення від 25 грудня 1997 року № 9-зп, абзац 7 п. 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Комінтернівський районний суд м. Харкова вироком від 3 квітня 2017 року затвердив угоду про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1

Зазначений вирок в інтересах компанії EMPSON LIMITED було оскаржено адвокатом

Сільницьким І.В., який у апеляційній скарзі просив поновити строк на апеляційне оскарження вироку суду та скасувати його як незаконний і призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції. Обґрунтовуючи свої вимоги, адвокат

посилався на те, що компанія учасником судового провадження не була, до суду не викликалась, копії вироку не отримувала і про існування вироку адвокат компанії дізнався випадково з публікації в засобах масової інформації.

Як слідує з матеріалів провадження, апеляційний суд розглянув тільки клопотання представника компанії EMPSON LIMITED про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Комінтернівського районного суду м. Харкова від 3 квітня

2017 року щодо ОСОБА_1 і, встановивши, що його подано всупереч положенням

ч. 1 ст. 117 та ст. 399 КПК, дійшов висновку про необхідність залишити зазначене клопотання без задоволення.

Обґрунтовуючи своє рішення, апеляційний суд зазначив, що зі змісту апеляційної скарги представника компанії EMPSON LIMITED вбачається, що заінтересованою особою в цьому кримінальному провадженні є саме компанія EMPSON LIMITED,

а тому, виходячи з положень ч. 1 ст. 117 КПК, клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вироку суду із зазначенням причин пропуску такого строку має право подати компанія EMPSON LIMITED (її посадові особи). Суд зауважив, що оскільки при розгляді кримінального провадження і на час ухвалення вироку адвокат Сільницький І.В. не був учасником судового розгляду, про порушення його власних прав, свобод чи інтересів оскаржуваним вироком він не зазначав, отже, й підстав для висновку про те, що ним було пропущено строк на апеляційне оскарження судового рішення та він має право ставити питання про його поновлення як заінтересована особа, немає. Набуття адвокатом статусу представника заінтересованої особи в цьому кримінальному провадженні

(ордер адвоката від 25 вересня 2018 року) після набрання вироком законної сили не дає підстав для поновлення йому строку на апеляційне оскарження вироку і таке право, за наявності поважних причин пропуску строку, має особа, яку адвокат представляє.

Колегія суддів не може погодитися з таким рішенням апеляційного суду.

Оскільки ст. 394 КПК не врегульовано питання апеляційного оскарження вироку на підставі угоди, якщо ним порушуються права іншої особи, яка не є учасником цього кримінального провадження, суд, вирішуючи питання захисту порушених прав такої особи, повинен звертатися до загальних норм кримінального процесуального закону.

Відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.

Статтею 7 КПК передбачено загальні засади кримінального провадження, до яких належать: верховенство права; законність, рівність перед законом і судом; презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини; забезпечення права на захист; змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Така позиція Суду узгоджується і з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 3 березня 2016 року у справі № 5-347кс15, про те, що конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком установленої законом заборони на таке оскарження. При цьому відсутність "інших осіб" у вичерпному переліку суб`єктів оскарження, передбаченому ст. 394 КПК, за умови, що судове рішення стосується їхніх прав, свобод та інтересів, не є перешкодою в доступі до правосуддя та зверненні до суду вищої інстанції, що визначено ч. 2 ст. 24 КПК.

Відповідно до цієї норми закону кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Також гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, визначеному цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.

Отже, при вирішенні питання, чи є підстави для оскарження рішення суду до суду вищого рівня певною особою, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді, ключовим є з`ясування, чи насправді це рішення стосується інтересів конкретної особи.

Крім того, чинним КПК (4651-17) не передбачено жодного окремого чи особливого порядку здійснення кримінального провадження щодо юридичних осіб, тому таке провадження повинно здійснюватись в загальному, визначеному законом порядку.

Статтею 59 Конституції України кожному гарантовано не лише право на захист,

а і право на правову допомогу, для забезпечення якого діє адвокатура,

а в статті 7 КПК визначено загальні засади кримінального провадження.

З огляду на ці норми кожна юридична особа, інтересів якої стосується кримінальне провадження, має право брати участь у такому провадженні і активно захищати свої права та інтереси і відповідно, залучення до участі в провадженні представника юридичної особи сприятиме дотриманню і забезпеченню цих засад, а недопущення адвоката до участі в провадженні буде прямим їх порушенням.

Згідно з частиною 3 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Відповідно до пункту 1 ч. 2 ст. 64-1, ст. 50 КПКповноваження адвоката як представника підтверджуються: свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (5076-17) .

Апеляційному суду належало ретельно перевірити доводи в апеляційній скарзі представника компанії EMPSON LIMITED стосовно його права як представника компанії, оскаржити судове рішення.

Залишаючи без задоволення клопотання адвоката Сільницького І.В., який діяв в інтересах компанії EMPSON LIMITED, про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку щодо ОСОБА_1, апеляційний суд позбавив його такої можливості, що істотно вплинуло на захист інтересів компанії EMPSON LIMITED.

Також слід звернути увагу на те, що відповідно до пунктів 2, 4 ч. 3

ст. 399 КПК у разі якщо апеляційну скаргу подала особа, яка не має права

подавати апеляційну скаргу або апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення, апеляційна скарга повертається, що відповідно до ст. 424 КПК

є предметом розгляду суду касаційної інстанції.

Наведених законодавчих приписів апеляційний суд не дотримався.

Як убачається зі змісту ухвали, апеляційний суд розглянув не апеляційну скаргу представника компанії EMPSON LIMITED адвоката Сільницького І.В.,

а його клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вироку суду, яке на підставі ч. 1 ст. 117, ст. 399 КПК, залишив без задоволення, мотивувавши своє рішення виключно тим, що останній не був учасником судового розгляду, про порушення його власних прав, свобод чи інтересів оскаржуваним вироком він суду не зазначає, а отже, й підстав для висновку про те, що ним було пропущено строк на апеляційне оскарження судового рішення та він має право ставити питання про його поновлення як заінтересована особа, немає,

а заінтересованою особою в цьому кримінальному провадженні є саме компанія EMPSON LIMITED.

Відповідно до ч. 3 ст. 399 КПК суд мав прийняти рішення про повернення апеляційної скарги. Натомість суд визнав представника компанії EMPSON LIMITED особою, яка не має права на подання апеляційної скарги, та залишив без задоволення клопотання адвоката Сільницького І.В., який діяв в інтересах компанії, про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вироку суду. Таким чином, право на доступ до правосуддя було обмежено.

Отже, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції допущено порушення вимог кримінального процесуального закону, які є істотними, оскільки ставлять під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що відповідно до вимог

п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для скасування такого рішення.

За таких обставин ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, а касаційна скарга адвоката Сільницького І.В. в інтересах компанії EMPSON LIMITED - задоволенню.

Під час нового розгляду апеляційному суду необхідно взяти до уваги наведене, і на стадії прийняття апеляційної скарги діяти згідно з положеннями статей 398, 399 КПК та ухвалити рішення, яке відповідатиме вимогам ст. 370 цього Кодексу.