759/15301/18 Про порушення ПДР, що стало причиною втрати керування автомобілем, та скоєння наїзду на потерпілого пішохода, чим останньому були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, після чого з місця пригоди зник - 29.08.2019 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 04 лютого 2019 року у кримінальному провадженні № 12016100080011775 від 25 листопада 2016 року, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 ),

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Святошинського районного суду м. Києва від 04 грудня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання з випробовуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 задоволено повністю.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на відшкодування заподіяної матеріальної шкоди 242 675 грн., моральної шкоди 100 000 грн. та процесуальних витрат - 11 724 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 втрачений дохід ОСОБА_3 у зв`язку з його каліцтвом на суму 9436 грн.

Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 25 листопада 2016 року приблизно о 05:29, керуючи автомобілем "Chevrolet Cruze", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, у м. Києві, рухаючись по вул. Симиренка в напрямку вул. Сім`ї Сосніних, не впорався з керуванням та здійснив наїзд на потерпілого ОСОБА_3, чим заподіяв останньому тяжкі тілесні ушкодження, після чого з місця пригоди зник.

Не погоджуючись із вироком суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою судді Київського апеляційного суду від 21 січня 2019 року апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишено без руху, та встановлено строк на усунення недоліків апеляційної скарги протягом чотирнадцяти днів з моменту отримання копії даної ухвали, але не пізніше 04 лютого 2019 року.

Ухвалою судді Київського апеляційного суду від 04 лютого 2019 року апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 04 грудня 2018 року у зв`язку з не усуненням недоліків у встановлений строк повернуто особі, яка її подала.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 ставить питання про скасування ухвали судді апеляційного суду про повернення апеляційної скарги у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та просить призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. При цьому вказує, що суддя суду апеляційної інстанції, постановляючи ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, встановив строк на усунення недоліків апеляційної скарги протягом чотирнадцяти днів з моменту отримання копії даної ухвали, але не пізніше 04 лютого 2019 року. Вказану ухвалу засуджений ОСОБА_1 отримав поштовим зв`язком лише 30 січня 2019 року та 04 лютого 2019 року направив на адресу суду апеляційної інстанції нову апеляційну скаргу з урахуванням вимог ухвали від 21 січня 2019 року. За таких обставин засуджений вважає, що встановлений строк на усунення недоліків апеляційної скарги ним не пропущено.

Позиції інших учасників судового провадження

Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 не надходило.

У судовому засіданні прокурор підтримав касаційну скаргу ОСОБА_1 та просив її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви суду

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Право особи на апеляційне оскарження спрямовано насамперед на реалізацію права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 370, ч. 2 ст. 418 КПК України ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.

Зокрема, вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення.

Відповідно до ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо: особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк; апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу; апеляційна скарга не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції; апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

При цьому, якщо апеляційний суд дійде висновку, що особа не усунула недоліки апеляційної скарги в установлений строк, то рішення апеляційного суду про повернення апеляційної скарги має містити мотиви і обґрунтування його постановлення.

У такому випадку суддя, постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги у зв`язку з не усуненням недоліків у встановлений строк, мав би врахувати, чи отримала особа копію ухвали, якою апеляційну скаргу залишено без руху, та чи вчинялися цією особою дії на усунення недоліків поданої апеляційної скарги в установлений для цього строк.

Суддя апеляційного суду, приймаючи рішення щодо апеляційної скарги ОСОБА_1, не врахував зазначені вимоги закону та своє рішення щодо повернення апеляційної скарги на підставі ч. 3 ст. 399 КПК України належним чином не мотивував з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ухвалою судді Київського апеляційного суду від 21 січня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 04 грудня 2018 року залишено без руху та надано чотирнадцятиденний строк на усунення недоліків апеляційної скарги з дня отримання копії ухвали, але не пізніше 04 лютого 2019 року. Цього ж дня копія зазначеної ухвали була направлена ОСОБА_1 .

Ухвалою судді Київського апеляційного суду від 04 лютого 2019 року зазначену апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала.

Мотивуючи своє рішення, суддя суду апеляційної інстанції, відповідно до вимог ч. 3 ст. 399 КПК України констатував, що особа не усунула недоліки апеляційної скарги в установлений строк. При цьому матеріали кримінального провадження не містять будь-яких даних про отримання засудженим згаданої ухвали.

Також, суддя-доповідач не врахував, що строк подачі апеляційної скарги на усунення недоліків обчислюється з дня отримання особою ухвали про залишення поданої апеляційної скарги без руху.

У своїй касаційній скарзі ОСОБА_1 вказує на те, що ухвалу про залишення його апеляційної скарги без руху ним отримано 30 січня 2019 року. При цьому, виконуючи вимоги вказаної ухвали 04 лютого 2019 року направив до суду апеляційної інстанції нову апеляційну скаргу, що підтверджується фіскальним чеком та цінним листом від 04 лютого 2019 року.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що суддя апеляційного суду дійшов передчасного висновку про те, що ОСОБА_1 не усунув у встановлений строк недоліки, зазначені в ухвалі суду апеляційної інстанції від 21 січня 2019 року.

Крім того, ч. 1 ст. 399 КПК України визначено, що суддя-доповідач, встановивши, що апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбачених статтею 396 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій визначаються недоліки скарги і встановлюється достатній строк для їх усунення, який не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу.

Разом з тим, встановлення суддею апеляційного суду в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху конкретної дати усунення недоліків не передбачено чинним законодавством.

Таким чином, ухвалюючи рішення про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1, суддя суду апеляційної інстанції не врахував вказаних обставин і тим самим порушив вимоги кримінального процесуального закону, у зв`язку з чим касаційна скарга засудженого підлягає задоволенню, ухвала судді апеляційного суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, в ході якого необхідно усунути вказані недоліки, перевірити викладені у скарзі ОСОБА_1 доводи та прийняти законне і обґрунтоване рішення.