2а-5187/12/1070 Про визнання незаконною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження у справі - 29.01.2013 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у відповідності до положень ст. 41 КАС України без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міського відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції в особі державного виконавця Дяченко М.І. про визнання незаконною та скасування постанови про відкриття провадження у справі, -

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження Міським відділом Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції ВП №33218584 від 27 червня 2012 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову скасувати та прийняти нову про задоволення адміністративного позову в повному обсязі, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову про задоволення адміністративного позову.

Згідно з п.3 ч. 1 ст. 198 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нову постанову, з підстав, передбачених ст. 202 КАС України.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Управлінням Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області 30 березня 2012 року на підставі ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та на підставі картки особового рахунку платника видано вимогу № Ф- 113 У про стягнення з ОСОБА_2 недоїмки зі сплати єдиного внеску у сумі 3 914,30 грн. Як вбачається з тексту даної вимоги та постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №33218584 від 27 червня 2012 року, вимога № Ф- 133 У набрала чинності 21 червня 2012 року. Належних доказів оскарження даної вимоги та її скасування матеріали справи не містять.

Управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області 26 червня 2012 року подало до міського відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції заяву про відкриття виконавчого провадження по виконанню даної вимоги.

Постановою ВП №33218584 державного виконавця Міського відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції від 27 червня 2012 року Демченко М.І. відкрито виконавче провадження по виконанню вимоги Управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області від 30 березня 2012 року про стягнення з ОСОБА_2 суми боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 3 914,30 грн.

Копія даної постанови 27 червня 2012 року направлена позивачу. Дана копія постанови була повернута до міського відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у зв'язку з закінченням терміну зберігання(а.с.37).

На підставі постанови ВП №33218584 від 27 червня 2012 року про відкриття виконавчого провадження, державним виконавцем на адресу відповідача було направлено вимогу №30540 про допуск виконавця в приміщення для проведення опису та оцінки майна, яка отримана позивачем 22 жовтня 2012 року.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом (ч.1 ст.17 Закону України «Про виконавче провадження»).

Частиною 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: 1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті; 2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 3) судові накази; 4) виконавчі написи нотаріусів; 5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого

збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу; 8) рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу; 9) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" (3477-15) .

Так, положеннями абз. 2 ч. 3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» було передбачено, що вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Після набуття чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (2464-17) з 01 січня 2011 року вищевказана норма права була виключена.

Натомість, абз. 5 п. 7 розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (2464-17) передбачено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Проаналізувавши положення абз. 5 п. 7 розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (2464-17) , колегія суддів приходить до висновку, що дані норми надають органам Пенсійного фонду України право звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків.

В даному випадку підлягають застосуванню положення абз. 5 п. 7 розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (2464-17) , а не положення ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Вимога органів Пенсійного фонду України є підставою для звернення до суду з відповідним позовом про стягнення заборгованості по страхових внесках та відповідно подальшого відкриття органами державної виконавчої служби виконавчих проваджень на підставі виключно судових рішень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що вимога Управління Пенсійного фонду України № Ф- 133 У від 31 березня 2012 року не є виконавчим документом в розумінні ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження», а постанова ВП №33218584 від 27 червня 2012 року про відкриття виконавчого провадження є протиправною та підлягає скасуванню.

Судом першої інстанції зроблені помилкові, внаслідок порушення норм матеріального права висновки про необхідність відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Отже, оскаржувана постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової про задоволення адміністративного позову повністю, визнання протиправною та скасування постанови ВП №33218584 від 27 червня 2012 року державного виконавця Дяченко М.І., органу державної виконавчої служби Білоцерківського МРУЮ управління юстиції про відкриття виконавчого провадження по виконанню вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області №Ф-113 від 30 березня 2012 року.

Керуючись статтями 41, 196, 198, 202, 205, 207, 212 КАС України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2012 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Дяченко М.І. органу державної виконавчої служби Білоцерківського МРУЮ управління юстиції ВП №33218584 від 27 червня 2012 року про відкриття виконавчого провадження по виконанню вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області №Ф-113 від 30 березня 2012 року.

постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.