658/2139/16 Про визнання особи невинуватим та виправдання за ст. 307 і ст. 315 КК України, у зв`язку з відсутністю в діях особи складу злочинів - 28.08.2019 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора Херсонської області на ухвалу Херсонського апеляційного суду від 04 квітня 2019 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014230190002101, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Нововознесенське Високопільського району Херсонської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, мешканця АДРЕСА_2, раніше судимого вироком Дніпровського районного суду м. Херсона від 09 січня 2014 року за ч. 3 ст. 302, ч. 1 ст. 303 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, звільненого на підставі ст. 75 КК України з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307, ч. 1 ст. 315 КК України.

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 16 січня 2019 року ОСОБА_1 визнано невинуватим та виправдано за ч. ч. 1, 2 ст. 307, ч. 1 ст. 315 КК України, у зв`язку з відсутністю в його діях складу злочинів.

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що він у невстановлений час та місці незаконно придбав психотропну речовину амфетамін, який незаконно зберігав із метою подальшого збуту, та 19 вересня 2014 року о 13.00 год. й 22 вересня 2014 року о 13:00 год. по АДРЕСА_1 незаконно збув ОСОБА_2 за 100 грн. психотропну речовину амфетамін вагою 0,0367 г, й, відповідно, за 200 грн. ту ж речовину вагою 0,0208 г.

22 вересня 2014 року о 14:00 год у ході проведення санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 було вилученого особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс вагою 4,91 г та 103,25 г, а також психотропну речовину амфетамін вагою 0,2664 г, які він зберігав при собі з метою збуту.

Окрім того, ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що він 18 вересня 2014 року о 13:00 год., перебуваючи в м. Каховка по вул. Ентузіастів біля магазину "Коопмаркет", умисно, шляхом пропозиції схиляв ОСОБА_2 до вживання наркотичних засобів, а саме канабісу, шляхом куріння.

Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 04 квітня 2019 року вирок місцевого залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду, у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

Посилається на те, що апеляційний суд, переглядаючи провадження, не перевірив викладені у апеляційній скарзі прокурора твердження стосовно неправильності висновків суду про недоведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, не навів в ухвалі переконливих мотивів, через які визнав апеляцію прокурора необґрунтованою, а тому вважає, що ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам ст. ст. 370, 419 КПК України.

Зокрема, прокурор вказує, що апеляційний суд не спростував його доводи про те, що при вирішенні питання наявності в діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 315 КК України, не надано оцінки показанням свідка ОСОБА_2 . Окрім того, належним чином залишилися не перевірені доводи щодо помилковості висновків місцевого суду про порушення вимог кримінального процесуального закону під час проведення обшуку житла ОСОБА_1 22.09.2014 року.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор вважає, що касаційна скарга є обґрунтованою та просить її задовольнити.

Захисник заперечував проти задоволення касаційної скарги прокурора.

Іншим учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.

Мотиви Суду

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПКУкраїни суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженим під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Зі змісту положень ч. 2 ст. 418, ст. 419 КПК Українивбачається, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. В ухвалі суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має бути зазначено узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, наводяться докази, що спростовують її доводи.

Колегія суддів убачає, що доводи касаційної скарги прокурора про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, а саме щодо невідповідності ухвали суду апеляційної інстанції вимогам ст. ст. 370, 419 КПК України, є безпідставними.

На думку колегії суддів, апеляційний суд обґрунтовано погодився з позицією місцевого суду щодо визнання недопустимими ряду доказів, поданих на підтвердження висунутого обвинувачення за ч. 1, 2 ст. 307 КК України в частині щодо епізодів проведення закупок наркотичної речовини 19 та 22 вересня 2014 року, зокрема в аспектів не відкриття стороні захисту окремих ухвал слідчих суддів про проведення НСРД ні на стадії досудового розслідування, ні під час судового провадження. При цьому в касаційній скарзі прокурора конкретні доводи на заперечення цього не наводяться, й позиція прокурора в цій частині обмежується лише посиланнями на неналежну, на думку прокурора, перевірку апеляційним судом доводів апеляційної скарги прокурора в контексті порушення апеляційним судом вимог ст. ст. 370, 419 КПК України.

Однак, на думку колегії суддів касаційного суду, суд апеляційної інстанції, переглянувши кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора на вирок місцевого суду, належним чином перевірив доводи про невідповідність викладених у вироку висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, про істотні порушення вимог КПК України (4651-17) , неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність й обґрунтовано залишив без задоволення подану апеляційну скаргу, мотивувавши належним чином своє рішення та зазначивши підстави, з яких апеляційна скарга не може бути задоволена.

Колегія суддів також погоджується з висновком апеляційного суду щодо безпідставності доводів прокурора про те, що місцевий суд дійшов до помилкового висновку про порушення вимог кримінального процесуального закону під час проведення обшуку житла ОСОБА_1 22.09.2014 року, оскільки, як вірно зазначив апеляційний суд, обшук був проведений з порушенням вимог КПК України (4651-17) , адже у порушення вимог ч. 7 ст. 223 КПК України в якості понятого був залучений працівник міліції (на той час) та було порушено процедуру проведення огляду особи, а вилучення наркотичних засобів та грошових коштів було здійснено під час його затримання та обшуку. Конкретних доводів щодо заперечення цієї позиції у касаційній скарзі прокурора також не наведено.

Крім цього, на думку колегії суддів касаційного суду, суд апеляційної інстанції, залишаючи без зміни вирок місцевого суду, обґрунтовано погодився з його висновком про відсутність в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 315 КК України. При перевірці матеріалів кримінального провадження встановлено, що судом першої інстанції була достатньо повно надана оцінка показанням свідка ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 пропонував йому вжити наркотичну речовину.

При цьому колегія суддів враховує, що пропозиція іншій особі вжити наркотичний засіб може за певних умов кваліфікуватися як схиляння до його вживання. Однак, факт такої пропозиції має бути доведений поза розумним сумнівом.

Як встановив суд першої інстанції, свідок ОСОБА_2 вказував, що він постійно вживав наркотичні засоби та психотропні речовини, як самостійно, так із іншими особами, і це не було пов`язано із його схилянням до такого вживання будь-ким. Окрім того, з будь-якою письмовою заявою щодо схиляння його до вживання наркотичних засобів чи психотропних речовин він до правоохоронних органів не звертався. Судом першої інстанції також були були враховані суперечності між показаннями свідка ОСОБА_2 та рапортом оперуповноваженого поліції щодо виду речовини, яку пропонував вжити ОСОБА_1 .

Враховуючи, що факт пропозиції щодо вживання наркотичної речовини заперечується ОСОБА_1, який не визнавав свою вину у повному обсязі, й інших належних та допустимих доказів на підтвердження цього немає, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про виправдання обвинуваченого за цією частиною висунутого обвинувачення.

З такими висновками погодився і апеляційний суд, оцінивши це питання в загальному контексті недопустимості доказів щодо отримання даних про факт такої пропозиції.

Зміст ухвали апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України. Переконливих доводів, які б ставили під сумнів законність рішення апеляційного суду, вмотивованість його висновків, прокурор у касаційній скарзі не навів.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б підставами для скасування оскаржуваного судового рішення, колегія суддів не встановила, а тому підстав для задоволення касаційної скарги прокурора не вбачає.