173/1963/16-к Про умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень, скоєне у стані алкогольного сп'яніння - 27.08.2019 Прийняття

розглянувши касаційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області Соскова Р.М. на вирок Дніпровського апеляційного суду від 17 січня 2019 року в кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040430001005 від 04 серпня 2016 року, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Верхньодніпровська Дніпропетровської області, жителя АДРЕСА_1, такого, що судимості не мав,

у вчиненні злочинів, передбачених частинами 1, 2 статті 125 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 16 січня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за частиною 1 статті 125 КК до покарання у виді штрафу в сумі 510 грн, за частиною 2 статті 125 КК у виді штрафу в сумі 1000 грн.

На підставі частини 1 статті 70 КК ОСОБА_1 призначено остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді штрафу в сумі 1000 грн.

Згідно з вироком, ОСОБА_1 засуджено за наступних обставин.

07 липня 2016 року о 01:30 ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись на вул. Школьній в с. Новомиколаївка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, безпідставно, умисно, цілеспрямовано, кулаками обох своїх рук та ногами завдав ОСОБА_2 не менше десяти ударів по різним частинам тіла, а саме по голові та верхніх кінцівках тулубу.

Після заподіяння ударів ОСОБА_1, відбіг на деяку відстань та знову повернувся до ОСОБА_2, утримуючи в своїй правій руці дерев`яну палицю, яку заздалегідь визначив як знаряддя скоєння злочину та продовжуючи переслідувати свій злочинний намір, спрямований на заподіяння ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, усвідомлюючи свої протиправні дії та бажаючи їх подальшого настання, умисно, цілеспрямовано, вказаною палицею завдав останньому не менше десяти ударів по різним частинам тіла, а саме по голові та по передній та задній частинам тулубу, чим йому завдано легкі тілесні ушкодження.

Крім того, 07 липня 2016 року о 01:15 ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись на вул . Школьній в селищі Новомиколаївка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, безпідставно, умисно, цілеспрямовано, кулаком своєї правої руки наніс ОСОБА_3 один удар в область правої скроні голови, останній, яка в цей час рухалась по вказаній вулиці на своєму скутері, від якого вона втратила рівновагу та впала на землю на правий бік, чим завдав останній легкі тілесні ушкодження.

Також, 07 липня 2016 року о 01:20 ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись на вул . Школьній в селищі Новомиколаївка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, безпідставно, умисно, цілеспрямовано, кулаком своєї правої руки наніс ОСОБА_4 один удар в область обличчя з правої сторони, від якого остання втратила рівновагу та впала на землю на сідниці, чим завдав останній легкі тілесні ушкодження.

07 липня 2016 року о 01:10 ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись неподалік від СЗШ № 1, розташованої по вул . Школьній, буд. 6 в с. Новомиколаївка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, підійшов до ОСОБА_5 та безпідставно почав висловлюватись на її адресу грубою нецензурною лайкою, на що вона зробила зауваження ОСОБА_1 . Після чого ОСОБА_1 прийшов у стан агресії та реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, кулаком своєї правої руки наніс один удар ОСОБА_5 у ліве око.

Далі, цього ж дня о 01:30 ОСОБА_1, продовжуючи переслідувати свій протиправний злочинний намір, спрямований на заподіяння ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, знаходячись на вул. Школьній в с. Новомиколаївка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, усвідомлюючи свої протиправні дії та бажаючи їх подальшого настання, умисно, цілеспрямовано, за допомогою дерев`яної палиці, яку він за допомогою сили своїх рук виламав з дерева та заздалегідь визначив як знаряддя скоєння злочину, утримуючи палицю у своїй правій руці, завдав ОСОБА_5 один удар у ліву скроневу область голови, внаслідок чого ОСОБА_5 не втрималась на ногах та впала на землю, втративши свідомість.

Внаслідок умисних дій ОСОБА_1 потерпілій ОСОБА_5 завдано легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я, як викликавши розлад здоров`я більше шести, але менше 21 дня.

Дніпровський апеляційний суд 17 січня 2019 року (враховуючи ухвалу названого суду від 27 лютого 2019 року про виправлення описки) ухвалив новий вирок, яким вирок Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 16 січня 2017 року щодо ОСОБА_1 скасовано в частині призначеного покарання.

ОСОБА_1 призначено покарання за частиною 1 статті 125 КК у виді громадських робіт на строк 100 годин; за частиною 2 статті 125 КК - у виді громадських робіт строком на 200 годин.

Відповідно до частини 1 статті 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням ОСОБА_1 призначено покарання у виді громадських робіт строком на 200 годин.

В решті вирок залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор ставить вимогу про зміну вироку апеляційного суду через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Прокурор просить на підставі пункт 1 частини 1 статті 49, частини 5 статті 74 КК засудженого звільнити від покарання за частиною 1 статті 125 КК у зв`язку із закінченням строків давності, а також виключити рішення про призначення ОСОБА_1 покарання на підставі частини 1 статті 70 КК за сукупністю злочинів. Просить вважати ОСОБА_1 засудженим за частиною 2 статті 125 КК до покарання у виді громадських робіт строком на 200 годин.

Свої вимоги прокурор обґрунтовує тим, що під час апеляційного розгляду було встановлено закінчення строку давності за частиною 1 статті 125 КК, який є злочином невеликої тяжкості. Проте, цю обставину апеляційний суд залишив поза увагою та в порушення вимог статті 49 КК, пункту 1 частини 2 статті 284, статті 417 КПК не скасував вирок суду першої інстанції та не закрив кримінальне провадження, а також не застосував статтю 49 та частину 5 статті 74 КК, у відсутність клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності не звільнив засудженого від призначеного покарання.

Разом з цим, прокурор звертає увагу на вимоги частини 6 статті 368 КПК, відповідно до якої не враховано постанови Верховного Суду від 26 лютого 2019 року (справа №309/1201/15-к) та від 12 вересня 2018 року (справа №206/5073/15-к)

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав касаційну скаргу, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Мотиви Суду

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 49 КК особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло 2 роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.

Необхідність закриття справи судом апеляційної інстанції у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності передбачена статтею 417 КПК.

Відповідно до статті 417 КПК, суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 284 КПК кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Тобто, установивши обставини, що дають підстави для закриття справи (з урахуванням доводів, наведених в апеляції), суд повинен їх дослідити і в разі згоди особи ухвалити рішення про її звільнення від кримінальної відповідальності.

Наведені норми закону вказують на те, що звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим. Суд, установивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження - досудове розслідування, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.

Якщо ж обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, судове провадження проводиться в повному обсязі в загальному порядку. У цьому разі, якщо обвинувачений визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суд ухвалює обвинувальний вирок, призначає покарання та на підставі частини 5 статті 74, статті 49 ККможе звільнити засудженого саме від покарання, а не від кримінальної відповідальності.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений частиною 1 статті 125 КК, 07 липня 2016 року

Вказаний злочин, у відповідності до вимог статті 12 КК, є злочином невеликої тяжкості, який карається штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до 200 годин, або виправними роботами на строк до 1 року.

На час апеляційного розгляду кримінального провадження, а саме 27 лютого 2019 року, закінчилися встановлені статтею 49 КК строки притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності.

Під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій засуджений вину визнавав.

З огляду на те, що ні сторона захисту, ні сторона обвинувачення в даному кримінальному провадженні не заявляли клопотань про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, колегія суддів уважає, що апеляційний суд не мав процесуального приводу для вирішення цього питання.

Відсутність відповідних клопотань сторін цього кримінального провадження позбавляла апеляційний суд можливості звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за частиною 1 статті 125 КК на підставі статті 49 КК.

У даному випадку апеляційний суд повинен був звільнити ОСОБА_1 не від кримінальної відповідальності, а від призначеного покарання за правилами частини 5 статті 74 КК.

Отже, колегія суддів погоджується з доводами касаційної скарги прокурора про те, що апеляційний суд допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність.

На підставі наведеного та керуючись статтями 284, 403, 432, 417, 433, 434, 436, 438 КПК, Суд

Касаційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області задовольнити.

Вирок Дніпровського апеляційного суду від 17 січня 2019 року щодо засудженого ОСОБА_1 змінити.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 49, частини 5 статті 74 КК звільнити ОСОБА_1 від покарання, призначеного за частиною 1 статті 125 КК, у зв`язку із закінченням строків давності.