701/1114/16-к Про використання підробленого офіційного документу, шляхом надання його представникам ТОВ з метою отримання певних прав, обумовлених в умовах угоди, а саме з метою отримання щорічних виплат за оренду землі в розмірі 5 % від проіндексованої грошової земельної ділянки - 22.08.2019 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу потерпілого - директора ТОВ "Кищенці" ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 29 березня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015250210000083, за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки с. Дзензелівка Черкаської області, жительки АДРЕСА_1, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України (далі - КК України (2341-14) ).

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Маньківського районного суду Черкаської області від

27 квітня 2017 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 4 ст. 358 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 680 грн у дохід держави.

Відповідно до ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України ОСОБА_2 звільнено від покарання за ч. 4 ст. 358 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Вирішено питання щодо процесуальних витрат і речових доказів.

Згідно з вироком ОСОБА_2 визнано винуватою у вчиненні злочину за таких обставин.

У серпні 2008 року ОСОБА_2 отримала від представників

ТОВ "Кищенці", юридична адреса якого: вул. Генерала А. Дрофи, с. Кищенці Маньківського району Черкаської області, проект додаткової угоди до договору оренди землі від 17 грудня 2014 року № 156, укладеного між її чоловіком ОСОБА_3 та ТОВ "Кищенці", який є офіційним документом. Ознайомившись з цим документом та встановивши, що додаткова угода змінює умови основного договору, зокрема підвищує розмір виплат за користування орендарем земельною ділянкою з 1,5 % від нормативної грошової оцінки (згідно з договором оренди землі від 21 вересня 2004 року) до 5 % (згідно з додатковою угодою від 10 вересня 2008 року), ОСОБА_2, усвідомлюючи свої протиправні дії, діючи умисно та з метою збагачення, не маючи на те відповідних повноважень, поставила свій підпис у графі орендодавця в бланку зазначеної вище додаткової угоди і в подальшому передала підроблений офіційний документ представникам ТОВ "Кищенці" з метою отримати певні права, обумовлені в умовах угоди, а саме отримати щорічні виплати за оренду землі в розмірі 5 % від проіндексованої грошової земельної ділянки, що на 3,5 % більше, ніж зазначено в п. 9 договору оренди землі № 156. На підставі зазначеної додаткової угоди ТОВ "Кищенці" було здійснено відповідні виплати ОСОБА_3 за користування земельною ділянкою на загальну суму 14 318, 03 грн.

Апеляційний суд Черкаської області ухвалою від 29 березня 2018 року апеляційну скаргу прокурора Маньківського відділу місцевої прокуратури Безручка Р.П. залишив без задоволення, а апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_2 задовольнив. Вирок місцевого суду щодо останньої скасував, а кримінальне провадження закрив на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України (4651-17) ) у зв`язку з відсутністю в діянні ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі потерпілий просить ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 29 березня 2018 року щодо ОСОБА_2 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що факт підписання додаткової угоди до договору оренди землі ОСОБА_2 підтверджується висновком експерта № 377 від 2 жовтня 2015 року і не заперечується останньою. Стверджує, що завдяки фальсифікації підпису ОСОБА_2 у додатковій угоді настали такі правові наслідки, як дооформлення додаткової угоди у присутності ОСОБА_2, передача угоди на державну реєстрацію, сплата орендної плати у збільшеному розмірі, тому в діях ОСОБА_2 є склад злочину, передбачений ч. 4 ст. 358 КПК України.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор Кравченко Є.С. просила касаційну скаргу потерпілого залишити без задоволення.

Представник потерпілого Карпов В.Ю. підтримав касаційну скаргу потерпілого.

Мотиви Суду

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

При цьому відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Зі змісту ст. 370 КПК України, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, вбачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 419 КПК України в ухвалі апеляційного суду, крім іншого, має бути зазначено: короткий зміст вимог, викладених в апеляційних скаргах, та зміст судового рішення суду першої інстанції; узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, й узагальнений виклад позиції інших учасників судового провадження; обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій з посиланням на докази; мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними, мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і також положення закону, яким він керувався. При скасуванні чи зміні судового рішення в ухвалі має бути зазначено, які статті закону порушено та в чому саме полягають ці порушення або необґрунтованість вироку чи ухвали.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати вирок і закрити кримінальне провадження.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається у разі, якщо встановлена відсутність у діянні складу кримінального правопорушення.

Приймаючи рішення про скасування обвинувального вироку місцевого суду щодо ОСОБА_2 та закриття кримінального провадження на підставі

п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, суд апеляційної інстанції цих вимог закону не порушив.

Апеляційний суд при перевірці матеріалів кримінального провадження правильно встановив, що матеріали кримінального провадження не містять жодних даних, які б спростовували позицію сторони захисту та свідчили про те, що на момент надання ОСОБА_2 представникам ТОВ "Кищенці" бланку додаткової угоди з її особистим підписом в графі "орендодавець" він був офіційним документом, що є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

Згідно з приміткою до ст. 358 КК України під офіційним документом у статтях 357 і 366 КК України слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовній діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв`язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.

Обвинувачена ОСОБА_2 пояснювала, що вона підписала лише бланк додаткової угоди, який не містив таких реквізитів, як дати укладення, номера та інформації про його реєстрацію. Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтвердили показання обвинуваченої щодо відсутності необхідних реквізитів

у бланку додаткової угоди, зокрема, не було зазначено терміну оренди та розміру орендної плати, також не було підпису орендаря та печатки.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що типовий бланк додаткової угоди від

10 вересня 2008 року до договору оренди землі № 156 з частково надрукованим текстом, який підписала ОСОБА_2 і який був переданий представнику ТОВ "Кищенці", не містив необхідних реквізитів і не був підписаний іншою стороною - орендарем, а тому на той момент не був офіційним документом, оскільки не породжував жодних правових наслідків.

Правильним є також висновок апеляційного суду про недоведеність наявності у діях ОСОБА_2 суб`єктивної сторони складу злочину, передбаченого

ч. 4 ст. 358 КК України.

З суб`єктивної сторони цей злочин характеризується виною у формі прямого умислу.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 КК України прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

В суді апеляційної інстанції обвинувачена показала, що в графі "орендодавець" додаткової угоди стоїть її підпис, однак за яких обставин вона поставила власний підпис замість підпису свого чоловіка ОСОБА_3, вона не знає; офіційний документ і підпис чоловіка вона не підробляла, жодних заяв на реєстрацію додаткової угоди ні від власного імені, ні від імені

ОСОБА_3 не писала, а тому не могла використати підроблений офіційний документ.

За умови, що ОСОБА_2 не обвинувачувалася і не засуджувалася за підроблення зазначеного документа, немає підстав вважати, що в неї був умисел на використання завідомо підробленого документа.

За таких обставин не можна погодитися з доводами потерпілого в касаційній скарзі щодо незаконності рішення суду апеляційної інстанції про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю в діянні ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.