161/8076/16-к Про таємне викрадення чужого майна, та незаконне заволодіння транспортним засобом - 08.08.2019 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою засудженого на вирок Волинського апеляційного суду від 31 жовтня 2018 року стосовно

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця та мешканця

засудженого за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 вересня 2016 року ОСОБА_1 визнано винуватим і призначено йому покарання за:

- ч. 2 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 роки;

- ч. 2 ст. 289 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Волинський апеляційний суд 31 жовтня 2018 року вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання скасував, ухвалив новий вирок, яким ОСОБА_1 призначив покарання за:

- ч. 2 ст. 185 КК України - у виді обмеження волі на строк 1 рік;

- ч. 2 ст. 289 КК України із застосуванням положень ст. 69 КК України - у виді обмеження волі на строк 2 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 остаточно визначив покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.

У решті вирок суду першої інстанції залишив без змін.

Судові рішення стосовно ОСОБА_2 в касаційному порядку не оскаржуються.

За вироком апеляційного суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він 01 квітня 2016 року близько 01.00 разом з ОСОБА_2 на вул. Центральній, 7-а, у с. Радомишль Луцького району Волинської області, таємно викрали з незамкненого автомобіля "VOLKSWAGEN LT", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, належне ОСОБА_3 майно, спричинивши останньому матеріальних збитків загальну суму 12905,56 грн.

09 квітня 2016 року близько 01.00 ОСОБА_1 з ОСОБА_2 на вул. Червоного Хреста, 12, у с. Баківці Луцького району Волинської області, повторно, незаконно заволоділи належним ОСОБА_4 транспортним засобом "ВАЗ 21063", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, спричинивши потерпілому майнової шкоди на загальну суму 60 000 грн.

Крім того, ОСОБА_1 з ОСОБА_2 10 квітня 2016 року близько 01.00 на вул. Жовтневій, 27, у с. Мстишин Луцького району Волинської області, повторно, незаконно заволоділи належним ОСОБА_5 транспортним засобом "Ауді - 100", державний реєстраційний номер НОМЕР_3, спричинивши останньому майнової шкоди на загальну суму 40 500 грн, а також таємно викрали з указаного автомобіля належне ОСОБА_5 майно на загальну суму 11 563 грн.

Також ОСОБА_2 та ОСОБА_1 10 квітня 2016 року близько 03.00 на вул. Садовій, 4, у с. Голишів Луцького району Волинської області, повторно, таємно викрали з незамкненого автомобіля "ЗАЗ - DAEWOOLANOS", державний реєстраційний номер НОМЕР_4, належне ОСОБА_6 майно, спричинивши останньому матеріальних збитків на загальну суму 535,33 грн.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, не погоджуючись із ухваленим стосовно нього рішенням суду апеляційної інстанції через невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та його особі внаслідок суворості, просить його змінити, звільнивши його від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України. Свої вимоги засуджений мотивує тим, що суд апеляційної інстанції при призначенні покарання не взяв до уваги всіх пом`якшуючих обставин, зокрема того, що він щиро розкаявся і став на шлях виправлення, має на утриманні вагітну дружину, яка є інвалідом ІІІ групи з дитинства та потребує стороннього догляду. Вказує на те, що апеляційний суд належним чином не мотивував свого рішення, у зв`язку з чим призначене покарання не відповідає вимогам ст.ст. 50, 65- 67 КК України, а судове рішення - ст.ст. 370, 420 КПК України.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги засудженого, просив залишити без зміни ухвалений стосовно ОСОБА_1 вирок апеляційного суду.

Мотиви Суду

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочинів за обставин, викладених у вироку, та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України в касаційній скарзі засудженим не оспорюються.

Щодо доводів касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 про невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та його особі внаслідок суворості, то вони є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України при призначенні покарання суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як убачається з мотивувальної частини вироку, суд апеляційної інстанції, обґрунтовуючи свій висновок щодо виду й міри покарання та призначаючи ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі із застосуванням положень ст. 69 КК України, врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, наявність обставин, що пом`якшують покарання - щирого каяття, активного сприяння розкриттю злочинів, добровільного відшкодування потерпілим завданої шкоди, відсутність обтяжуючих покарання обставин, а також дані про особу засудженого, зокрема те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, його молодий вік, позитивну характеристику за місцем проживання, тобто дотримався вимог статей 65 - 67 КК України.

Призначене засудженому покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Перегляд кримінального провадження в апеляційному порядку здійснювався відповідно до вимог кримінального процесуального закону, ухвалений вирок відповідає вимогам статей 370, 420 КПК України.

Тих істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які передбачені ст. 412 КПК України та які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, Судом не встановлено.