П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 227/4165/17
провадження № 51-685 км 19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді Марчук Н.О.,
суддів: Маринича В.К., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Крота І.М.,
прокурора Пантєлєєвої А.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою засудженого на вирок Донецького апеляційного суду від 16 січня 2019 року стосовно
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця та мешканця
АДРЕСА_1,
засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 26 лютого 2018 року ОСОБА_1 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
Донецький апеляційний суд 16 січня 2019 року вирок суду першої інстанції в частині призначеного ОСОБА_1 покарання скасував, ухвалив новий, яким ОСОБА_1 призначив покарання за ч. 3 ст. 309 КК України із застосуванням положень ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
У решті вирок суду першої інстанцій залишив без змін.
За вироком апеляційного суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він у кінці вересня 2017 року близько 15.00 у с. Завідо-Борзенково Добропільського району Донецької області незаконно придбав, виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, масою 8 303,60 г, і в подальшому перевіз його у м. Білозерське Донецької області, де зберігав для особистого вживання без мети збуту.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, не погоджуючись із ухваленим стосовно нього рішенням суду апеляційної інстанції через невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та його особі внаслідок суворості, просить його змінити, звільнивши його від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України. Свої вимоги засуджений мотивує тим, що суд апеляційної інстанції при призначенні покарання не взяв до уваги всіх пом`якшуючих обставин, зокрема того, що він щиро розкаявся і став на шлях виправлення, протягом року не вживає наркотичні засоби, має на утриманні двох малолітніх дітей, позитивно характеризується за місцем роботи, а також не врахував відсутність обставин, що обтяжують покарання. При цьому апеляційний суд належним чином не мотивував свого рішення, у зв`язку з чим призначене покарання не відповідає вимогам ст.ст. 50, 65- 67 КК України, а судове рішення - ст.ст. 370, 420 КПК України.
Прокурор подав до суду касаційної інстанції заперечення, в яких просить касаційну скаргу засудженого залишити без задоволення, а вирок Донецького апеляційного суду від 16 січня 2019 року стосовно ОСОБА_1 - без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги засудженого, просив залишити без зміни ухвалений стосовно ОСОБА_1 вирок апеляційного суду.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку, та правильність кваліфікації його дій за ч. 3 ст. 309 КК України в касаційній скарзі засудженим не оспорюються.
Щодо доводів касаційної скарги засудженого про невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та його особі внаслідок суворості, то вони є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження.
Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України при призначенні покарання суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Як убачається з мотивувальної частини вироку, суд апеляційної інстанції, обґрунтовуючи свій висновок щодо виду й міри покарання та призначаючи ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі із застосуванням положень ст. 69 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, наявність обставин, що пом`якшують покарання - щирого каяття, перебування на утриманні двох малолітніх дітей, відсутність обтяжуючих покарання обставин, а також дані про особу засудженого, зокрема те, що він працює, позитивно характеризується, знаходиться на обліку у лікаря нарколога з 14 грудня 2017 року, тобто дотримався вимог статей 50, 65 - 67 КК України.
Призначене засудженому покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Перегляд кримінального провадження в апеляційному порядку здійснювався відповідно до вимог кримінального процесуального закону, ухвалений вирок відповідає вимогам статей 370, 420 КПК України.
Тих істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які передбачені ст. 412 КПК України та які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, Судом не встановлено.
Керуючись статтями 441, 442 КПК України, Суд
постановив:
Касаційну скаргу засудженого залишити без задоволення, а вирок Донецького апеляційного суду від 16 січня 2019 року стосовно ОСОБА_1 - без зміни.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
С у д д і:
Н.О. Марчук В.К. Маринич В.П. Огурецький