' 'p'
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 761/6635/18 провадження № 51-5670км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої Шевченко Т.В.,
суддів Голубицького С. С., Стефанів Н.С.,
за участю:
секретаря судового засідання Михальчука В.В.,
розглянув у судовому засіданні матеріали кримінального провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 04 квітня 2018 року про повернення його апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 26 лютого 2018 року.
Короткий зміст оскарженого рішеннята встановлені обставини
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 26 лютого 2018 року повернуто скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб ГСУ СБ України щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за його заявою від 18 грудня 2017 року про вчинення кримінального правопорушення.
На це судове рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій, крім іншого, заявив клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 04 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді повернуто.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає необґрунтованим рішення про повернення його апеляційної скарги, оскільки строк апеляційного оскарження він пропустив з поважних причин. Крім того, вказує на те, що апеляційним судом він був позбавлений доступу до правосуддя, оскільки розгляд в апеляційному суді відбувся за його відсутності, що позбавило його можливості надати суду свої пояснення.
Позиції учасників судового провадження
Учасникам судового провадження повідомлено про час та місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання вони не прибули, що не перешкоджає розгляду.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 24 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК (4651-17) ) кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК (4651-17) . Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому зазначеним Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.
Доступ до правосуддя є одним із основоположних принципів верховенства права, гарантований Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 55, п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 7, ч. 6 ст. 9, ст. 24 КПК).
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 14 Закону України від 02 червня 2016 року "Про судоустрій і статус суддів"). Ці правові норми конкретизовано в п.п. 1, 2 та 17 статті 7 КПК, де вказано, що зміст і форма кримінального провадження повинні узгоджуватися із загальними засадами кримінального провадження і, зокрема, із забезпеченням права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Згідно із п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо вона, зокрема, подана після закінчення строку апеляційного оскарження і суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Винятки з цього правила визначено ч. 3 ст. 395 КПК, якою, зокрема, передбачено, що в разі, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Правило дотримання строку на апеляційне оскарження має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити розгляд кримінальних проваджень упродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності.
За приписами ч. 2 ст. 113 КПК процесуальні дії під час кримінального провадження мають бути виконані його учасниками без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу. Вимога про необхідність виконання процесуальних дій у встановлений КПК (4651-17) строк також міститься у ст. 116 вказаного Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 117 КПК пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Як видно з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 оскаржив в апеляційному порядку ухвалу слідчого судді від 26 лютого 2018 року і в апеляційній скарзі, яку було зареєстровано в апеляційному суді 26 березня 2018 року, він заявив клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, посилаючись на те, що копію оскарженої ухвали він отримав лише 20 березня 2018 року.
Суд апеляційної інстанції повернув апеляційну скаргу ОСОБА_1 на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК. На переконання колегії суддів, це рішення апеляційного суду не відповідає вимогам закону з огляду на таке.
Постановляючи ухвалу, апеляційний суд вказав, що згідно з матеріалами провадження копію оскарженого рішення було направлено ОСОБА_1 28 лютого 2018 року, і останній не надав суду доказів на підтвердження доводів про її отримання лише 20 березня 2018 року. Тому суд дійшов висновку про необхідність повернення апеляційної скарги у зв`язку з тим, що її подано після закінчення строку на апеляційне оскарження та відсутні підстави для його поновлення.
Разом із тим апеляційний суд не звернув уваги, що ОСОБА_1 оскаржив в апеляційному порядку ухвалу слідчого судді, яку було постановлено без його виклику, а отже початок строку на апеляційне оскарження відповідно до ч. 3 ст. 395 КПК в цьому випадку обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Суд апеляційної інстанції залишив поза увагою, що у провадженні відсутні відомості про отримання ОСОБА_1 копії ухвали слідчого судді раніше від зазначеної ним дати, не з`ясував, коли саме він отримав копію судового рішення, та не визначив дати початку перебігу строку його оскарження.
Таким чином, суд апеляційної інстанції допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, адже це перешкодило ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, що відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для його скасування та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого апеляційному суду необхідно врахувати наведене у постанові та ухвалити рішення відповідно до вимог КПК (4651-17) .
Керуючись статтями 433, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд
у х в а л и в:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 04 квітня 2018 року про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 26 лютого 2018 року скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
С у д д і:
Т.В. Шевченко С.С. Голубицький Н.С. Стефанів