Постанова
Іменем України
7 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 180/2533/18
провадження № 51-3272км19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Бородія В. М.,
суддів Єремейчука С. В., Чистика А. О.,
за участю:
секретаря судового засідання Лисоконь І. В.,
прокурора Гошовської Ю. М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області Соскова Р. М. на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 27 травня 2019 року про повернення апеляційної скарги у кримінальному провадженні, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040330000427 за обвинуваченням
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ), раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 12 квітня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 122 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік.
Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 27 травня 2019 року повернув апеляційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області на вирок Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 12 квітня 2019 року апелянту на підставах, передбачених п. 4 ч. 3 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК (4651-17)
), оскільки апеляційну скаргу подано після закінчення строку апеляційного оскарження, й особа, яка її подала, не порушила питання про поновлення цього строку.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу судді апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає, що суддя при прийнятті рішення дійшов необґрунтованого висновку, що апеляційну скаргу подано після закінчення строку апеляційного оскарження вироку місцевого суду. Оскільки вирок ухвалено 12 квітня 2019 року, тридцятиденний строк на апеляційне оскарження цього вироку закінчується 12 травня 2019 року - у вихідний день, тому апеляційну скаргу подано наступного дня 13 травня 2019 року, отже, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні підтримав скаргу, просив скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Мотиви суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни касаційним судом судового рішення є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Згідно з ч. 1 ст. 412 КПК істотним є таке порушення вимог цього Кодексу, яке перешкодило чи могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Пунктом 4 ч. 3 ст. 399 КПК передбачено, що апеляційна скарга повертається, якщо її подано після закінчення строку на апеляційне оскарження, й особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК апеляційну скаргу на вирок або ухвалу про застосування чи відмову в застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру може бути подано протягом тридцяти днів із дня їх проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, відповідно до ч. 3 ст. 395 КПК строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Таким чином, при вирішенні питання, чи дотрималась особа, яка подала апеляційну скаргу, передбачених ст. 395 КПК строків, слід чітко встановити початок перебігу цих строків та їх закінчення.
При цьому суду необхідно враховувати положення статей 115, 116 КПК, які регулюють порядок обчислення процесуальних строків.
Згідно з ч. 7 ст. 115 КПК при обчисленні процесуального строку до нього включаються вихідні та святкові дні, а при обчисленні строку годинами - і неробочий час. Якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день, за винятком обчислення строків тримання під вартою та перебування в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи.
Відповідно до ст. 116 КПК строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у лікувально-профілактичному закладі охорони здоров`я чи закладі з надання психіатричної допомоги, спеціальній навчально-виховній установі, якщо скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення строку.
Ці законодавчі приписи суддя апеляційного суду залишив поза увагою.
Повертаючи апеляційну скаргу прокурора, суддя апеляційного суду зазначив, що апеляційну скаргу подано 16 травня 2019 року, тобто з пропуском установленого законом строку та без порушення питання про поновлення цього строку.
При цьому такий висновок не ґрунтується на матеріалах провадження, оскільки суддя вирішив, що цю скаргу подано поза межами строку на апеляційне оскарження, не з`ясувавши дати здачі цієї скарги на пошту.
Так, вирок місцевого суду ухвалено 12 квітня 2019 року. Отже, днем закінчення тридцятиденного строку на апеляційне оскарження цього вироку є 12 травня 2019 року.
12 травня 2019 року є неділя - вихідний день, тому прокурор подав апеляційну скаргу наступного за ним робочого дня - 13 травня 2019 року, що підтверджується фіскальним чеком ПАТ "Укрпошта" та реєстром, тобто в межах строку на апеляційне оскарження вироку місцевого суду.
Отже, прокурор, подаючи апеляційну скаргу, не порушив установленого у п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК строку на оскарження судового рішення.
Усупереч вимогам статей 370, 419 КПК суд апеляційної інстанції не перевірив зазначених доводів щодо дотримання строку на апеляційне оскарження вироку місцевого суду, відповідних мотивів та висновків щодо цього не навів, тому його висновок про подачу апеляційної скарги поза межами строку апеляційного оскарження є передчасним.
Отже, під час розгляду справи апеляційний суд допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для скасування такого рішення.
За таких обставин ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, кримінальне провадження призначенню на новий розгляд у суді апеляційної інстанції, а касаційна скарга прокурора - задоволенню.
При новому розгляді в суді апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене, апеляційний розгляд здійснити відповідно до вимог КПК (4651-17)
та прийняти законне й обґрунтоване рішення.
Керуючись статтями 369, 376, 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу прокурора - задовольнити.
Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 27 травня 2019 року скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова Верховного Суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
В. М. Бородій С. В. Єремейчук А. О. Чистик