552/1747/18 Про умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, скоєне на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, в ході сварки з потерпілим - 07.08.2019 Прийняття

стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Полтави, раніше судимого вироком Київського районного суду м. Полтави від 6 вересня 2017 року за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн; ухвалою цього ж суду від 11 січня 2018 року покарання у виді штрафу замінене на 50 годин громадських робіт, яке відбуте повністю, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

засудженого за ч. 1 ст. 121 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Київського районного суду м. Полтави від 08 листопада 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк п'ятьроків. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 задоволено частково, стягнуто на його користь з ОСОБА_1 9 848 грн 43 коп матеріальної та 15 000 грн моральної шкоди. Позов прокурора задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Бюджетно-фінансового управління виконавчого комітету Полтавської міської ради витрати на стаціонарне лікування потерпілого у сумі 6 132 грн 07 коп.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 26 лютого 2019 року вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання змінено. Постановлено вважати ОСОБА_1 засудженим за ч. 1 ст. 121 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк два роки. На підставі ч. 1 ст. 72 КК України зараховано у строк відбування покарання строк перебування під вартою з 08 листопада 2018 року по день звільнення з-під варти при прибутті до місця відбування покарання з розрахунку, що одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі.

За обставин, встановлених судом та викладених у вироку ОСОБА_1 засуджено за те, що він 16 грудня 2017 року, близько 19 год, перебуваючи в коридорі квартири АДРЕСА_1, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, в ході сварки, повалив ОСОБА_2 на підлогу та умисно завдав йому близько чотирьох ударів ногою взутою у зимове взуття в область лівої ноги, при цьому нанесення ударів ОСОБА_1 супроводжувалося одномоментною ротацією лівої нижньої кінцівки вздовж своєї вісі з раніше наданим прискоренням та фіксацією лівої стопи з подальшим падінням, в результаті чого заподіяв потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що виразилося у безпідставному застосуванні ст. 69 КК України, та потягло за собою призначення судом покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м`якості. Вважає, що апеляційний суд, переглядаючи справу за апеляційною скаргою засудженого, всупереч вимогам ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України (4651-17) ), не перевірив належним чином викладених у ній доводів та прийняв безпідставне рішення про пом`якшення призначеного ОСОБА_1 покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України. На думку прокурора, всі наведені в ухвалі дані про особу засудженого та обставини, які враховані судом при прийнятті рішення про зміну вироку, не є такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.

Позиції учасників судового провадження

Під час касаційного розгляду прокурор підтримав доводи касаційної скарги та просив її задовольнити.

В запереченнях на касаційну скаргу захисник Асєєв Є. В., що діє в інтересах засудженого ОСОБА_1, посилаючись на безпідставність, на його думку, доводів касаційної скарги прокурора, просив залишити її без задоволення, касаційний розгляд здійснити в порядку письмового провадження за відсутності його та засудженого.

Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, заперечень або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи наведені в касаційній скарзі, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 та правильність кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 121 КК у касаційній скарзі не оспорюються.

Відповідно до вимог ст. 370 КПКУкраїни судове рішенняповинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК (4651-17) України.Обґрунтованим є рішення, ухвалене компетентним судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПКУкраїни. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно з приписами ст. 419 КПКУкраїни в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, та положення закону, яким він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

Проте, ухвала апеляційного суду цим вимогам кримінального процесуального закону не відповідає.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд при виборі покарання зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Як убачається з вироку, призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким, дані про особу засудженого, який характеризувався посередньо, обставину, яка обтяжує покарання - рецидив злочину, відсутність з боку засудженого будь-яких намагань відшкодувати завдану шкоду і прийняв рішення про необхідність обрання покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи вирок суду першої інстанції за апеляційною скаргою засудженого, в якій він ставив питання про пом`якшення призначеного йому покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України та звільнення від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України, врахував тяжкість та конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу засудженого, а саме щире каяття та розуміння наслідків, позитивну характеристику, прагнення відшкодувати спричинену шкоду потерпілому, молодий вік, наявність міцних соціальних зв`язків та сім`ї, здійснення догляду за матір`ю, яка є інвалідом другої групи, перебування на його утриманні двох неповнолітніх дітей, визнав наведені обставини такими, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, ступінь небезпечності обвинуваченого для суспільства, та дійшов висновку про можливість призначення йому на підставі ст. 69 КК України більш м`якого виду покарання, не зазначеного в санкції ч. 1 ст. 121 КК України. При цьому, з урахуванням думки потерпілого, наявності незнятої та непогашеної судимості, підстав для застосування ст. 75 КК України, суд апеляційної інстанції не знайшов.

Однак, з наведеними висновками суду апеляційної інстанції щодо призначення покарання за ч. 1 ст. 121 КК України із застосуванням ст. 69 КК України колегія суддів погодиться не може.

За змістом ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.

Водночас, визнаючи щире каяття в якості обставини, яка пом`якшує покарання, апеляційний суд не врахував, що протягом досудового розслідування та в суді першої інстанції засуджений свою вину визнав частково, намагався спростувати доводи сторони обвинувачення щодо винуватості в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, зазначаючи, що взагалі не наносив удари потерпілому, та на думку касаційного суду прийшов до передчасного висновку про наявність у ОСОБА_1 вказаної пом'якшуючої обставини.

Також, суд апеляційної інстанції безпідставно відніс до обставин, які пом`якшують покарання, - позитивну характеристику, прагнення відшкодувати потерпілому спричинену шкоду, молодий вік, наявність міцних соціальних зв`язків, сім`ї, до складу якої входять двоє неповнолітніх дітей, здійснення догляду за матір`ю, яка є інвалідом другої групи, оскільки зазначені обставини стосуються даних про особу засудженого.

При цьому, при призначенні покарання судом першої інстанції враховано посередню характеристику засудженого ОСОБА_1, що відповідає матеріалам кримінального провадження (а. с. 119), втім в ухвалі апеляційного суду вказано про його позитивну характеристику, при цьому не наведено належного обгрунтування.

Крім того, судом апеляційної інстанції підтверджено наявність у ОСОБА_1 незнятої та непогашеної судимості, проте обставину, що обтяжує покарання - рецидив злочину, згідно приписів ст. 67 КК України не враховано.

Також належним чином не враховано і думку потерпілого ОСОБА_2, який під час розгляду кримінального провадження апеляційним судом, просив залишити вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання без змін, так як протягом всього часу з моменту вчинення кримінального правопорушення відшкодування шкоди у повному обсязі ОСОБА_1 не здійснено, а спричинені тілесні ушкодження позбавили його можливості утримувати сім'ю та вести нормальний спосіб життя.

За наведених обставин, касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала суду апеляційної інстанції скасуванню як така, що не відповідає вимогам законності та обґрунтованості, відповідно до вимог ст. 419 КПК України.

При новому розгляді, суду апеляційної інстанції необхідно врахувати зазначене в постанові, належно оцінити відомості про особу винного, обставини, які впливають на призначення покарання і прийняти законне, обґрунтоване й умотивоване рішення, маючи на увазі, що за тих самих даних про особу засудженого та обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, призначення ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 69 КК України є таким, що не відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м`якості і неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.