1715/14811/12 Про визнання незаконними містобудівних умов та обмежень - 23.06.2016 Прийняття

розглянула у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 29.11.2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30.04.2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергоресурс" до Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради, третя особа - приватне акціонерне товариство "Рівнебуд", про визнання незаконними містобудівних умов та обмежень,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укренергорусурс" звернулось з позовом до Управління містобудування та архітектури виконкому Рівненської міської ради, третя особа на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство "Рівнебуд", про визнання незаконними та скасування містобудівних умов та обмежень від 25.02.2011 року за № 20, оскільки їх видано в порушення пункту 2 рішення Рівненської міської ради № 282 від 03.03.1998 року, згідно якого земельні ділянки можна виділяти та надавати дозволи на будівництво критих стоянок лише у промислових зонах.

Постановою Рівненського міського суду від 28.11.2013 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30.04.2014 року, позов задоволено. Визнано незаконними містобудівні умови та обмеження за № 20 від 25.02.2011 року видані управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм процесуального та матеріального права, просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Як встановлено, відповідно до договору купівлі-продажу від 27.06.1997 року між Спільним підприємством у формі ТОВ "Джейсон Маккензі" та ЗАТ "Укренергоресурс" було укладено договір купівлі-продажу 1-го, 2-го поверхів та цокольного приміщення з 21-27 поверхового плану, загальною площею 2162,3 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Кн. Ольги, 8. СП ТОВ "Джейсон Маккензі" попередньо уклало договір купівлі-продажу зазначених приміщень із АТЗТ фірми "Рівнебуд".

Згідно Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії РВ 0004 від 23.05.1995 року, який видано на підставі рішення Рівненської міської ради від 15.03.1995 року за № 23, Акціонерному товариству фірмі "Рівнебуд" були надані у постійне користування земельні ділянки загальною площею 4,53 га, в тому числі земельна ділянка площею 0,60 га, для обслуговування адміністративних, господарських та житлових будівель.

Відповідно до змін в землекористуванні, доданих до Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії РВ 0004 від 23.05.1995 року на підставі рішень Рівненської міської ради частина земельних ділянок була вилучена, а тому у постійному користуванні АТ фірми "Рівнебуд" залишилося 1,1877 га.

При цьому, у власності ПрАТ "Рівнебуд" залишилася будівля, що знаходиться по вул. Ст. Бандери, 41, а усі приміщення будівлі по вулиці Кн. Ольги, 8 відчужені Рівненській філії Київського інституту слов'янознавства та ЗАТ "Укренергоресурс".

Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни їх цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до вимог ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Відповідно до частини 1 статті 88 Земельного кодексу України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, в силу наведених норм, ТОВ "Укренергоресурс" ставши 27.06.1997року співвласником будівлі, що знаходиться по вул. Кн. Ольги, 8, набуло право на спільне користування земельною ділянкою разом з іншими співвласниками будівлі.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про планування і забудову територій" від 20.04.2000 № 1699-ІІІ (діяв на час видання містобудівних умов і обмежень) забудова територій здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування шляхом надання містобудівних умов та обмежень земельної ділянки згідно із затвердженою містобудівною документацією, регіональними або місцевими правилами забудови.

Планування окремої земельної ділянки, будівництво на ній будинків і споруд власниками або користувачами здійснюється з урахуванням законних інтересів інших власників або користувачів земельних ділянок, будинків і споруд.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем відповідно до ст. 24 Закону України "Про планування і забудову територій", зокрема: за умови використання земельної ділянки за цільовим призначенням та відповідно до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, встановлених згідно вимогами цього Закону.

Заява від голови правління ПрАТ "Рівнебуд" Люльчика О.В. про надання містобудівних умов та обмежень під забудову земельної ділянки за адресою: м. Рівне, вул. Кн. Ольги, 8 для будівництва критих автостоянок надійшла міському голові міста Рівного Хомку В.Є. 22.02.2011 та зареєстрована в Управлінні містобудування та архітектури 25.02. 2011 за № 01-10/05/111.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про планування і забудову територій" та пункту 11 Порядку надання вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (надалі Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 № 489 (489-2009-п) (діяв станом на 25.02.2011), замовник, що має намір забудови належної йому на праві власності або користування земельної ділянки звертається до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою щодо наміру забудови земельної ділянки, в якій зазначаються призначення будівлі, споруди та орієнтовні характеристики забудови.

При цьому в порушення вимог пункту 11 Порядку, до заяви про надання містобудівних умов та обмежень не було додано усіх документів, зокрема: засвідчену нотаріально копію установчих документів та засвідчену нотаріально копію довіреності - для уповноваженої особи, якою є Люльчик О.В.

Також, копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи - ПрАТ "Рівнебуд" та копія Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою нотаріально не засвідчені.

Посиланням відповідача на те, що під час прийняття заяви надавалися оригінали документів, а тому відпала необхідність у їх нотаріальному посвідченні надано належну правову оцінку судами попередніх інстанцій. Так, вказані доводи є безпідставними, оскільки вони не свідчать про виконання вимог законодавства щодо, зокрема, надання нотаріально завірених копій документів.

Також, на заяві голови правління ПрАТ "Рівнебуд" Люльчика О.В. не вказано перелік документів, які додаються, а тому відсутні дані, що до його заяви взагалі надавалися передбачені Переліком документи.

Крім того, не надано доказів, що до Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою не було надано копію змін в землекористуванні, згідно яких у постійному користуванні АТ фірми "Рівнебуд" залишилося 1,1870га.

Між тим, відповідно до змісту пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 р. № 449 "Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" (449-2002-п) , не передбачена можливість внесення змін до Державного акта на право постійного користування землею, а лише його заміна. Як вбачається із змісту додатку до Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, на підставі рішення Рівненської міської ради № 279 від 22.03.2005, вилучено з постійного користування земельну ділянку АТ фірми "Рівнебуд" 0,33 га.

Державний акт на право постійного користування землею, видано Акціонерному товариству фірмі "Рівнебуд", а не ПрАТ "Рівнебуд", й таке право у встановленому порядку не оформлено.

Як встановлено, містобудівні умови та обмеження № 20 видано відповідачем для забудови земельної ділянки по вул. Ст. Бандери, 41, в той час, коли в заяві голови правління ПрАТ "Рівнебуд" Люльчика О.В. зазначається про надання містобудівних умов та обмежень для земельної ділянки в м. Рівне, по вул. Кн. Ольги, 8.

Крім того, у пункті 10 містобудівних умов та обмежень від 25.02.2011 за № 20 зазначено, що під'їзд необхідно передбачити з вул. Кн. Ольги, 8.

У повідомленні відповідача від 28.02.2011 року за № 01-10-05/111 також зазначається про те, що підготовлено містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, що знаходиться по вул. Кн. Ольги, 8.

При цьому у пункті 14 містобудівних умов та обмежень міститься посилання на висновок Рівненської міської санітарно-епідеміологічної станції від 18.02.2011 року № 619, однак відповідачем надано оригінал та копію такого висновку за тим же № 619, але від 24.02.2011 року.

Статтею 12 Закону України "Про планування і забудову територій" передбачено, що генеральним планом населеного пункту визначаються: потреби в територіях для забудови та іншого використання: межі функціональних зон, пріоритетні та допустимі види використання та забудови території тощо.

Відповідно до генеральних планів населених пунктів сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи в межах своїх повноважень, визначених законом: вирішують питання щодо розташування та проектування нового будівництва; організовують розроблення та затвердження місцевих правил забудови, детальних правил території., планів червоних ліній, іншої містобудівної документації та проектів.

Проте, генеральним планом забудови міста Рівне (затверджено рішенням Рівненської міської ради від 10.12.2003 року за № 569, а рішенням Рівненської міської ради від 11.04.2008 року № 1411 затверджено скоригований генеральний план міста Рівного) не передбачено будівництво критих стоянок чи гаражів у зоні Ж-4, де знаходиться земельна ділянка, на якій розміщені житлові будинки по вул. Ст. Бандери, 41 та по вул. Кн. Ольги,8 та де збудовано криті стоянки.

Згідно викопіювання ділянки № 1 навпроти житлового будинку по вул. Ст. Бандери, 41 та навпроти 5-ти поверхового житлового будинку по вул. Кн. Ольги, 8 позначена літера А, що означає тимчасову автостоянку.

Із Схеми використання земельної ділянки з відображенням земельних обмежень вбачається, що криті стоянки для автомобілів збудовано навпроти будинку, що знаходиться по вул. Кн. Ольги, 8.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про планування і забудову територій" орган місцевого самоврядування визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки місцевим правилам забудови.

Замовник, який має наміри забудови, що не відповідають містобудівним умовам та обмеженням, встановленим для земельної ділянки, що перебуває у його власності або користуванні, може звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з додатковими пропозиціями та обґрунтуванням цих намірів.

Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у п'ятиденний строк з дня реєстрації такого звернення направляє його разом з матеріалами обґрунтування на розгляд відповідного органу містобудування і архітектури, який за участю органів земельних ресурсів, охорони культурної спадщини, природоохоронних і санітарно-епідеміологічних органів у двотижневий строк готує і подає до органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування висновок, який містить пропозиції щодо доцільності (недоцільності) внесення змін до містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок, місцевих правил забудови, місцевої документації.

На підставі зазначених у висновку пропозицій орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування приймає рішення про відмову у внесенні змін до містобудівної документації, місцевих правил забудови або про надання згоди на розроблення містобудівного обґрунтування розміщення об'єкта із застосуванням проведення громадського обговорення.

Відповідно до генерального плану забудови м. Рівне у зоні Ж - 4, тобто у житловій зоні, де збудовано криті стоянки, дозволено вбудовані, підземні, напівпідземні гаражі та відкриті стоянки, а також відкриті стоянки для тимчасового зберігання автотранспорту.

Будівництво споруд для постійного та тимчасового зберігання транспортних засобів потребує спеціального дозволу або узгодження. Відповідач не надав суду доказів того, що на будівництво критих стоянок надавався спеціальний дозвіл, або ж таке будівництво підлягало узгодженню.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що наміри ПрАТ "Рівнебуд" щодо забудови земельної ділянки в м. Рівне по вул. Ст. Бандери, 41 не відповідають містобудівним умовам та обмеженням, встановленим для цієї земельної ділянки, а висновок пропозицій органу місцевого самоврядування та містобудівне обґрунтування розміщення об'єкта відсутні. Підтвердженням цьому є лист відповідача від 01.11.2013 року № 01-11/1301.

Крім того, згідно Генерального плану міста Рівне по вул. Ст. Бандери, 41 та по вул. Кн. Ольги,8 (зона Ж-4, тобто житлова зона) значаться житлові будинки, а не адміністративні будівлі.

Оскільки будівництво критих стоянок відбулося у житловій зоні Ж - 4, то відповідачем порушено вимоги пункту 2 рішення Рівненської міської ради № 282 від 03.03.1998 року, згідно якого земельні ділянки можна виділяти та надавати дозволи на будівництво критих стоянок тільки у промислових зонах.

Встановлені у цій справі фактичні обставини свідчать, що суд першої інстанції, висновки якого підтримав суд апеляційної інстанції, обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що позов у цій справі належало залишити без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

Проте, на думку колегії суддів, строк звернення до суду з адміністративним позовом ТОВ "Укренергоресурс" не пропущено, оскільки про існування містобудівних умов і обмежень від 25.02.2011 року позивач довідався лише з листа від 04.01.2012 року, а звернення до Рівненського міського суду відбулося 27.06.2012 року, тобто в межах шестимісячного строку.

Доводи відповідача, що про існування містобудівних умов і обмежень від 25.02.2011 року позивач довідався з відзиву на позов, який був наданий ПрАТ "Рівнебуд" до господарського суду у справі № 5019/1460/12 15.10.2012 року та у якому містилось посилання на містобудівні умови і обмеження від 25.02.2011 року.

Проте, згідно з частиною 1 статті 59 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право після одержання ухвали про порушення справи надіслати: позивачу, іншим відповідачам, а також прокурору, який бере участь в судовому процесі, - копію відзиву.

Проте, докази, що відповідач у господарській справі № 5019/1460/12 скористався своїм правом та направив відзив позивачу, ТОВ "Укренергоресурс", відсутні.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради відхилити, постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 29.11.2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30.04.2014 року у цій справі залишити без змін.