Постанова
Іменем України
01 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 791/1/18
провадження № 51-9184 км 18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Маринича В.К.,
суддів Лагнюка М.М., Марчук Н.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Андрієнко М.В.,
прокурора Кравченко Є.С.,
засудженого ОСОБА_1,
захисника Запорожця О.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Запорожця О.В. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 05 липня 2018 року, якою повернуто заяву засудженого про перегляд вироку Херсонського обласного суду від 17 жовтня 1996 року та постанови Херсонського обласного суду від 20 червня 2000 року за нововиявленими обставинами.
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Херсонського обласного суду від 17 жовтня 1996 року ОСОБА_1 засуджено за п. "є" ст. 93, ч. 2 ст. 17, ч. 2 ст. 122 КК України 1960 року, із застосуванням ст. ст. 42, 43 КК України 1960 року, до покарання у виді смертної кари.
Ухвалою Верховного Суду України від 03 грудня 1996 року вирок Херсонського обласного суду від 17 жовтня 1996 року залишено без зміни.
Постановою Херсонського обласного суду від 20 червня 2000 року призначене покарання за вироком Херсонського обласного суду від 17 жовтня 1996 року було замінено на довічне позбавлення волі.
Засуджений ОСОБА_1 звернувся до Апеляційного суду Херсонської області із заявою про перегляд вироку Херсонського обласного суду від 17 жовтня 1996 року та постанови Херсонського апеляційного суду від 20 червня 2000 року щодо нього за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 05 липня 2018 року вказану заяву засудженого ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства. При цьому посилається на ту обставину, що апеляційний суд фактично проігнорував наведені у заяві очевидні нововиявлені обставини, не дав вичерпну та обґрунтовану оцінку таким обставинам, в результаті чого безпідставно залишив заяву засудженого без задоволення.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу захисника не надходило.
У судовому засіданні захисник Запорожець О.В. підтримав касаційну скаргу, уточнивши її, просив ухвалу апеляційного суду скасувати, заяву направити для розгляду до суду першої інстанції. Засуджений ОСОБА_1 просив скасувати ухвалу апеляційного суду та направити заяву для розгляду до Білозерського районного суду Херсонської області. Прокурор частково підтримав касаційну скаргу захисника, вважав за необхідне скасувати ухвалу апеляційного суду, призначити новий розгляд в суді першої інстанції, направити заяву до апеляційного суду з метою визначення підсудності її розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
Як установлено частинами 1, 2 ст. 438 КПК України, підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Згідно з ч. 2 ст. 438 КПК України при вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення (ст. 412 КПК України).
Згідно зі ст. 460 КПК України учасники судового провадження мають право подати заяву про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили.
Відповідно до ч. 1 ст. 463 КПК України, заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами подається до суду тієї інстанції, який перший допустив помилку внаслідок незнання про існування таких обставин.
За змістом ст. 33 КПК України кримінальне провадження у першій інстанції здійснюють місцеві (районні, міські, районні у містах, міськрайонні) суди, в апеляційній інстанції - відповідний апеляційний суд, у касаційній інстанції - Верховний Суд.
Відповідно до ч. 4 ст. 33 КПК України кримінальне провадження за нововиявленими обставинами здійснюється судом, який ухвалив рішення, що переглядається.
За приписами ч. 1 ст. 466 КПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами розглядається судом за правилами, передбаченими цим Кодексом для кримінального провадження в суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд.
За положеннями вказаного Кодексу розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції здійснюють виключно місцеві (районні) суди. Натомість суди апеляційної інстанції здійснюють свої повноваження лише щодо перегляду рішень, постановлених судами першої інстанції, у випадках, передбачених законом.
Як вбачається з матеріалів провадження, Херсонський обласний суд, ухвалюючи вирок 17 жовтня 1996 року та постанову 20 червня 2000 року щодо ОСОБА_1, діяв як суд першої інстанції в силу повноважень, передбачених Кримінально-процесуальним кодексом України в редакції 1960 (1001-05)
року.
У зв`язку з прийняттям у 2012 році нової редакції Кримінального процесуального кодексу України (4651-17)
, апеляційні суди втратили повноваження суду першої інстанції і наразі позбавлені можливості здійснювати кримінальне провадження про перегляд за нововиявленими обставинами вироків, постановлених ними як судами першої інстанції.
Тому, відповідно до положень ч. 1 ст. 463 КПК України розгляд заяви ОСОБА_1 про перегляд вироку Херсонського обласного суду від 17 жовтня 1996 року та постанови Херсонського апеляційного суду від 20 червня 2000 року за нововиявленими обставинами повинен відбуватись у суді першої інстанції за місцем вчинення злочину.
За таких обставин, ухвала Апеляційного суду Херсонської області від 05 липня 2018 року є незаконною, оскільки постановлена із порушенням принципу інстанційної підсудності, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а тому підлягає скасуванню.
При цьому колегія суддів вважає за необхідне направити заяву засудженого ОСОБА_1 про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами до Апеляційного суду Херсонської області для визначення підсудності її розгляду відповідно до вимог ст. 32 КПК України.
З урахуванням того, що ухвала апеляційного суду скасовується у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, то доводи касаційної скарги щодо обґрунтованості заяви, за наявності підстав, можуть отримати відповідну оцінку під час розгляду такої заяви по суті судом першої інстанції, а тому у касаційному порядку не перевіряються.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу захисника Запорожця О.В. задовольнити частково.
Ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 05 липня 2018 року, якою відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд вироку Херсонського обласного суду від 17 жовтня 1996 року та постанови Херсонського обласного суду від 20 червня 2000 року за нововиявленими обставинами, скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції, направивши заяву ОСОБА_1 до Апеляційного суду Херсонської області для визначення підсудності її розгляду відповідно до вимог ст. 32 КПК України.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді:
В.К. Маринич М.М. Лагнюк Н.О. Марчук