725/3927/16-к Про умисне вбивство, скоєне у стані алкогольного сп'яніння під час конфлікту на ґрунті неприязних стосунків - 30.07.2019 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Мухи О.І. на вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 4 жовтня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 5 грудня 2017 року щодо ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016260020000281, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, раніше відповідно до ст. 89 Кримінального кодексу України (далі - КК) не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Шевченківського районного суду м. Чернівців від 4 жовтня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за п. 1 ч. 2 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк одинадцять років.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК зараховано ОСОБА_1 в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 26 лютого 2016 року по 20 червня 2017 року із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 5 грудня 2017 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 залишено без змін.

Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він за обставин встановлених судом та наведених у вироку, 25 лютого 2016 року в період часу

з 22 години по 3 годину 26 лютого 2016 року, перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2, в ході розпиття спиртних напоїв, під час конфлікту на ґрунті неприязних стосунків, що виникли раптово, між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з одного боку та ОСОБА_1 з іншого боку, у приміщенні перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, переслідуючи умисел на позбавлення життя двох осіб, а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3, наніс багаточисельних ударів (не менше 59) по верхній частині тулуба та в область обличчя ОСОБА_2, після чого за допомогою ножа господарсько-побутового призначення наніс не менше як 3 удари в ділянку розташування життєво-важливих органів, а саме ротової порожнини та 1 удар в область тильної поверхні лівої кісті, внаслідок чого заподіяв ОСОБА_2 тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості.

Смерть ОСОБА_2 настала в ніч з 25 лютого 2016 року на 26 лютого 2016 року від руйнування речовини головного мозку, як ускладнення колото-різаного, проникаючого, сліпого поранення ротової порожнини з проникненням у порожнину черепа.

Після цього ОСОБА_1, продовжуючи реалізовувати свій єдиний злочинний умисел, направлений на протиправне заподіяння смерті двом особам, наніс багаточисельні удари (не менш як 37) по верхній частині тулуба та обличчю ОСОБА_3, в ході чого, схопивши потерпілого обома руками за життєво важливий орган - шию, здавив її обома руками з достатньою силою, до тих пір, поки ОСОБА_3 не припинив чинити опір та подавати ознаки життя, внаслідок чого заподіяв останньому тяжкі тілесні ушкодження, які знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з фактом настання смерті.

Після вчинення умисного вбивства ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ОСОБА_1, з метою приховання своїх протиправних дій, здійснив підпал матеріалів ліжка у одній з кімнат квартири ОСОБА_2 та, відкривши ручки кранів газової плити на кухні, з місця вчинення злочину втік.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить судові рішення щодо ОСОБА_1 скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Вважає, що судовий розгляд у суді першої інстанції проведений неповно та однобічно, висновки суду, викладені в судовому рішенні, не відповідають фактичним обставинам справи. При цьому зазначає, що вирок суду першої інстанції постановлений незаконним складом суду, оскільки згідно зі звітом автоматизованого розподілу справ визначення та відібрання присяжних 10 листопада 2016 року було проведено з порушенням процедури відведення попередньо відібраних через автоматизований розподіл 20 жовтня 2016 року присяжних, зокрема, без проведення жодного судового засідання, яке безумовно мало проходити за правилами ст. 387 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК (4651-17) ). Крім того вказує, що 20 жовтня 2016 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу було змінено склад суду та обрано суддів Слободян Г.М. і Смотрицького В.Г., а потім було передано судову справу раніше визначеному складу суду, що суперечить вимогам ст. 35 КПК. Також зазначає, що при призначенні ОСОБА_1 покарання судом не враховано повною мірою наявність у нього тяжких хвороб. Окрім того, вказує на те, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК, оскільки в ній не зазначено підстави, через які апеляційна скарга захисника визнана необґрунтованою.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор Шевченко О.О. вважала касаційну скаргу необґрунтованою і просила її залишити без задоволення, а судові рішення щодо ОСОБА_1 без зміни.

Засуджений ОСОБА_1 підтримав касаційну скаргу захисника та просив судові рішення щодо нього скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, доводи захисника Мухи О.І., який підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити, доводи засудженого ОСОБА_1 та прокурора Шевченко О.О., перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга захисника задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

При цьому згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.

Отже, касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.

Як убачається зі змісту касаційної скарги, захисник вказує на неповноту судового розгляду та не погоджуються із встановленими судом першої інстанції фактичними обставинами кримінального провадження, що згідно зі ст. 438 КПК не є предметом перевірки у касаційному порядку.

Натомість зазначені захисником доводи були перевірені судом апеляційної інстанції, який проаналізував усі доводи апеляційної скарги, навів докладні мотиви прийнятого рішення і не встановив істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які би перешкодили суду першої інстанції повно і всебічно розглянути кримінальне провадження та дати правильну юридичну оцінку діям ОСОБА_1 .

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення ґрунтується на підставі об`єктивно з`ясованих обставин та підтверджений доказами, які досліджено та оцінено за критеріями, визначеними у ч. 1 ст. 94 КПК.

Цей висновок підтверджується показаннями свідка ОСОБА_4, який зазначав, що 25 лютого 2016 року він знаходився вдома у ОСОБА_2 та вживав спиртні напої, ввечері прийшов ОСОБА_1 з невідомим чоловіком. Потім він заснув, а коли прокинувся, то побачив, що ОСОБА_2 лежить на підлозі і не рухається, а на ньому сидить ОСОБА_1 Злякавшись пішов додому, а через 20 хвилин його наздогнав ОСОБА_1, який був у крові, і казав: "Що я наробив, я їх завалив".

Такі показання свідка ОСОБА_4 узгоджуються з показаннями свідків: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, а також з письмовими доказами, наявними в матеріалах кримінального провадження, дослідженими та проаналізованими в судовому засідання та які в своїй сукупності дали суду можливість дійти висновку про причетність ОСОБА_1 до вчинення умисного вбивства двох осіб, а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та проаналізувавши зібрані докази у їх сукупності, надавши їм належну оцінку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про вчинення ОСОБА_1 зазначеного кримінального правопорушення та правильно кваліфікував його дії за п. 1 ч. 2 ст. 115 КК. При цьому всім наявним доказам суд першої інстанції відповідно до вимог КПК (4651-17) дав оцінку з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Вирок суду за змістом відповідає вимогам ст. 374 КПК.

Доводи захисника щодо ухвалення вироку місцевого суду незаконним складом суду, оскільки склад суду формувався з порушенням вимог ст. ст. 35, 76, 387 КПК, колегія суддів вважає безпідставними виходячи з наступного.

Згідно з ч. 3 ст. 31 КПК кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів, а за клопотанням обвинуваченого - судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, після надходження обвинувального акту до суду першої інстанції згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 серпня 2016 року було визначено склад колегії суддів, а саме суддів Гончарову І.М., Волошина С.О., Слободян Г.М., а 30 серпня 2016 року згідно з протоколом автоматичного визначення запасного судді було визначено запасного суддю Семенко О.В.

26 серпня 2016 року під час підготовчого судового засідання ОСОБА_1 . заявив клопотання про розгляд кримінального провадження щодо нього судом присяжних.

У зв`язку з відставкою судді Гончарової І.М., згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 5 жовтня 2016 року було визначено склад колегії суддів, а саме суддів Літвінову О.Г. та Волошина С.О., а 20 жовтня 2016 року згідно з протоколом автоматичного визначення запасного судді було визначено запасного суддю Семенко О.В.

Також 20 жовтня 2016 року, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями було помилково визначено склад колегії, а саме суддів Слободян Г.М. та Смотрицького В.Г., про що було складено акт

від 20 жовтня 2016 року № 1 (т. 4 а.с. 129), а кримінальне провадження було повернуто раніше визначеному складу суду згідно з протоколом передачі

від 20 жовтня 2016 року.

А тому порушень процесуального закону під час визначення складу колегії суддів при розгляді кримінального провадження щодо ОСОБА_1 колегія суддів не вбачає.

Неспроможним є й доводи захисника про незаконність складу присяжних у цьому кримінального провадженні через недотримання положень ст. 387 КПК.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 385 КПК після призначення судового розгляду судом присяжних головуючий дає секретарю судового засідання розпорядження про виклик присяжних у кількості семи осіб, які визначаються автоматизованою системою документообігу суду з числа осіб, які внесені до списку присяжних.

А у порядку, передбаченому ст. 387 КПК, після відкриття судового засідання здійснюється вже відбір присяжних. І лише під час відбору присяжних за правилами ч. 5 ст. 387 КПК вирішуються питання, пов`язані зі звільненням присяжного від участі в розгляді кримінального провадження або самовідводом чи відводом присяжного: "ухвалою суду у складі двох суддів, що постановляється після проведення наради на місці без виходу до нарадчої кімнати, крім випадків, коли вихід до нарадчої кімнати буде визнаний судом необхідним".

Таким чином, слід відрізняти процедури виклику присяжних згідно з положеннями ст. 385 КПК (попередній відбір присяжних) та відбору присяжних у порядку, передбаченому ст. 387 КПК.

Виклик (попередній відбір) присяжних згідно з положеннями ст. 385 КПК здійснюється на підставі розпорядження головуючого секретарю судового засідання, яке є підставою для визначення присяжних в кількості семи осіб автоматизованою системою документообігу суду з числа осіб, які внесені до списку присяжних.

А вже під час відбору присяжних за правилами ч. 5 ст. 387 КПК виключно ухвалою суду у складі двох суддів вирішуються питання, пов`язані зі звільненням присяжних від участі в розгляді кримінального провадження, а також із самовідводом і відводом присяжних.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що згідно з протоколом попереднього відбору присяжних від 20 жовтня 2016 року було попередньо відібрано сім присяжних ( ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 ).

Однак, 28 жовтня 2016 року в судовому засіданні процедури відбору присяжних не відбулося, оскільки суддя Волошин С.О. знаходився у відпустці. Водночас було з`ясовано, що рішенням Чернівецької міської ради VIIскликання від 28 жовтня 2016 року № 437 списки присяжних були змінені і затвердженні нові списки, а тому у суду вже не було підстав здійснювати відбір присяжних з числа тих осіб, які були визначені згідно з ч. 1 ст. 385 КПК за списками присяжних, які вже не були чинними на час проведення судового засідання від 28 жовтня 2016 року, як і вирішувати питання про їх відведення відповідно до ч. 5 ст. 387 КПК.

Підставою ж для проведення нового виклику присяжних (попереднього їх відбору автоматизованою системою документообігу суду) від 10 листопада 2016 року слугувало вказане рішення Чернівецької міської ради VIIскликання від 28 жовтня 2016 року № 437.

Таким чином, судом першої інстанції були дотримані вимоги ст. ст. 385, 387 КПК, а відбір присяжних, який відбувся у судовому засіданні 14 грудня 2016 року, було проведено відповідно до нового списку, затвердженого рішення Чернівецької міської ради VII скликання від 28 жовтня 2016 року № 437, та протоколу попереднього відбору присяжних від 10 листопада 2016 року.

При цьому сторона захисту, будучи ознайомленою з усіма підготовчими діями щодо виклику (попереднього відбору) присяжних, в суді першої інстанції під час судового розгляду не заявляла жодних відводів такому складу суду.

Покарання засудженому призначено відповідно до вимог закону, за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 і попередження нових злочинів та відповідає вимогам ст. ст. 50, 65 КК.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд відповідно до вимог ст. 419 КПК дав належну оцінку доводам, викладеним в апеляційній скарзі захисника, та обґрунтовано відмовив у її задоволенні. При цьому порушень процесуального порядку збирання, дослідження та оцінки наведених судом у вироку доказів апеляційним судом не встановлено.