Постанова
іменем України
30 липня 2019 року
м. Київ
справа № 740/1760/16-к
провадження № 51-6878км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Короля В.В.,
суддів Лагнюка М.М., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Батка Є.І.,
прокурора Ємця І.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 26 березня 2018 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013260180000805, за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Ніжина Чернігівської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, такого, що відповідно до ст. 89 Кримінального кодексу України (далі - КК) судимості немає,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 357, ч. 3 ст. 15, ч. 3
ст. 185 КК.
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 10 серпня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки шість місяців; за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки; за ч. 3 ст. 357 КК до покарання у виді обмеження волі на строк два роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_1 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки шість місяців.
Крім того, визначено рахувати строк відбування ОСОБА_1 покарання
з 18 березня 2016 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК зараховано ОСОБА_1 в строк покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі з 18 березня 2016 року по 20 червня 2017 року, включно.
Цим же вироком ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 235 грн на відшкодування матеріальної шкоди, 3000 грн витрат на правову допомогу, а також вирішено питання щодо речових доказів.
Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 26 березня 2018 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без змін.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 29 червня 2013 року в нічний час, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, проник до гаражного приміщення ПрАТ "Ніфар", розташованого по АДРЕСА_2, звідки вчинив крадіжку електродвигуна настільного свердлового верстату потужністю 1,5 кВт вартістю 600 грн, після чого в кабіні автомобіля марки "ГАЗ 2705", державний номерний знак НОМЕР_1, який знаходився в цьому гаражному приміщенні, знайшов паспорт громадянина України ОСОБА_3, яким незаконно заволодів шляхом умисного таємного викрадення, заподіявши ПрАТ "Ніфар" матеріальну шкоду на вказану суму.
Наприкінці червня місяця 2014 року в невстановлений досудовим розслідуванням день у нічний час ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, проник на огороджену територію подвір`я, розташованого по АДРЕСА_3, звідки повторно вчинив крадіжку належного ОСОБА_4 велосипеду марки "Аіст" вартістю 1185,39 грн, заподіявши потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.
2 липня 2014 року в нічний час ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, проник до будинку АДРЕСА_4, звідки повторно вчинив крадіжку належного ОСОБА_5 майна на загальну суму 5824,98 грн, заподіявши потерпілій матеріальну шкоду на вказану суму.
В середині квітня 2015 року в невстановлений досудовим розслідуванням день приблизно о 23-ій год ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, проник до будинку АДРЕСА_5, звідки повторно вчинив крадіжку належного ОСОБА_6 майна на загальну суму 2409,18 грн, заподіявши потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.
6 вересня 2015 року приблизно о 22-ій год ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, проник до будинку АДРЕСА_6, звідки повторно вчинив крадіжку належного ОСОБА_7 майна на загальну суму 2500 грн, заподіявши йому матеріальну шкоду на вказану суму.
20 вересня 2015 року приблизно о 21-ій год ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, проник до гаражу домоволодіння АДРЕСА_7, звідки повторно вчинив крадіжку належного ОСОБА_8 електричного станка марки "Makita2414NB" вартістю 5496,37 грн та майна, що належало ОСОБА_2, на загальну суму 1015,28 коп., заподіявши потерпілим матеріальну шкоду на вказану суму.
7 листопада 2015 року приблизно о 02-ій год ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, проник до приміщення будинку
АДРЕСА_8, звідки повторно вчинив крадіжку належного ОСОБА_9 майна на загальну суму 1068,41 грн, заподіявши потерпілій матеріальну шкоду на вказану суму.
18 березня 2016 року приблизно о 23-ій год ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, проник до адміністративної будівлі Навчально-консультаційного пункту в м. Ніжині Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності в Чернігівській області, розташованого по вул. Московській, 22а м. Ніжина Чернігівської області, де вчинив дії щодо повторного вчинення крадіжки системного блоку комп`ютера марки "Bravis" вартістю 1253 грн, що належить Навчально-методичному центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності в Чернігівській області, проте не вчинив всіх дій, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий на місці вчинення кримінального правопорушення працівниками цього Навчально-консультаційного пункту.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі та доповненні до неї засуджений ОСОБА_1 просить ухвалу апеляційного суду змінити, застосувати ч. 5 ст. 72 КК в редакції Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання" (838-19)
(далі - Закон № 838-VIII (838-19)
), зарахувавши строк попереднього ув`язнення у строк покарання з 18 березня 2016 року по 26 березня 2018 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, та звільнити його за відбуттям строку покарання. Вказує на неправильне застосування положень ч. 5 ст. 72 КК, посилаючись при цьому на висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 29 серпня 2018 року.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор Ємець І.І. вважав, що касаційна скарга задоволенню не підлягає та просив судові рішення залишити без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора Ємця І.І., перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК (4651-17)
) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин.
При цьому згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Висновки суду щодо фактичних обставин вчинення ОСОБА_10 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 357, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК, та кваліфікація його дій у касаційній скарзі засудженим не оспорюються та не заперечуються.
Водночас доводизасудженого ОСОБА_1 про неправильне застосування судом положень ч. 5 ст. 72 КК при зарахуванні у строк покарання строку попереднього ув`язнення є обґрунтованими.
Вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 10 серпня 2017 року зараховано ОСОБА_1 на підставі ч. 5 ст. 72 КК в строк покарання строк попереднього ув`язнення з 18 березня 2016 року по 20 червня 2017 року, включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Отже, суд застосував положення ч. 5 ст. 72 ККу редакції Закону № 838-VIII (838-19)
лише стосовно періоду попереднього ув`язнення ОСОБА_1 з 18 березня 2016 року (з моменту затримання) по 20 червня 2017 року, включно, тобто до набрання чинності Закону України від 18 травня 2017 року № 2046-VIII "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув`язнення" (2046-19)
(далі - Закон № 2046-VIII (2046-19)
).
Переглядаючи 26 березня 2018 року вирок місцевого суду, апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1, вказавши, зокрема, що з 21 червня 2017 року редакція Закону № 838-VIII (838-19)
втратила чинність та не може бути застосована до нього. У зв`язку з цим визнав правильним зарахування ОСОБА_1 судом першої інстанції відповідно до ч. 5 ст. 72 КК у строк покарання строку попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі з 18 березня 2016 року по 20 червня 2017 року, включно.
При цьому судами першої та апеляційної інстанцій залишено поза увагою, що строк попереднього ув`язнення обвинуваченого розпочався і тривав під час дії Закону № 838-VIII (838-19)
, а також продовжувався й після зміниредакції ч. 5 ст. 72 КК відповідно до Закону № 2046-VIII (2046-19)
.
Згідно з висновком про застосування правил зарахування строку попереднього ув`язнення у строк покарання, передбачених ч. 5 ст. 72 КК, що міститься у постанові від 29 серпня 2018 року Великої Палати Верховного Суду (справа № 663/537/17), зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання є кримінально-правовим наслідком діяння в розумінні ч. 2 ст. 4 КК, який впливає на становище особи за ст. 5 КК (поліпшує або погіршує його). Закон № 838-VIII (838-19)
є законом про кримінальну відповідальність, який іншим чином поліпшує становище особи в розумінні ст. 5 КК, оскільки передбачає коефіцієнт зарахування строку попереднього ув`язнення у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. У свою чергу Закон № 2046-VIII (2046-19)
є законом про кримінальну відповідальність, який іншим чином погіршує становище особи в розумінні ст. 5 КК, оскільки вводить (повертає) коефіцієнт зарахування строку попереднього ув`язнення у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Вирішуючи питання про те, якою редакцією ч. 5 ст. 72 ККналежить керуватися у конкретному випадку, варто враховувати час вчинення особою діяння, як це визначено в частинах 2 і 3 ст. 4 КК, тобто застосовувати правила дії у часі закону України про кримінальну відповідальність.
Згідно з висновком, викладеним у п. 106 згаданої постанови Великої Палати Верховного Суду, якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув`язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII (2046-19)
, то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК в редакції Закону № 838-VIII (838-19)
.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII"Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII (1402-19)
) Верховний Суд забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Реалізація цього завдання відбувається, зокрема, шляхом здійснення правосуддя, під час якого Верховний Суд у своїх рішеннях висловлює правову позицію щодо правозастосування, орієнтуючи в такий спосіб судову практику на однакове застосування норм права.
Згідно з ч. 6 ст. 13 Закону № 1402-VIII висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
У зв`язку з цим, виходячи з положень ч. 1 ст. 36 Закону № 1402-VIIIта враховуючи вказаний вище висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів вважає, що вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 необхідно змінити та зарахувати йому в строк покарання строк попереднього ув`язнення з моменту затримання та до набрання вироком місцевого суду законної сили, а саме з 18 березня 2016 року по 26 березня 2018 року, включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441- 442 КПК України, Суд
у х в а л и в:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити.
Вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 10 серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 26 березня 2018 рокущодо ОСОБА_1 змінити у частині обчислення строку покарання.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону від 26 листопада 2015 року № 838-VIII (838-19)
зарахувати ОСОБА_1 в строк покарання строк попереднього ув`язнення з 18 березня 2016 року по 26 березня 2018 року, включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
В решті зазначені судові рішення залишити без зміни.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
С у д д і:
В.В. Король М.М. Лагнюк В.П. Огурецький