461/4197/17 Про залишення без задоволення заяви прокурора про розгляд справи за нововиявленими обставинами - 25.07.2019 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у судовому провадженні в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 13 липня 2018 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 13 листопада 2018 року.

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 13 липня 2018 року заяву заступника прокурора Львівської області про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Галицького районного суду м. Львова від 07 липня 2017 року щодо ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 13 листопада 2018 року вищевказану ухвалу місцевого суду залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування судових рішень і просить призначити новий розгляд у суді першої інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Зазначає, що місцевий суд встановивши існування обставин, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення та які доводять неправильність вироку Галицького районного суду м. Львова від 07.07.2017 року щодо ОСОБА_1, постановив рішення висновки якого не відповідають фактичним обставинам, не взяв до уваги доказів, які могли істотно вплинути на його висновки, а також не спростував та не навів мотивів, із-за яких відкинув доводи прокурора, зазначені у заяві. Вказує про невідповідність ухвали вимогам ст. 419 КПК України, оскільки на його думку, у ній відсутні відповіді на всі доводи апеляційної скарги прокурора.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор Піх Ю.Г. вважає касаційну скаргу прокурора необґрунтованою та просить залишити її без задоволення.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла такого висновку.

Порядок здійснення провадження за нововиявленими обставинами врегульовано главою 34 КПК України (4651-17) . У ст. 459 цього Кодексу (у редакції Закону України № 4651-VI від 13 квітня 2012 року)наведено вичерпний перелік нововиявлених обставин, за наявності яких можуть бути переглянуті судові рішення, що набрали законної сили.

Відповідно до положень зазначеної норми права нововиявленими обставинами визнаються: штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Згідно з пунктами 4, 5 ч. 2 ст. 462 КПК України у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються: обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду; обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву до суду. За правилами ч. 3 ст. 464 КПК вказаного Кодексу, якщо заяву не було належним чином оформлено і в установлений строк особа не усунула допущених недоліків, суд повертає таку заяву.

Як убачається з матеріалів провадження, вироком Сихівського районного суду м. Львова від 09 вересня 2016 року, який залишено без зміни ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 12 жовтня 2017 року ОСОБА_1 визнано винуватим за ч.2 ст. 289, ч.2 ст. 185 КК України та призначено йому покарання: за ч.2 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна; за ч.2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 70 КК України, остаточно ОСОБА_1 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням і встановленням іспитового строку тривалістю 3 роки із покладенням на нього відповідних обов`язків передбачених ст. 76 КК України.

Вирок Сихівського районного суду м. Львова від 09 вересня 2016 року набрав законної сили 12 жовтня 2017 року.

Вироком Галицького районного суду м. Львова від 07 липня 2017 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням і встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік з покладенням на нього відповідних обов`язків, передбачених ст. 76 КК України. Зазначений вирок 07 серпня 2017 року набрав законної сили та 10 серпня 2017 року Галицьким районним судом м. Львова, відповідно до ст. 535 КПК України, його було надіслано на виконання.

Заступник прокурора Львівської області у своїй заяві про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Галицького районного суду м. Львова від 07 липня 2017 року щодо ОСОБА_1, вказував нововиявлену обставину, яка існувала, але не була відома суду під час його ухвалення. Зазначав, що вищевказаним вироком не враховано вирок Сихівського районного суду м. Львова від 09 вересня 2016 року, згідно якого ОСОБА_1 засуджено за ч.2 ст. 289, ч. 2 ст. 185 КК України та звільнено від відбування покарання з випробуванням і встановленням іспитового строку тривалістю 3 роки. Однак, 21 листопада 2016 року ОСОБА_1 в період іспитового строку вчинив новий злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, за який його засуджено вироком Галицького районного суду м. Львова від 07 липня 2017 року.

Перевіривши обставини, на які посилався прокурор, суд першої інстанції, з дотриманням вимог закону належним чином умотивувавши своє рішення, дійшов правильного висновку, що на момент винесення вироку Галицьким районним судом м. Львова від 07 липня 2017 року вирок Сихівського районного суду м. Львова від 09 вересня 2016 року не набрав законної сили, тому такий не міг братися судом до уваги під час призначення ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 71 КК України у зв`язку з чим вимоги заяви прокурора про перегляд вироку Галицького районного суду м. Львова від 07 липня 2017 року щодо ОСОБА_1 за нововиявленими обставинами є безпідставними та необґрунтованими.

Доводи касаційної скарги прокурора, які аналогічні доводам його апеляційної скарги, були предметом перевірки в суді апеляційної інстанції і обґрунтовано визнані такими, що не відповідають матеріалам провадження та не ґрунтуються на вимогах закону.

При розгляді апеляційної скарги прокурора суд апеляційної інстанції її доводи перевірив і своє рішення належним чином мотивував.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст.ст. 370, 419 КПК України.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б підставами для скасування чи зміни судових рішень, також не встановлено.

Тому касаційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441 КПК України, Суд

Ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 13 липня 2018 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 13 листопада 2018 року залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора, який брав участь у судовому провадженні в суді апеляційної інстанції, - без задоволення.