199/5543/18 Про оскарження вироку суду особою, яка не є учасником кримінального процесу - 17.07.2019 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника ПАТ "Комплекс Безлюдівський М`ясокомбінат" - адвоката Бардаченка В. В. на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 29 листопада 2018 року.

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом апеляційної інстанцій обставини

Вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 серпня 2018 року затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 08 серпня 2018 року між прокурором другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Дніпропетровської області Францішком С. Л.та Хахулою Д. С., якого визнано винним за ч. 1 ст. 205 КК України та призначено йому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн.

Не погоджуючись з вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 серпня 2018 року представник ПАТ "Комплекс Безлюдівський М`ясокомбінат" - адвокат Бардаченко В. В. оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 29 листопада 2018 року представнику ПАТ "Комплекс Безлюдівський М`ясокомбінат" - Бардаченку В. В. повернуто його апеляційну скаргу на вказаний вирок, як особі, яка не має права подавати апеляційну скаргу на підставі п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі представник ПАТ "Комплекс Безлюдівський М`ясокомбінат" - адвокат Бардаченко В. В., посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що апеляційний суд, повертаючи апеляційну скаргу на вирок щодо ОСОБА_1 безпідставно відмовив у її прийнятті до розгляду всупереч вимогам ч. 2 ст. 55, п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 7, ч. 6 ст. 9, частин 1, 2 ст. 24, ст. 394 КПК України, при цьому не врахував правових висновків Верховного Суду України (№5-347кс15) та позиції касаційного кримінального у складі Верховного Суду в постанові від 27.02.2018 року (№761/42344/16-к) щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, тобто допустив порушення права вказаного товариства на доступ до правосуддя.

Позиції інших учасників судового провадження

Представник ПАТ "Комплекс Безлюдівський М`ясокомбінат" - адвокат Бардаченко В. В. касаційну скаргу підтримав і просить її задовольнити.

Прокурор Руденко О.П. вважає касаційну скаргу необґрунтованою та просить залишити її без задоволення.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, доводи учасників судового розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла такого висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 475 КПК України вирок на підставі угоди може бути оскаржено у порядку, передбаченому цим Кодексом, на підставах, передбачених

ст. 394 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржено:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно на підставах: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, установлених частинами 4, 6, 7 ст. 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладання угоди;

2) прокурором виключно на підставах: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 4 ст. 469 цього Кодексу угоди не може бути укладено.

Тобто, положеннями вказаної норми процесуального закону встановлено вичерпний перелік осіб, які можуть оскаржити в апеляційному порядку вирок суду на підставі угоди про визнання винуватості.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо її подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу.

Доводи касаційної скарги представника про те, що апеляційний суд дійшов неправильного висновку про повернення його апеляційної скарги, оскільки місцевим судом при ухваленні вироку на підставі угоди про визнання винуватості ОСОБА_1 порушено права та законні інтереси ПАТ "Комплекс Безлюдівський М`ясокомбінат" (через те, що цей суд у судовому рішенні всупереч засадам презумпції невинуватості необґрунтовано визнав керівництво зазначеного підприємства у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 212, ч. 1 ст. 222 КК України, тобто фактично встановив преюдиціальний факт і винуватість підприємства у вчиненні злочинів), колегія суддів касаційного суду вважає необґрунтованими.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що апеляційний суд, перевіривши апеляційну скаргу адвоката Бардаченка В. В. в інтересах

ПАТ "Комплекс Безлюдівський М`ясокомбінат", встановив, що скарга на вирок місцевого суду, ухваленого на підставі угоди про визнання винуватості, подано всупереч положенням п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України, а тому дійшов висновку про необхідність повернення апеляційної скарги.

Такий висновок узгоджується із зазначеними вимогами кримінального процесуального закону, а посилання адвоката Бардаченка В.В. на те, що хоча ПАТ "Комплекс Безлюдівський М`ясокомбінат, і не є учасником процесу в цьому кримінальному провадженні, однак є особою, яка може оскаржити зазначений вище вирок, є безпідставними.

Положення п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначають одну з основних засад судочинства - забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Частиною 2 вказаної норми процесуального закону гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому КПК України (4651-17) , незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 393 цього Кодексу апеляційну скаргу мають право подати інші особи у випадках, передбачених КПК України (4651-17) .

Право особи на апеляційне оскарження спрямовано насамперед на реалізацію гарантованого ст. 6 Конвенції права на справедливий суд. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.

Разом із тим, у своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддано допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що саму суть права буде зведено нанівець.

Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимної мети та якщо не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (див. рішення у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам ІІ проти Німеччини").

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у його постанові від 03 березня 2016 року (справа №5-347кс15), конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи касаційному порядку, яке має бути реалізовано, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження; і при цьому відсутність "інших осіб" у вичерпному переліку суб`єктів оскарження, передбаченому ст. 394 КПК України, за умови, що судове рішення стосується їх прав, свобод та інтересів, і не є перешкодою в доступі до правосуддя та звернення до суду вищої інстанції, що передбачено ч. 2 ст. 24 КПК України.

Крім того, Верховний Суд України у згаданій вище постанові наголосив на тому, що при вирішенні питання, чи є підстави для оскарження рішення суду першої інстанції до суду вищого рівня певною особою, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді, ключовим є з`ясування, чи насправді це рішення стосується інтересів конкретної особи.

Натомість вирок місцевого суду на підставі угоди про визнання винуватості щодо ОСОБА_1 попри те, що містить згадування назви ПАТ "Комплекс Безлюдівський М`ясокомбінат", з огляду на формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, стосується виключно обвинувачення ОСОБА_2, який уклав угоду про визнання винуватості.

Дослідження та оцінки правомірності дій інших осіб, зокрема щодо вказаного підприємства, яке такої угоди не укладали, суд не здійснював, а отже, не вирішував наперед питання про її права, свободи чи інтереси, і не встановлював преюдиційних фактів щодо них.

Отже, посилання адвоката Бардаченка В.В. у касаційній скарзі на вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 серпня 2018 року щодо ОСОБА_1, як на встановлення винуватості керівництва ПАТ "Комплекс Безлюдівський М`ясокомбінат" у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 212, ч. 1 ст. 222 КК України є безпідставними, оскільки він не має преюдиційного значення для кримінального провадження щодо вищезазначених осіб та не встановлює винуватість керівництва зазначеного підприємства.

Таким чином, у касаційній скарзі адвокат Бардаченко В.В. не навів переконливих, об`єктивно спроможних доводів, що вирок щодо ОСОБА_1 стосується прав, свобод та інтересів ПАТ "Комплекс Безлюдівський М`ясокомбінат" у розумінні правового висновку, викладеного у вищевказаній постанові Верховного Суду України від 03 березня 2016 року, а тому права на оскарження цього вироку на підставі ч. 2 ст. 24, ч. 4 ст. 393 КПК України вказане підприємство не має.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд, повертаючи апеляційну скаргу, діяв відповідно до вимог кримінального процесуального закону, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги представника.

Також, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання адвоката Бардаченка В.В. про передачу зазначеного кримінального провадження на розгляд Великої палати Верховного Суду на підставі ст. 434-1 КПК України з врахуванням правових позицій викладених в постановах Верховного Суду від 27 лютого 2018 року (справа № 761/42344/16-к) та від 29 листопада 2018 року (справа № 415/4957/17) з огляду на таке.

Як вбачається зі змісту зазначених постанов Верховного Суду в них міститься правова позиція про незаконність рішень апеляційних судів щодо повернення апеляційних скарг особам, які мали право оскаржити вирок місцевого суду на підставі угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченими, з урахуванням того, що цей вирок стосувався їхніх особистих прав свобод та інтересів.

Разом з тим, колегія суддів у цьому провадженні вважає, що вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 серпня 2018 року щодо ОСОБА_1 не стосується прав, свобод та інтересів ПАТ "Комплекс Безлюдівський М`ясокомбінат" у розумінні правового висновку, викладеного у вищевказаній постанові Верховного Суду України від 03 березня 2016 року.

Законодавець визначив підстави і порядок передачі кримінального провадження, у тому числі, на розгляд Великої Палати Верховного Суду у статтях 434-1, 434-2 КПК України.

Так, згідно з ч. 3 ст. 434-1 КПК України, суд, який розглядає кримінальне провадження в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає таке кримінальне провадження на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 434-1 КПК України, суд, який розглядає кримінальне провадження в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає таке кримінальне провадження на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія суддів (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.

У відповідності з вимогами ч. 5 ст. 434-1 КПК України суд, який розглядає кримінальне провадження в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати таке кримінальне провадження на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Враховуючи наведене, колегія суддів не вбачає, що у даній справі необхідно відступити від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду у складі колегії суддів та Великої Палати або вона містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, а отже підстави дляпередачі кримінального провадження на розгляд Великої палати Верховного Суду, відсутні.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441 КПК України, Суд

Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 29 листопада 2018 року залишити без зміни, а касаційну скаргу представника ПАТ "Комплекс Безлюдівський М`ясокомбінат" - адвоката Бардаченка В. В. - без задоволення.