369/3208/17 Про порушення ПДР, скоєння зіткнення вантажного автомобіля із легковими автомобілями, які стояли на червоному світлі світлофора, внаслідок чого деякі пасажири отримали середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження, а один пасажир загинув на місці пригоди - 16.07.2019 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника цивільного відповідача - директора ТОВ "Транспортна компанія "МАГНАТ" Єгорян Т. І. на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 1 жовтня 2018 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 23 квітня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017110000000008, за обвинуваченням

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, котрий народився у с. Синельникове Дніпропетровської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 1 жовтня 2018 року ОСОБА_5 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

Стягнуто з ТОВ "ТК-Магнат" на користь ОСОБА_4 40 000 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 15 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди; на користь ОСОБА_3 171 852,01 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 90 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди; на користь ОСОБА_6 93 065 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 95 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди; на користь ОСОБА_1 12 500 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 30 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди; на користь ОСОБА_2 60 869,52 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 95 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 залишено без розгляду.

Прийняте рішення щодо речових доказів та процесуальних витрат.

Згідно з вироком ОСОБА_5 визнано винуватим у тому, що він 6 січня 2017 року приблизно о 6 годині 10 хвилин, керуючи вантажним автомобілем марки "DAF XF 105.410", реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, з напівпричепом марки "ROBUSTE KAISER", реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, рухаючись автодорогою сполученням "Київ-Чоп" в напрямку міста Києва, проїжджаючи с. Стоянка Києво-Святошинського району Київської області, в порушення вимог пунктів 2.3, 8.7.3 "е", 12.3 Правил дорожнього руху, не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не реагував на її зміну, при виникненні небезпеки для руху або перешкоди, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або для безпечного об`їзду перешкоди, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки "VOLKSWAGEN Transporter", реєстраційний номерний знак НОМЕР_3, який рухався попереду та зупинився на червоний сигнал світлофора перед перехрестям автодороги "Київ-Чоп" та автодороги "с. Гореничі - м. Ірпінь". У результатів зіткнення, автомобіль марки "VOLKSWAGEN Transporter" здійснив зіткнення з автомобілем марки "ЗАЗ-DAEWOO Т13110", реєстраційний номерний знак НОМЕР_4, та автомобілем марки "ВАЗ 21104-125-51", реєстраційний номерний знак НОМЕР_5, які також зупинилися на червоний знак світлофора перед вказаним перехрестям. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій та пасажири автомобіля марки "VOLKSWAGEN Transporter" ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_4, та пасажир автомобіля марки "ЗАЗ-DAEWOO Т13110" ОСОБА_2 отримали середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження, а пасажир автомобіля марки "VOLKSWAGEN Transporter" ОСОБА_8 від отриманих тілесних ушкоджень помер на місці пригоди.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 квітня 2019 року вирок суду першої інстанції змінено в частині вирішення цивільного позову.

Стягнуто з ТОВ "ТК-Магнат" на користь ОСОБА_4 36 126,17 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 15 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди; на користь ОСОБА_3 152 476,44 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 90 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди; на користь ОСОБА_6 3 244,89 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 95 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди; на користь ОСОБА_1 10 484,13 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 30 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди; на користь ОСОБА_2 60 869,52 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 95 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Зобов`язано ОСОБА_3 після відшкодування ТОВ "ТК-МАГНАТ" вартості транспортного засобу "VOLKSWAGEN Transporter", реєстраційний номерний знак НОМЕР_3, яка складає 135 218,40 грн, передати вказаний транспортний засіб - ТОВ "ТК-МАГНАТ". У решті вирок залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі директор ТОВ "Транспортна компанія "МАГНАТ" ОСОБА_9 просить вирок місцевого суду та ухвалу суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_5 у частині вирішення цивільних позовів потерпілих скасувати і призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Вказує, що транспортний засіб, яким керував ОСОБА_5, був застрахований у ПрАТ "СК "Перша", а тому відповідно до Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (1961-15) шкода, заподіяна потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в межах ліміту страхової суми за договором страхування підлягає стягненню зі страховика, а не з власника транспортного засобу. Зазначає, що потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_10 цивільні позови пред`явили виключно до ОСОБА_5, однак суд самостійно замінив цивільного відповідача на ТОВ "Транспортна компанія "МАГНАТ", безпідставно вийшовши за межі позовних вимог. Всупереч приписам ч. 1 ст. 128 КПК суд прийняв до провадження цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 вже після початку судового розгляду. Також, на думку представника цивільного відповідача, суд не повинен був приймати до провадження цивільні позови потерпілих у кримінальному провадженні без підтвердження сплати ними судового збору.

Позиції учасників судового провадження

У письмових запереченнях на касаційну скаргу представник потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_2 - адвокат Орел П. В. вказав на законність і обґрунтованість судовий рішень щодо ОСОБА_5 у частині вирішення цивільного позову та просив залишити їх без зміни.

В судовому засіданні представник цивільного відповідача ОСОБА_12 підтримав касаційну скаргу, потерпілі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та представник потерпілих Орел П. В. заперечили проти задоволення касаційної скарги, прокурор Пашков Є. Є. також вважав, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви Суду

Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Подія злочину, доведеність винуватості ОСОБА_5 у його вчиненні, кримінально-правова оцінка діяння за ч. 2 ст. 286 КК, вид та розмір призначеного засудженому покарання у касаційній скарзі не оспорюються.

Що стосується доводів касаційної скарги представника цивільного відповідача про неправильне вирішення місцевим та апеляційним судами позовних вимог потерпілих в частині вирішення цивільного позову, то колегія суддів дійшла наступного висновку.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 127 КПК шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 128 КПК особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні правовідносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

При вирішенні цивільного позову суд зобов`язаний об`єктивно дослідити обставини справи, з`ясувати учасників та характер правовідносин, що склалися між ними, встановити розмір шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, а також визначити порядок її відшкодування.

Цих вимог закону при вирішенні цивільних позовів потерпілих у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_5 місцевим та апеляційним судами не дотримано.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що внаслідок вчинення ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, потерпілим ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заподіяно матеріальну та моральну шкоду. З метою відшкодування цієї шкоди потерпілі звернулися до ОСОБА_5 та ТОВ "Транспортна компанія "МАГНАТ" з цивільними позовами в межах кримінального провадження. При цьому ПрАТ СК "ПЕРША" була зазначена у позовних заявах в якості третьої особи.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, на момент вчинення злочину ОСОБА_5 перебував у трудових відносинах з ТОВ "Транспортна компанія "МАГНАТ". Відповідальність ОСОБА_5 була застрахована на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного між власником транспортного засобу ТОВ "Транспортна компанія "МАГНАТ" та ПрАТ СК "ПЕРША". Згідно полісу про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності при настанні страхового випадку страхова компанія зобов`язується здійснити виплату страхового відшкодування, зокрема, за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю потерпілого та його майну, у сумі нанесених збитків, але не більше встановленого в договорі ліміту страхової суми: 200 000 грн - за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю; 100 000 грн - за шкоду, заподіяну майну.

Відповідно до ст. 22 Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (1961-15) порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього.

Відповідно до статті 1194 ЦК особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (1961-15) у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Всупереч викладеному, незважаючи на наявність договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного між ТОВ "Транспортна компанія "МАГНАТ" та ПрАТ СК "ПЕРША", суд дійшов передчасного висновку про стягнення всього розміру заподіяної потерпілим шкоди виключно з ТОВ "Транспортна компанія "МАГНАТ".

Вказане залишилось без уваги суду апеляційної інстанції, який в порушення вимог ст. 419 КПК доводів апеляційної скарги представника цивільного відповідача належним чином не перевірив та без зазначення належних мотивів прийнятого рішення необґрунтовано погодився з визначеним місцевим судом порядком відшкодування потерпілим, заподіяної злочином шкоди, змінивши при цьому лише розмір сум, що підлягають стягненню з ТОВ "Транспортна компанія "МАГНАТ" на користь потерпілих.

Також, без уваги апеляційного суду залишились доводи представника цивільного відповідача щодо недотримання місцевим судом приписів ст. 51 ЦПК при заміні ОСОБА_5 на ТОВ "Транспортна компанія "МАГНАТ" в якості належного відповідача без відповідного клопотання потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_1, які в свою чергу цивільні позови подали до засудженого ОСОБА_5 .

Разом із тим, доводи касаційної скарги представника цивільного відповідача щодо неможливості розгляду судом цивільних позовів потерпілих без сплати ними судового збору є безпідставними, оскільки кримінальний процесуальний закон не передбачає стягнення судового збору з учасників судового провадження при вирішенні у межах кримінального провадження цивільного позову.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а вирок місцевого суду та ухвала суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_5 у частині вирішення цивільних позовів - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, суд

Касаційну скаргу директора ТОВ "Транспортна компанія "МАГНАТ" ОСОБА_9 задовольнити частково.

Вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 1 жовтня 2018 року, змінений ухвалою Київського апеляційного суду від 23 квітня 2019 року, та ухвалу Київського апеляційного суду від 23 квітня 2019 року щодо ОСОБА_5 у частині вирішення цивільних позовів скасувати і призначити новий розгляд в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.