Постанова
іменем України
16 липня 2019 року
м. Київ
справа № 159/4543/15
провадження № 51- 3841 км 18
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Стороженка С. О.,
суддів Бородія В. М., Єремейчука С. В.,
за участю секретаря
судового засідання Фінагеєвої І. О.,
прокурора Деруна А. І.,
виправданого ОСОБА_1,
захисника Півня Г. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, яка брала участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, на ухвалу судді Рівненського апеляційного суду від 10 грудня 2018 року про повернення апеляційних скарг прокурора та представника потерпілого Сидорука В. А. на вирок Турійського районного суду Волинської області від 19 липня 2016 року щодо ОСОБА_1 .
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Турійський районний суд Волинської області вироком від 19 липня 2016 року визнав невинуватим та виправдав ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 367, ч. 2 ст. 382 КК у зв`язку з відсутністю в його в діяннях складу цих злочинів.
Апеляційний суд Волинської області ухвалою від 06 грудня 2016 року скарги прокурора та представника потерпілого Сидорука В. А. залишив без задоволення, а вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 - без змін.
Верховний Суд постановою від 31 травня 2018 року касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді провадження судом апеляційної інстанції, задовольнив частково, ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 06 грудня 2016 року щодо ОСОБА_1 скасував та призначив новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Верховний Суд ухвалою від 29 жовтня 2018 року подання в.о. голови Волинського апеляційного суду задовольнив, кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 передав на розгляд до Рівненського апеляційного суду.
Суддя Рівненського апеляційного суду ухвалою від 09 листопада 2018 року залишив без руху апеляційні скарги прокурора, яка брала участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції,та представника потерпілого Сидорука В. А. на вирок Турійського районного суду Волинської області від 19 липня 2016 року щодо ОСОБА_1 .
Суддя Рівненського апеляційного суду ухвалою від 10 грудня 2018 року повернув вищезазначені апеляційні скарги прокурора та представника потерпілого на підставі п. 1 ч. 3 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК (4651-17)
).
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, яка брала участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, ставить вимогу про скасування оскарженої ухвали судді апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, посилаючись на безпідставність повернення її апеляційної скарги.
У запереченнях на касаційну скаргу прокурора захисник Півень Г. В. зазначає про безпідставність доводів цієї скарги, необхідність залишення її без задоволення, а оскарженої ухвали судді апеляційного суду - без зміни.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор Дерун А. І. підтримав касаційну скаргу прокурора та зазначав про порушення суддею апеляційного суду під час ухвалення оскарженого судового рішення вимог ст. 439 КПК. Виправданий ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Півень Г. В. заперечували проти задоволення касаційної скарги прокурора.
Мотиви Суду
Підстави для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції викладено в ч. 1 ст. 438 КПК.
Відповідно до ч. 2 ст. 438 КПК при вирішенні питання про наявність цих підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Право особи на апеляційне оскарження, спрямоване насамперед на реалізацію гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1954 року права на справедливий суд. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.
Відповідно до вимог ст. 24 КПК кожному гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод, законних інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ст. 370, ч. 2 ст. 418 КПК ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.
Частина 3 статті 399 КПК визначає підстави для повернення апеляційної скарги, однією з яких є неусунення особою недоліків апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.
З матеріалів кримінального провадження видно, що суддя апеляційного суду ухвалою від 09 листопада 2018 року залишив скаргу прокурора без руху як таку, що не відповідає вимогам ст. 396 КПК, пославшись на неточність формулювання апеляційної вимоги, а також на те, що в апеляційній скарзі не було зазначено, в який спосіб слід повторно допитати перелічених у скарзі учасників кримінального провадження в порядку ч. 3 ст. 404 КПК. Також наголошувалося на тому, що до апеляційної скарги не було додано копій доповнень до неї у кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження та іншим учасникам провадження.
У встановлений суддею Рівненського апеляційного суду строк на виконання вимог ухвали від 09 листопада 2018 року прокурор направила до суду лист, в якому виклала відповідні пояснення, і додала копії доповнень до її апеляційної скарги від 03 жовтня 2016 року (які на момент їх складення подавались до Апеляційного суду Волинської області).
Суддя апеляційного суду ухвалою від 10 грудня 2018 року повернув апеляційну скаргу прокурора на підставі п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК, оскільки вона не усунула недоліки апеляційної скарги, а саме всупереч вимогам ст. 396 КПК замість направлення апеляційної скарги з усунутими недоліками, направила апеляційному суду листа.
Однак суддя апеляційного суду не врахував, що кримінальним процесуальним законом не встановлена форма усунення недоліків апеляційної скарги, залишеної в порядку ч. 1 ст. 399 КПК без руху, а тому він мав урахувати доводи будь-якої кореспонденції (листів, звернень, повторних апеляційних скарг тощо) щодо ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, які надійшли до суду апеляційної інстанції (див. постанова Верховного Суду від 06 червня 2018 року справа № 509/3451/15, провадження № 51-2402км18).
Крім цього, підставою для повернення апеляційної скарги прокурора стало направлення доповнень до її апеляційної скарги від 03 жовтня 2016 року на ім`я Апеляційного суду Волинської області, хоча на необхідності надання копій саме цих доповнень йшлося в ухвалі від 09 листопада 2018 року.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що суддя апеляційного суду належним чином не проаналізував доводів, наведених апелянтом, та передчасно повернув її апеляційну скаргу у зв`язку з неусуненням недоліків, зазначених в ухвалі від 09 листопада 2018 року.
Більш того, положеннями ст. 439 КПК визначено, що після скасування вироку або ухвали судом касаційної інстанції суд першої або апеляційної інстанції здійснює судове провадження згідно із загальними вимогами, передбаченими цим Кодексом, в іншому складі суду. Вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді.
Проте суддя апеляційного суду вимог ст. 439 КПК не дотримався і,постановивши оскаржувану ухвалу від 10 грудня 2018 року про повернення апеляційних скаргпрокурора та представника потерпілого Сидорука В. А. на вирок Турійського районного суду Волинської області від 19 липня 2016 року щодо ОСОБА_1, не врахував, що постановою Верховного Суду від 31 травня 2018 року ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 06 грудня 2016 року (якою зазначені вище апеляційні скарги прокурора та представника потерпілого були залишені без задоволення, а вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 - без змін) було скасовано та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції, а ухвалою Верховного Суду від 29 жовтня 2018 року кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 передано на розгляд до Рівненського апеляційного суду.
Отже суддею апеляційного суду було допущено таке порушення вимог кримінального процесуального закону, яке відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК слід визнати істотним, оскільки воно перешкодило суду належним чином забезпечити права та законні інтереси учасників кримінального провадження.
За таких обставинкасаційна скарга прокурора підлягає задоволенню, у зв`язку з чим оскаржену ухвалу судді апеляційного суду слід скасувати на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції, під час якого слід виконати всі вимоги чинного законодавства та постановити законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 437, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу прокурора, яка брала участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції,задовольнити.
Ухвалу судді Рівненського апеляційного суду від 10 грудня 2018 року про повернення апеляційних скарг прокурора та представника потерпілого Сидорука В. А. на вирок Турійського районного суду Волинської області від 19 липня 2016 року щодо ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
С. О. Стороженко В. М. Бородій С. В. Єремейчук