215/4495/16-к Про умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень - 11.07.2019 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 квітня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 серпня 2018 року кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016040230000612 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого, в останній раз 05.11.2009 року Тернівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 186, ч.4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, звільненого 25.09.2013 року по відбуттю строку покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 квітня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 10 місяців.

На підставі ч. 2 ст. 5, ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції 2015 року) ОСОБА_1 зараховано у строк відбування покарання термін попереднього ув`язнення з 29 серпня 2016 року по 20 червня 2017 року включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, а з 21 червня 2017 року по 05 квітня 2018 року - з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі згідно ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції 2017 року).

Вирішено питання щодо речових доказів.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 серпня 2018 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишено без змін.

Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він 29 серпня 20016 року, приблизно о 05 год, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння за місцем свого проживання в коридорі блоку комунальних кв. АДРЕСА_2, зустрів раніше знайомого ОСОБА_2 та почав неодноразово безпричинно образливо висловлюватись в адресу потерпілого, провокуючи створення конфліктної ситуації, внаслідок чого на побутовому ґрунті виникла сварка, під час якої ОСОБА_1 з мотивів гострої неприязні до ОСОБА_2 взяв з кухонного столу в приміщені вищевказаної кухні кухонний ніж, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, впритул підійшовши до останнього та умисно зі значною силою завдав потерпілому ОСОБА_2, який стояв звернутим до нього обличчям, один удар клинком ножа в передню ділянку грудної клітини та два удари в область живота, спричинивши ОСОБА_2 тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент їх заподіяння.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 посилаючись на невідповідність призначеного судом покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого, просить судові рішення щодо нього змінити та пом`якшити йому покарання до 5 років позбавлення вол

Позиції інших учасників судового провадження

Засуджений ОСОБА_1 касаційну скаргу підтримав та просить її задовольнити.

Прокурор Кравченко Є.С. вважає касаційну скаргу засудженого необґрунтованою та просить її залишити без задоволення.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, позицію учасників судового розгляду, перевіривши матеріали провадження та доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла такого висновку.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Суд касаційної інстанції відповідно до вимог частини 1 ст. 433 КПК України перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Обставини щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, визначення яких дано у статтях 410 та 411 КПК України, не є відповідно до вимог ч. 1 ст. 438 КПК України предметом дослідження та перевірки касаційним судом.

Відповідно до ст. 94 КПК України оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок. Касаційний суд при перевірці матеріалів кримінального провадження встановив, що суд дотримався вимог зазначеного закону.

Висновок суду першої інстанції щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, ґрунтується на сукупності зібраних і належно оцінених судом доказів, і є правильним.

З матеріалів провадження вбачається, що суди першої та апеляційної інстанцій, дослідивши та проаналізувавши зібрані по справі докази, дали їм належну оцінку та дійшли правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Також судами досліджені всі обставини справи, з`ясування яких могло мати істотне значення для правильного її вирішення.

Дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КК України кваліфіковано правильно.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, що тягнуть скасування чи зміну судових рішень, не встановлено.

Щодо доводів касаційної скарги засудженого про суворість призначеного йому покарання, то колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання суд урахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до тяжкого злочину, дані про особу засудженого ОСОБА_1, зокрема, що останній посередньо характеризується за місцем проживання, одружений, не працевлаштований, раніше судимий. Обставиною, яка обтяжує покарання суд врахував вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння.

Призначене судом ОСОБА_1 покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів, а доводи засудженого, викладені у касаційній скарзі, щодо пом`якшення йому призначеного покарання, є необґрунтованими.

Одночасно в касаційній скарзі засудженого ОСОБА_1 не наведено таких обставин та даних про його особу, які б не були враховані при призначенні йому покарання і свідчили про можливість його пом`якшення. Тому колегія суддів дійшла однозначного висновку, що підстави для пом`якшення призначеного ОСОБА_1 покарання відсутні, а отже касаційна скарга засудженого задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 433, 436, 441, 442 КПК, Суд

у х в а л и в:

Вирок Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 квітня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 серпня 2018 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 - без задоволення.