Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Курапової З.І.,

суддів Кобаля М.І.,

Санакоєвої М.А.

секретар судового засідання Меджидова Т.М.

за участю сторін:

представник позивача, Нижньогірського районного центру зайнятості- Романський Анатолій Миколайович, довіреність № 20/04-639 від 09.07.12,

відповідач, ОСОБА_5, паспорт НОМЕР_1, виданий Угорупинстким РВУМВС України в Херсонській області 29 жовтня 1996 року,

розглянувши апеляційну скаргу Нижньогірського районного центра зайнятості на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Папуша О.В.) від 04.10.12 у справі № 2а-5006/12/0170/17

за позовом Нижньогірського районного центру зайнятості (вул. Перемоги, буд. 89А, Нижньогірський, Автономна Республіка Крим,97100)

до ОСОБА_5 (АДРЕСА_1)

про стягнення

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Папуша О.В.) від 04 жовтня 2012 р. у справі № 2а-5006/120170/17 у задоволенні позовних вимог Нижньогірського районного центру зайнятості до ОСОБА_5 про стягнення 8775,72 грн., відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, Нижньгірський районний центр зайнятості звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим, стягнути з відповідача незаконнуо отриману допомогу по безробіттю у сумі 8775,72 грн.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права.

У судовому засіданні 29.01.2013 р. представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримав.

Відповідач апеляційну скаргу не визнала, просила залишити постанову суду першої інстанції без змін.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Позивач - Нижньогірський районний центр зайнятості звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ОСОБА_5 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 8775,72 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив із того, що позивач не мала умислу на незаконне отримання допомоги по безробіттю, оскільки рішенням Господарського суду Херсонської області від 19.09.2002 р. скасована державна реєстрація приватного підприємця ОСОБА_5, у спірний період ОСОБА_5 не мала прибутку від підприємницької діяльності.

Судова колегія не погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, за періоди з 03.06.2002 р. по 19.08.2002 р., з 29.10.2002 р. по 20.11.2002 р., з 17.07.2003 р. по 24.01.2004 р., з 16.01.2007 р. по 31.07.2008 р., з 25.01.2008 р. по 19.05.2008 р., з 19.11.2009 р. по 15.08.2010 р. ОСОБА_5. було отримано допомогу по безробіттю у сумі 8775,72 грн.

За кожен період відповідачем власноруч було написано заяви, в яких вона просила до вирішення питання працевлаштування надати її статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» (803-12) та повідомлялось, що вона не є підприємцем, трудовою діяльністю не займається та пенсію не отримує.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 20.03.2012 р. ОСОБА_5 20.10.1998 р. була зареєстрована Цюрупинської районної державної адміністрацією Херсонської області в якості підприємця. Державна реєстрація припинення підприємницької діяльністю проведена 20.02.2012 р. за спрощеною процедурою (а. с. 15-16).

З матеріалів справи також вбачається, що рішенням Господарського суду Херсонської області від 19.09.2002 р. у справі № 2/123-ск за позовом ДПІ у Цюрупинському районі Херсонської області скасована державна реєстрація приватного підприємця ОСОБА_5.

Пунктом 3 резолютивної частини рішення Господарського суду Херсонської області від 19.09.2002 р. приватний підприємець ОСОБА_5 зобов'язана здійснити ліквідаційну процедуру, для чого в 10-денний строк повинна була надати ДПІ та Цюрупинскій райдержадміністрації ліквідаційний баланс.

Відповідно до статті 68 Конституції України кожний зобов'язаний неухильно дотримуватися Конституції та законів України.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про підприємництво» від 07.02.1991 р. № 698-ХІІ (діючого під час скасування державної реєстрації відповідача господарським судом) державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності проводилась у виконавчому комітеті міської, районної в місті ради або в районної, районній міст Києві і Севастополі державної адміністрації за місцезнаходженням або місцем проживання даного суб'єкта. Скасування державної реєстрації здійснюється за заявою власника (власників) або уповноваженого ним (ними) органів чи за особистою заявою підприємця-громадянина, а також на підставі рішення суду (арбітражного суду) в разі, зокрема, неподання протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності згідно з законодавством. Скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності здійснюється органом державної реєстрації за наявності ліквідаційного балансу, складеного і затвердженого згідно з законодавством, та інших документів, що підтверджують проведення заходів щодо ліквідації суб'єкта підприємницької діяльності як юридичної особи, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України шляхом виключення його з Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності.

Аналізуючи зазначені норми законодавства, а також враховуючі рішення Господарського суду Херсонської області від 19.09.2002 р. саме ОСОБА_5 повинна була здійснити відповідні заходи щодо ліквідації своєї підприємницької діяльності, тільки після чого реєстрація підприємця підлягала виключенню з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності.

Ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» передбачено, що державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться, зокрема у разі постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця. Фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Рішення Господарського суду Херсонської області від 19.09.2002 р. ОСОБА_5 не виконала, органи виконавчої влади про припинення державної реєстрації на підставі рішення суду не повідомила, у неї залишилося свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця. При таких обставинах, ОСОБА_5 фактично мала можливість продовжувати підприємницьку діяльність.

Відповідно до п. «б» ч.3 ст.1 Закону України «Про зайнятість населення в Україні» до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Порядком реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, яку шукають роботу і безробітних ( постанова КМ України від 27.04.98 р. № 578 (578-98-п) - діяла на час реєстрації ОСОБА_5.), передбачено що при реєстрації в центрі зайнятості як шукаючого роботу громадянин повинен подати визначений цим порядком перелік документів. При цьому він має повідомити спеціалісту центру зайнятості всі відомості, які можуть вплинути на порядок виплати та розмір допомоги по безробіттю. Жодним нормативним документом не встановлено обов'язку служби зайнятості щодо перевірки під час реєстрації чи надання статусу безробітного поданих громадянином відомостей та можливості відмови у реєстрації чи наданні статусу безробітного (або відтермінування виплати допомоги по безробіттю) з підстав їх можливої недостовірності.

Відповідно до п.12 постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 р. № 219 (219-2007-п) «Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних» для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не зареєстрований як фізична особа-підприємець та не займається видами діяльності, що визначені частиною третьою статті 1 Закону України «Про зайнятість населення». І не отримує пенсію на пільгових умовах.

Відповідно до ч.2,3, 4 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Отже, ОСОБА_5 повинна була повідомити Ніжньогірський районний центр зайнятості про те, що на момент отримання допомоги по безробіттю вона була зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності та мала відповідне свідоцтво.

Судова колегія зазначає, що при відсутності запису у державному реєстру про скасування реєстрації ОСОБА_5, як суб'єкта підприємницької діяльності, наявності свідоцтва на право ведення підприємницької діяльності, ОСОБА_5 взагалі не мала права на реєстрацію в якості безробітного та на забезпечення допомогою по безробіттю, та безумовна повинна була повідомити про це районний центр зайнятості.

Більш того, вперше ОСОБА_5 зареєструвалась в якості безробітного у червні 2002 р., тобто ще до прийняття рішення Господарським судом Херсонської області від 19.09.2002 р.

Згідно до ч.4 ст. 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» строк давності в разі стягнень, передбачених цим Законом та Законом України «Про зайнятість населення» (803-12) не застосовується.

Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності умислу з боку відповідача по невиконанню своїх обов'язків та зловживання ними, не доведення позивачем отримання прибутку відповідачем від підприємницької діяльності у спірний період, оскільки сам факт наявності у позивача свідоцтва про реєстрацію СПД, яким позивач міг скористатися, та не доведення про це позивача, вже є зловживанням з боку відповідача своїми правами на реєстрацію в якості безробітного та отримання допомоги.

При таких обставинах, судова колегія вважає правомірним наказ Нижньогірського районного центру зайнятості від 10 квітня 2012 р. № 45 про повернення незаконно виплачених коштів ОСОБА_5

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято у порушення норм матеріального та процесуального права, а отже підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 195, 196, п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, ч. 2 ст. 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Апеляційну скаргу Нижньогірського районного центру зайнятості на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 04 жовтня 2012 р. у справі № 2а-5006/12/0170/17 задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 04 жовтня 2012 р. у справі № 2а-5006/12/0170/17 скасувати.

Ухвалити нову постанову.

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Нижньогірського районного центру зайнятості незаконно отриману допомогу по безробіттю у сумі 8775,72 грн.

постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 04 лютого 2013 р.

З оригіналом згідно

Суддя З.І.Курапова