Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, судді Горбатюка С.А. (доповідач) Суддів Мороз Л.Л. Стрелець Т.Г. провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Горизонт Фіш" до Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення за касаційною скаргою Київської регіональної митниці Міністерства доходів і зборів України (далі - Київська міжрегіональна митниця) на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2014 року

У лютому 2014 року ТОВ "Горизонт Фіш" в Окружному адміністративному суді м. Києва пред'явило позов до Київської міжрегіональної митниці, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Горизонт Фіш" вказало на те, що для митного оформлення імпортованого товару Київській міжрегіональній митниці надано основні документи, які підтверджують митну вартість товару за ціною контракту, а тому у Київської міжрегіональної митниці не було підстав для коригування митної вартості товарів.

Вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів від 25 грудня 2013 року № 100270004/2013/310308/2 та картка відмови у митному оформлені (випуску) товарів від 25 грудня 2013 року № 100270004/2013/50341 відповідачем прийняті з порушенням чинного законодавства.

Просило:

- визнати протиправними дії Київської міжрегіональної митниці щодо прийняття рішення від 25 грудня 2013 року про коригування митної вартості товарів № 100270004/2013/310308/2 та картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів від 25 грудня 2013 року № 100270004/2013/50341;

- скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 25 грудня 2013 року № 100270004/2013/310308/2;

- скасувати картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України від 25 грудня 2013 року № 100270004/2013/50341;

- стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України на користь позивача суму надмірно сплачених до бюджету митного збору у розмірі 11155,84 грн. та податку на додану вартість у розмірі 46 854,53 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 березня 2014 року у задоволенні адміністративного позову ТОВ "Горизонт Фіш" відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2014 року апеляційну скаргу ТОВ "Горизонт Фіш" частково задоволено.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 березня 2014 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ТОВ "Горизонт Фіш" частково задоволено.

Скасовано рішення Київської регіональної митниці від 25 грудня 2013 року № 100270004/2013/310308/2.

Скасовано картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів Київської міжрегіональної митниці від 25 грудня 2013 року № 100270004/2013/50341.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Київська регіональна митниця подала касаційну скаргу, в якій вказала на те, що оскаржуване рішення суду у справі прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та залишити без зміни рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 17 липня 2013 року між ТОВ "Горизонт Фіш" та юридичною особою "BEIHAI QINGUO FROZEN FOODS CO LTD" було укладено контракт (зовнішньоекономічний договір) №3, згідно умов якого юридична особа "BEIHAI QINGUO FROZEN FOODS CO LTD" (за контрактом - продавець) зобов'язується поставити та передати у власність, а позивач (за контрактом - покупець) зобов'язується прийняти та оплати - рибопродукти та морепродукти (товар) в асортименті, кількості, за цінами, у відповідності до інвойсів.

На виконання умов вказаного контракту на підставі інвойсу від 30 вересня 2013 року № QC1309399 здійснена поставка товару, на умовах CFR.

23 грудня 2013 року позивачем через свого митного брокера в порядку електронного декларування було подано до Київської регіональної митниці вантажну митну декларацію (далі - ВМД) №100270004/2013/266108 з метою здійснення митного оформлення ввезеного на територію України товару, за контрактом від 17 липня 2013 року № 3, а саме філе прісноводної риби тілапія, свіжоморожена (Frozen Tilapia Filletsskinless/Oreochromis Niloticus) без шкіри, без додання солі і спецій, без додання харчових добавок та приправ, без вмісту складових сумішей, не піддане тепловій та кулінарній обробці, не консервоване; вирощене в умовах аквакультури; розмінний ряд: 3-5oz; укладено в 5000 картонних коробів, вага нетто-25000,0 кг., брутто-265000,0 кг.; виробник: BeihaiQinguoFrozenFoodsCo.Ltd (4500/02029); дата виготовлення: 09.2013 року; термін придатності 2 роки; країна виробництва: Китай (CN).

Одночасно, з вказаною ВМД позивачем подано до органу доходів і зборів перелік документів, що підтверджує заявлену митну вартість товарів, передбачених частиною другою статті 53 Митного кодексу України, а саме:

- картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 06 листопада 2013року № 100/2013/0005211;

- міжнародну автомобільну накладну (CRM) від 13 листопада 2013 року № 24798;

- коносамент (BillofLanding) від 05 жовтня 2013 року № HDMU YNUA8137605;

- документ, що підтверджує вартість страхування від 06 листопада 2013 року №3;

- прайс-лист виробника товару від 30 вересня 2013 року;

- рахунок-фактуру (інвойс) від 30 вересня 2013 року № QC1309399;

- пакувальний лист від 30 вересня 2013 року;

- контракт (зовнішньоекономічний договір) від 17 липня 2013року № 3;

- договір про надання послуг митного брокера від 25 жовтня 2013 року № 7/8-35;

- ветеринарні свідоцтва Ф-1, Ф-2 (ввезення товарів) від 14 листопада 2013 року Щ-30 № 223989;

- висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 22 жовтня 2013 року № 05.03.02-03/95951;

- сертифікат відповідності від 14 листопада 2013 року № UA1.049.X013132-13;

- декларацію виробника від 30 вересня 2013 року;

- інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару від 13 листопада 2013 року № 2730;

- інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару від 13 листопада 2013 року № 2730;

- інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару від 11 листопада 2013 року № 94104;

- резервну позицію від 26 липня 2013року № 915;

- міжнародний ветеринарний сертифікат від 29 вересня 2013року № 450200213007568;

- сертифікат про походження товару форми А від 30 вересня 2013року № G134502000940157;

- копію митної декларації країни відправника від 05 жовтня 2013року № 671120130113529295.

Митну вартість товару позивач визначив виходячи з ціни контракту, тобто за першим (основним) методом, встановленим частиною першою статті 57 Митного кодексу України.

Водночас за наслідками опрацювання наданих ТОВ "Горизонт Фіш" документів Київською міжрегіональною митницею виявлено наявність у них розбіжностей, у зв'язку із чим було запропоновано декларанту електронним повідомленням від 23 грудня 2013 року надати додаткові документи для її підтвердження, а саме:

- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

- виписку з бухгалтерської документації;

- копію митної декларації країни відправлення;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- висновок про вартісні та якісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

24 грудня 2013 року декларантом на виконання вказаного електронного повідомлення надано додаткові документи: лист про сплату комісійних, посередницьких послуг від 24 грудня 2013 року № 15/12; заяву про купівлю іноземної валюти від 03 жовтня 2013 року № 1; платіжне доручення в іноземній валюті від 03 жовтня 2013 року № 1; заяву про купівлю іноземної валюти від 05 листопада 2013 року № 18; платіжне доручення в іноземній валюті від 05 листопада 2013 року № 18; SWIFT від 03 жовтня 2013 року; SWIFT від 05 листопада 2013 року; прайс-лист б/н від 30 вересня 2013року; митну декларацію країни відправлення (Китай) від 05 жовтня 2013року № 671120130113529295; висновок про вартісні характеристики, наданий Державним підприємством "УКРПРОЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА" від 24 грудня 2013 року № 5888; видаткову накладну від 17 грудня 2013 року № 30 та від 20 грудня 2013 року № 44; податкову накладну від 17 грудня 2013 року № 29 та від 20 грудня 2013 року № 44.

Крім цього, декларант 24 грудня 2013 року повідомив митний орган про неможливість надання рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов контракту, у зв'язку з їх відсутністю.

За наслідками опрацювання додатково наданих ТОВ "Горизонт Фіш" документів на вимогу митного органу, останнім виявлено низку розбіжностей, а також відсутність у них всіх відомостей відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості.

На виконання вимог пункту 6 статті 54 Митного кодексу України від 13 березня 2012 № 4495-VI (далі - МК України (4495-17) ) Київською міжрегіональною митницею було відмовлено позивачу у митному оформленні задекларованого товару, у зв'язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 25 грудня 2013 року № 100270004/2013/50341.

Підставою для відмови у митному оформленні було рішення про коригування митної вартості товарів від 25 грудня 2013 року №100270004/2013/310308/2.

Зокрема, відповідно до рішення №100270004/2013/310308/2 митна вартість визначена у розмірі 4,7400 USD/одиницю із застосуванням резервного методу.

В подальшому Київською міжрегіональною митницею надано згоду на випуск товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання шляхом сплати до державного бюджету сум податків і зборів згідно митної вартості, визначеної митним органом в повному обсязі, та щодо надання протягом 80 днів з дня випуску товарів відповідних документів для підтвердження заявленої митної вартості.

Спірні правовідносини виникли у сфері митної справи і стосуються процедури визначення митної вартості товарів та правомірності рішень відповідача щодо коригування митної вартості товару, який імпортується на митну територію України.

Задовольняючи позов суд апеляційної інстанції виходив з того, що ТОВ "Горизонт Фіш" до митного органу подало всі документи, які необхідні для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються. Належними документами, наявними в матеріалах справи, підтверджено ціну товару, який імпортований позивачем на митну територію України на підставі контракту, а відповідач не надав таких доказів та не довів, що митна вартість товару, заявлена позивачем, нижче вартості товару та вартості ідентичних та подібних товарів, оформлених іншими митницями України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками апеляційного суду.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України, митний, орган під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За приписами частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз даної норми дає змогу виокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов'язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості: 1) наявність розбіжностей між окремими документами; 2) наявність ознак підробки певних документів; 3) відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованими та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Згідно із частиною першою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59, 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59, 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Відмовляючи позивачу в митному оформленні товару за 1 методом визначення митної вартості товару митний орган послався на наявність сумніву в правильному визначенні заявленої митної вартості та на неподання позивачем всіх додатково витребуваних документів. Відповідно до положень Митного кодексу України (4495-17) кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Окрім того, в рішенні про коригування митної вартості товару митний орган чітко не вказав, які відомості в наданих йому документах викликають сумніви, в чому вони полягають та яким чином витребувані документи можуть вплинути на визначення ціни за будь-яким методом.

Є безпідставним посилання Митниці у касаційній скарзі на відомості спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України щодо іншої вартості подібних товарів, оскільки самі по собі відомості згаданої системи не є достатньою підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості, за умови відсутності сумнівів у достовірності наданих декларантом документів та їх повноти.

Водночас, митниця може витребувати, а декларант зобов'язаний надати лише ті документи, які здатні такі сумніви усунути. При цьому законом чітко встановлено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Однак всупереч вказаним вимогам Закону, витребувавши додаткові документи, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити або у своїй сукупності можуть спростувати, чи впливають на митну вартість товару, що свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що позивачем для митного оформлення товару були надані митному органу належні та допустимі докази в підтвердження вартості товару, а надані документи не містять розбіжностей та вказують, що їх данні піддаються обчисленню, тоді як митним органом не підтверджено, що додаткові документи, які ним були витребувані, є необхідними для визначення митної вартості задекларованих товарів.

Київська регіональна митниця, як суб'єкт владних повноважень, на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довела обґрунтованість свого рішення щодо застосування під час визначення митної вартості товару, ввезеного ТОВ "Горизонт Фіш" на митну територію України.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції правильно визнав неправомірним оскаржувані рішення Київської регіональної митниці щодо визначення митної вартості ввезеного ТОВ "Горизонт Фіш"на митну територію України товару та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Судове рішення суду апеляційної інстанції є законним і обґрунтованим, а доводи касаційної скарги правильність його висновку не спростовують.

Доводи касаційної скарги правильність висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Київської регіональної митниці Міністерства доходів і зборів України залишити без задоволення, а оскаржувану постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонт Фіш" до Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення - без зміни.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.