703/3036/17 Про незаконне без мети збуту придбання рослин коноплі, незаконне виготовлення і зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу, та придбання і зберігання без передбаченого законом дозволу револьвера, який є вогнепальною зброєю та придатний для стрільби - 26.06.2019 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у судовому провадженні в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 25 жовтня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017250230001633 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Сміла Черкаської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, останнього разу 02 лютого 2012 року за ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з конфіскацією майна, 13 грудня 2014 року звільненого умовно-достроково на 9 місяців 24 днів,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч.1 ст. 263 КК України.

Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 24 квітня 2018 року ОСОБА_1 засуджено:

- за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки;

- за ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

Згідно з ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Вирішено питання речових доказів.

Ухвалою Апеляційного судуЧеркаської області від 25 жовтня 2018 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без змін.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_1 засуджено за вчинення злочинів за таких обставин.

Влітку 2016 року ОСОБА_1 в невстановлені слідством час, місці та особи незаконно без мети збуту придбав рослини коноплі, які переніс до місця свого проживання в АДРЕСА_1, де, висушивши і подрібнивши їх, виготовив і зберігав до моменту виявлення та вилучення працівниками поліції 11 липня 2017 року особливо небезпечний наркотичний засіб - каннабіс (марихуана), масою 11,99 г.

У невстановлені слідством день, час, місці та особиОСОБА_1 без передбаченого законом дозволу придбав і зберігав за місцем проживання за вищевказаною адресою револьвер "RОНМ RG 89", який є вогнепальною зброєю і придатний для стрільби, та 11,16 г промислово виготовленої вибухової речовини метальної дії - одноосновного нітроцелюлозного бездимного пороху, які були виявлені і вилучені у нього працівниками поліції 11 липня 2017 року.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду щодо ОСОБА_1 і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме безпідставним застосуванням положень ст. 75 КК України, невідповідністю призначено засудженому покарання ступеню тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень та особі засудженого внаслідок м`якості.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор Опанасюк О. В. касаційну скаргу сторони обвинувачення підтримав, та просив її задовольнити.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, перевіривши матеріали провадження та доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла такого висновку.

Відповідно до вимог ст. 433 КПК України касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судових рішень у тій частині, в якій вони були оскаржені.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінальних правопорушень та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України, у касаційній скарзі прокурора не оспорюється.

Разом із тим, статтею 412 КПК України передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК (4651-17) України, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Зі змісту ст. 370 КПК України, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та умотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Одночасно ст. 419 КПК України містить вимоги до ухвали апеляційного суду, в якій має бути зазначено: імена учасників судового провадження, короткий зміст вимог апеляційної скарги і судового рішення суду першої інстанції, узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу і узагальнений виклад позиції інших учасників судового провадження, встановлені судом першої інстанції обставини, встановлені судом апеляційної інстанції обставини з посиланням на докази, а також мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними, мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

Матеріалами кримінального провадження встановлено, що прокурор, не погоджуючись з рішенням місцевого суду в частині звільнення ОСОБА_1 на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням, подав апеляційну скаргу, в якій порушував питання про скасування вироку місцевого суду та ухвалення нового, яким просив призначити ОСОБА_1 покарання без застосування ст. 75 КК України.

При цьому прокурорнаголошував, що прийняте судом рішення про застосування до ОСОБА_1 ст. 75 КК України є незаконним, немотивованим, внаслідок чого засудженому було призначене таке покарання, яке внаслідок м`якості не відповідає тяжкості вчинених останнім злочинів та даним про його особу. Одночасно в апеляційній скарзі зазначались обставини, які у сукупності, на думку прокурора, підтверджували неможливість виправлення ОСОБА_1 без відбування покарання.

Розглядаючи апеляційну скаргу на вирок щодо ОСОБА_1 та залишаючи її без задоволення, суд апеляційної інстанції не зазначив мотивовані підстави, з яких скаргу сторони обвинувачення визнано необґрунтованою, не перевірив і не спростував доводи, викладені в ній.

Суд апеляційної інстанції формально погодився з правильністю застосування місцевим судом кримінального закону - ст. 75 КК України, можливістю виправлення ОСОБА_1 без відбування покарання та з відповідністю призначеного останньому покарання тяжкості вчиненого ним злочину та даним про його особу.

Як убачається з вироку, при призначенні ОСОБА_1 покарання місцевий суд указав про врахування характеру і ступеня тяжкості вчинених злочинів, даних про засудженого, який хоча раніше і притягувався до кримінальної відповідальності, але характеризується позитивно, обтяжуючої покарання обставини - рецидиву злочинів, пом`якшуючих покарання обставин: щирого каяття, активного сприяння розкриттю злочинів, наявність на утриманні 3 неповнолітніх дітей.

Разом з тим, рішення про застосування ст. 75 КК України та звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку не мотивоване, оскільки у вироку не зазначено які дані про особу ОСОБА_1 та інші обставини справи суд врахував, дійшовши висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Одночасно, хоча прокурор і наголошував в апеляційній скарзі на тому, що рішення про звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України не мотивоване, ці доводи сторони обвинувачення залишилися поза увагою суду апеляційної інстанції.

Окрім того, апеляційний суд не спростував твердження прокурора про те, що звільнення засудженого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України не сприятиме виправленню засудженого та попередженню вчиненню ним нових злочинів, оскільки ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, належних висновків для себе не зробив та на шлях виправлення не став.

Також апеляційний суд не перевірив доводи, викладені в апеляційній скарзі, про недостатнє врахування конкретних обставин вчинених ОСОБА_1 злочинів, ступеню їх тяжкості, які відносяться до середньої тяжкості та тяжких злочинів і обтяжуючої покарання обставини - рецидиву злочину.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, належним чином перевірені і спростовані не були, апеляційний суд істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону, дійшовши передчасного висновку про правильність застосування місцевим судом кримінального закону - ст. 75 КК України і про відповідність призначеного ОСОБА_1 покарання тяжкості вчинених ним злочинів та даним про його особу.

З огляду на викладене, ухвала суду апеляційної інстанції постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м`якості, і підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

Якщо при новому розгляді підтвердиться обсяг обвинувачення, за яким ОСОБА_1 визнано винуватим, призначене йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України слід вважати м`яким.