Постанова
Іменем України
20 червня 2019 року
м. Київ
справа № 308/1672/18
провадження № 51-5403км18
Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Шевченко Т.В.,
суддів Голубицького С.С., Стороженка С.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Михальчука В.В.,
прокурора Опанасюка О.В.,
захисника Бєжанової А.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Цебрика Л.В. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 27 березня 2018 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Адвокат Цебрик Л.В. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з клопотанням про звільнення з-під варти у порядку ст. 206 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України (4651-17) ). Обґрунтовуючи клопотання, адвокат послався на те, що вироком Лефортовського районного суду м. Москви Російської Федерації від 18 лютого 2013 року ОСОБА_1 засуджено за сукупністю злочинів та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років 6 місяців. Строк покарання обчислюється з 22 вересня 2012 року,
з часу фактичного затримання. Ухвалою судової колегії по кримінальних справах Московського міського суду Російської Федерації від 6 травня
2013 року зазначений вище вирок суду залишено без змін. Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 30 червня
2016 року вищевказаний вирок приведено у відповідність до законодавства України та вирішено вважати ОСОБА_1 засудженим за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 307;
ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 307; ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 307; ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років 6 місяців. Захисник наголошував, що суд першої інстанції не приймав рішення про обрання запобіжного заходу до ОСОБА_1 у порядку ч. 9 ст. 602, ч. 7 ст. 603 КПК України, хоча в ухвалі від
30 червня 2016 року помилково в порядку описки зазначив, що запобіжний захід - тримання під вартою залишив попередній. На думку захисника,
ОСОБА_1 тримається під вартою без достатніх правових підстав.
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 березня 2018 року відмовлено в задоволенні клопотання адвоката Цебрика Л.В про звільнення з-під варти ОСОБА_1 у порядку
ст. 206 КПК України.
Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 27 березня 2018 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника Цебрика Л.В. на зазначену ухвалу слідчого судді, оскільки відповідно
до ч. 4 ст. 399 КПК України апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Цебрик Л.В. просить скасувати ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 27 березня 2018 року і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає, що апеляційний суд, відмовляючи у відкритті провадження, порушив норми статей 206, 309, 310 КПК України та його конституційне право на оскарження судового рішення.
Позиції учасників судового провадження
Захисник Бєжанова А.В. підтримала касаційну скаргу захисника Цебрика Л.В.
Прокурор Опанасюк О.В. заперечував проти задоволення касаційної скарги захисника.
Іншим учасникам було належним чином повідомлено про судовий розгляд, але в судове засідання вони не з`явилися.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно з положеннями ст. 424 КПК України ухвали слідчого судді оскарженню в касаційному порядку не підлягають, тому Верховний Суд у межах цього провадження не переглядає ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 березня
2018 року.
Натомість ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника на цю ухвалу слідчого судді є предметом касаційного оскарження на підставі ч. 2 ст. 424 КПК України.
Доводи у скарзі захисника про незаконність ухвали суду апеляційної інстанції є безпідставними.
З матеріалів провадження колегія суддів убачає, що скарга захисником була подана в порядку ст. 206 КПК України і відповідно слідчий суддя постановив ухвалу в межах процедури, яка передбачена кримінальним процесуальним законом.
За ч. 1 ст. 309 КПК України можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про: 1) відмову у наданні дозволу на затримання; 2) застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні; 3) продовження строку тримання під вартою або відмову в його продовженні; 4) застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або відмову в його застосуванні; 5) продовження строку домашнього арешту або відмову в його продовженні; 6) поміщення особи в приймальник-розподільник для дітей або відмову в такому поміщенні; 7) продовження строку тримання особи в приймальнику-розподільнику для дітей або відмову в його продовженні; 8) направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмову у такому направленні;
9) арешт майна або відмову у ньому; 10) тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких фізична особа - підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність; 11) відсторонення від посади або відмову у ньому; 11-1) продовження відсторонення від посади; 12) відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування; 13) закриття кримінального провадження на підставі частини дев`ятої статті 284 КПК України.
Під час досудового розслідування також можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову в задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження або на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі пункту 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній.
За змістом ч. 3 ст. 309 КПК інші ухвали слідчого судді окремому оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді, а отже законодавець визначив саме такий спосіб реалізації права особи на судовий контроль законності такого виду рішень слідчого судді.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що ухвала слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 березня 2018 року не підлягає окремому оскарженню в апеляційному порядку та відповідно до вимог ч. 4 ст. 399 КПК України виніс законну ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Такого ж висновку дійшла і об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 27 травня 2019 року (провадження
№51-7276кмо18) про те, що оскільки ухвала слідчого судді щодо скарги, поданої в порядку ст. 206 КПК України, у переліку, передбаченому ст. 309 КПК України, відсутня, то звернення до суду з апеляційною скаргою на таке рішення є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Ураховуючи наведене, колегія суддів не має підстав вважати рішення суду апеляційної інстанції таким, що суперечить нормам процесуального права щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б безумовними підставами для скасування або зміни судового рішення, не встановлено, а отже касаційна скарга захисника Цебрика Л.В. задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Верховний Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу захисника Цебрика Л.В. в інтересах засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 27 березня 2018 року про відмову у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника
Цебрика Л.В. в інтересах засудженого ОСОБА_1 залишити без зміни.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
Т.В. Шевченко С.С. Голубицький С.О. Стороженко