727/1157/18 Про умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, скоєне у стані алкогольного сп'яніння - 18.06.2019 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 та його захисника Колесника В.О. на вирок Шевченківського районного суду м. Чернівців від 26 червня 2018 року й ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 04 вересня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017261010000078, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), раніше неодноразово судимого, останній раз 01 червня 2012 року вироком Шевченківського районного суду м. Чернівців за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, звільненого по відбуттю покарання 09 вересня 2016 року,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Шевченківського районного суду м. Чернівців від 26 червня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років.

Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 28 червня 2017 року приблизно о 04:00, перебуваючи за місцем свого проживання у АДРЕСА_1, під час розпивання спиртних напоїв спільно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, ОСОБА_1 наніс потерпілому ОСОБА_4 чисельні удари кулаками рук та ногами в область голови та по різних частинах тіла. 28 червня 2017 року о 06:00 виїзною бригадою "ЧОЦЕМД та МК" ОСОБА_2 з місця проживання ОСОБА_1 без свідомості з отриманими тяжкими тілесними ушкодженнями, які є небезпечними для життя, але не перебувають в причинному зв`язку зі смертю потерпілого, госпіталізовано в ЛШМД м. Чернівці. З 04 липня 2018 року ОСОБА_2 перебував у стані мозкової коми з діагнозом: "закрита черепно-мозкова травма, набряк головного мозку, забій головного мозку середнього ступеню тяжкості, плоска субдуральна гематома, післятравматичний менінгоенцефаліт" та ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер у реанімаційному відділенні лікарні. Смерть ОСОБА_2, відповідно до висновку судово-медичного експерта № 581 від 29 вересня 2017 року настала від токсико- бактеріального шоку, сепсису, ускладнення наявної при житті двобічної серозно- гнійної пневмонії з розвитком двобічної емпієми плеври, на фоні отриманої напередодні закритої внутрішньочерепної травми.

Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 04 вересня 2018 року вирок районного суду залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник Колесник В.О. у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального кодексу просить скасувати судові рішення, а кримінальне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України закрити. На обґрунтування своїх вимог посилається на відсутність достатніх доказів для доведеності винуватості ОСОБА_1 Вказує на розбіжності в показах свідків. Вважає, що судовий розгляд у суді першої інстанції проведений неповно та однобічно, висновки суду викладені в судовому рішенні не відповідають фактичним обставинам справи. На зазначені порушення ним було вказано і в апеляційній скарзі, проте апеляцій суд в порушення вимог ст. 419 КПК України, не надав оцінки всім доводам його скарги.

У касаційній скарзі засуджений ставить питання про скасування судових рішень щодо нього. Заперечує свою винність у вчиненні інкримінованого йому злочину. Стверджує про однобічність і неповноту судового розгляду та зазначає про сумнівність показань свідків та потерпілого. Також посилається на те, що судом не було викликано свідків сторони захисту, йому не надано в повному об`ємі ознайомитися з матеріалами кримінального провадження. Крім того, під час досудового розслідування до нього застосовувалися методи психологічного тиску. Про вказані порушення ним було вказано і в апеляційній скарзі, проте апеляцій суд в порушення вимог ст. 419 КПК України, не надав оцінки всім доводам його скарги.

Позиції інших учасників судового провадження

Від учасників судового провадження заперечень на касаційні скарги не надходило.

У судовому засіданні засуджений підтримав касаційні скарги, прокурор заперечував проти їх задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження, наведені в касаційних скаргах доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Мотиви Суду

Згідно із ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як встановлено частинами 1, 2 ст. 438 КПК України, підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу. Можливості скасування судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій через невідповідність їх висновків фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК України) чинним законом не передбачено.

Зі змісту касаційних скарг засудженого та його захисника вбачається, що вони, крім іншого, посилаються на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, визначення яких дано в статтях 409 та 410 КПК України, просять доказам у справі дати іншу оцінку, ніж її дали суди першої й апеляційної інстанцій, тоді як перевірку цих обставин до повноважень касаційного суду законом не віднесено.

Проте, перевіркою матеріалів провадження встановлено, що висновки суду про винність засудженого у вчиненні злочину, за обставин встановлених судом і викладених у вироку, ґрунтуються на зібраних органами досудового розслідування та досліджених у судовому засіданні доказах, які отримали належну оцінку. Вирок суду відповідає вимогам ст. 374 КПК України, є законним та вмотивованим.

При перевірці матеріалів кримінального провадження касаційним судом установлено, що свої висновки про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та правильність кваліфікації його дій за даною нормою кримінального закону судом першої інстанції зроблено на підставі доказів, досліджених та оцінених у сукупності з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства, про що у судовому рішенні наведено докладні мотиви.

Той факт, що засуджений ОСОБА_1 умисно спричинив ОСОБА_4 тяжке тілесне ушкодження, підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_5, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7, даними, що містяться у протоколах проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_3, пред`явлення особи для впізнання, висновках експертиз.

Вказані свідки відповідно до вимог ст. 352 КПК України попереджувалися про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, приводилися до присяги, й обставин, які б викликали недовіру до їх свідчень, у справі не встановлено та підстав уважати, що свідки обмовили засудженого у вчиненні інкримінованого злочину, немає, та їх показання узгоджуються між собою та з іншими доказами дослідженими в судовому засіданні.

Також предметом перевірки судом першої інстанції були і показання засудженого про те, що він не застосовував фізичного насильства до потерпілого ОСОБА_2 та були спростовані показаннями свідка ОСОБА_3 та протоколом проведення слідчого експерименту за її участі, де остання детально описала хід конфлікту між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, вказала кількість ударів нанесених ОСОБА_1, частини тіла ОСОБА_2, в які наносив удари ОСОБА_1, а також і той факт, що свідок ОСОБА_3 під час вказаних подій кричала, що об`єктивно підтвердилося показами свідка ОСОБА_7 .

Перевірено судом і твердження засудженого про те, що ОСОБА_2 сам пішов від нього в магазин за алкогольними напоями, та були спростовані наявним в матеріалах провадження та дослідженим у судовому у засіданні висновком судово-медичного експерта № 581 від 31 січня 2018 року, згідно якого експерт вказав, що ОСОБА_2 після отриманих ним тілесних ушкоджень малоймовірно міг вчиняти цілеспрямовані дії, в тому числі ходити, підніматися на сходах, виконувати цілеспрямовані рухи.

На думку Суду, висновки суду першої інстанції щодо оцінки доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, належним чином обґрунтовано та вмотивовано.

Порушень процесуального порядку збирання наведених у вироку доказів за матеріалами провадження не встановлено, і судом правильно вирішено питання про їх допустимість.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про застосування щодо нього незаконних методів слідства не знайшли свого підтвердження в матеріалами кримінального провадження. Зі скаргами на дії органу досудового розслідування ОСОБА_1 не звертався. Разом з тим, вирок ґрунтується виключно на показаннях, які він давав безпосередньо в судовому засіданні.

Доводи в касаційній скарзі засудженого щодо порушення його права на захист спростовуються даними, які містяться в матеріалах кримінального провадження.

Зокрема, з матеріалів провадження видно, що ОСОБА_1 та його захиснику 01 лютого 2018 року в порядку ст. 290 КПК України було надано доступ до матеріалів досудового розслідування, з якими вказані особи ознайомились у повному обсязі, про що складено відповідні протоколи (т. 2, а.п. 217-218). Крім того, в суді першої інстанції було задоволено його клопотання про надання можливості ознайомлення з протоколами судового засідання та матеріалами кримінального провадження, з якими останній ознайомився 17, 19, 20, 21 вересня 2018 року, про що свідчать відповідні розписки засудженого.

Твердження сторони захисту про необгрунтовану відмову у задоволення судом клопотання про виклик та допит свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 є безпідставними, оскільки суд, відмовляючи у задоволенні вказаного клопотання, слушно послався на те, що вказані особи не є очевидцями події. Крім того, вказані доводи захисника та засудженого стосуються неповноти судового розгляду, що відповідно до вимог ст. 438 КПК України не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.

Під час апеляційного перегляду вироку суду першої інстанції за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника суд апеляційної інстанції ретельно перевірив зазначені в них доводи, аналогічні доводам їх касаційних скарг, проаналізував їх, дав на них вичерпну відповідь, зазначивши в ухвалі достатні підстави, через які визнав їх необґрунтованими, при цьому належним чином умотивував своє рішення.

Перегляд кримінального провадження в апеляційному порядку здійснювався відповідно до вимог кримінального процесуального закону.

Ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України.

Інші доводи касаційних скарг та матеріали кримінального провадження не містять вказівки на порушення судом першої або апеляційної інстанцій при розгляді провадження норм кримінального процесуального закону, які ставили би під сумнів обґрунтованість прийнятих рішень.

Покарання засудженому призначено відповідно до вимог закону, за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 і попередження нових злочинів, та відповідає вимогам ст. 50, 65 КК України.

Оскільки кримінальний закон застосовано правильно, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону не допущено, а призначене покарання відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, касаційні скарги мають бути залишені без задоволення, а судові рішення - без зміни.

Керуючись статтями 433, 434, 436 КПК України, Суд

Вирок Шевченківського районного суду м. Чернівців від 26 червня 2018 року й ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 04 вересня 2018 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 та його захисника Колесника В.О. - без задоволення.