Постанова
14 червня 2019 року
м. Київ
справа № 2121/1-374/2011
провадження № 51-2627 км 18
Суддя Верховного Суду Маринич В.К., розглянувши касаційну скаргу захисника Євтіфєєвої І.В. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Цюрупинського районного суду Херсонської області від 14 січня 2013 року та ухвалу Херсонського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року,
встановив:
Вироком Цюрупинського районного суду Херсонської області від 14 січня 2013 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді довічного позбавлення волі.
Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 11 червня 2013 року вирок Цюрупинського районного суду Херсонської області від 14 січня 2013 року залишено без зміни.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 січня 2014 року зазначені вирок суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції залишено без зміни.
Крім того, ухвалою Верховного Суду від 23 травня 2018 року залишено без задоволення касаційну скаргу ОСОБА_1, а вирок Цюрупинського районного суду Херсонської області від 14 січня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 11 червня 2013 року - без зміни.
Постановою Цюрупинського районного суду Херсонської області від 21 листопада 2018 року відмовлено у задоволенні клопотання представника потерпілої ОСОБА_2 - адвоката Курієць І.В. про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Цюрупинського районного суду Херсонської області від 14 січня 2013 року щодо ОСОБА_1
Не погодившись із вказаною постановою місцевого суду, представник потерпілої Курієць І.В. та захисник Євтіфєєва І.В. оскаржили її у апеляційному порядку.
Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року апеляційні скарги представника потерпілої та захисника залишено без задоволення, а постанову Цюрупинського районного суду Херсонської області від 21 листопада 2018 року - без зміни.
До Верховного Суду 11 червня 2019 року надійшла касаційна скарга захисника Євтіфєєвої І.В., яка діє в інтересах засудженого ОСОБА_1, у якій порушується питання про перевірку вищевказаних судових рішень у касаційному порядку.
Перевіривши доводи касаційної скарги, вважаю, що підстав для витребування кримінальної справи немає, виходячи з наступного.
У мотивувальній частині касаційної скарги захисник зазначає про незаконність постанови Цюрупинського районного суду Херсонської області від 21 листопада 2018 року та ухвали Херсонського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року, однак захисник не вказує, у чому саме полягає незаконність постанови суду першої інстанції, та які саме порушення місцевим судом були допущені під час її ухвалення.
Разом з тим, зі змісту касаційної скарги випливає, що захисник оспорює законність вироку Цюрупинського районного суду Херсонської області від 14 січня 2013 року та ухвали Херсонського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року.
Однак захисником не враховано, що оскаржувані вирок місцевого суду та ухвала апеляційного суду, якою залишено без зміни постанову суду першої інстанції про відмову у поновленні строку апеляційного оскарження вироку, є різні за своєю суттю, та потребують окремого (індивідуального) оскарження, чим захисник допускає суперечності у своїй скарзі.
Крім того, захисник у прохальній частині касаційної скарги ставить питання перед Верховним Судом про скасування ухвали Апеляційного суду Херсонської області від 09 травня 2019 року, при цьому долучає до скарги копію ухвали Херсонського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року, чим допускає суперечності у своїй скарзі.
Також касаційна скарга захисника, окрім скасування ухвали апеляційного суду, містить прохання про поновлення представнику потерпілої строку на апеляційне оскарження вироку щодо ОСОБА_1 . Однак захисником не враховано, що у розумінні ст. 353 КПК України 1960 року таке питання вирішується в судовому засіданні судом, який розглядав справу, та не є компетенцією суду касаційної інстанції.
З огляду на викладене, оскільки скарга не відповідає вимогам п. 4 ч. 1 ст. 350 КПК України 1960 року, підстави для витребування матеріалів справи та перевірки їх у касаційному порядку відсутні.
Відповідно до ч. 2 ст. 388 КПК України 1960 року відмова у витребуванні справи не перешкоджає витребуванню справи при повторному надходженні скарги за умови усунення зазначених у поставі суду недоліків і якщо вона надійшла в межах строку, визначеного ст. 386 КПК України 1960 року, або не пізніше одного місяця з дня одержання копії постанови про відмову у витребуванні справи.
Керуючись ст. 388 КПК України 1960 року, п. п. 11, 15 розділу XI "Перехідні положення" КПК України (4651-17)
,
постановив:
Відмовити захиснику Євтіфєєвій І.В. у витребуванні кримінальної справи щодо ОСОБА_1 для перевірки у касаційному порядку.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя
В.К. Маринич