569/10294/15-к Про таємне викрадення чужого майна - 13.06.2019 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженої ОСОБА_1 на вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 01 лютого 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 17 липня 2018 року, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015180010001921, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Черкаська Лозова Дергачівського району Харківської області, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 01 лютого 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 17 липня 2018 року зазначений вирок місцевого суду залишено без зміни.

Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винною і засуджено за те, що вона, 24 березня 2015 року, близько 19.40 год, перебуваючи в приміщенні гіпермаркету "Епіцентр", що по вул. Макарова, 17 в м. Рівному, таємно викрала світлодіодну лампу Eurolamp MK 16 GU5.3 220 V 7,5 W Alum 3000 K вартістю 178 грн та зубну пасту Рlat "Чорне дерево" 75 мл вартістю 77 грн 45 коп., заподіявши майнової шкоди ТОВ "Епіцентр К" на загальну суму 255 грн 45 коп.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі засуджена, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить судові рішення скасувати, а кримінальне провадження закрити за відсутністю в її діях складу кримінального правопорушення. Вказує, що висновки суду, викладені в судовому рішенні не відповідають фактичним обставинам справи. Зазначає, що наміру вчиняти крадіжку в неї не було вона просто хотіла перевірити інформацію, яку їй повідомили про начальника служби охорони гіпермаркету "Епіцентр" ( його незаконна діяльність, а саме вимагання грошей з покупців, "підстави людей", що нібито не оплатили товар), а тому потрібно було до нього попасти, інсценувати порушення та викрити його в протиправній діяльності. На її думку, судові рішення ґрунтуються на неналежних та недопустимих доказах, оскільки вони здобуті з порушенням вимог кримінального закону. Такими недопустимими доказами є: протокол огляду місця пригоди, фото таблиці, показання свідків, запис з камер спостереження. Також, вказує, що вартість речей в розмірі, при наявності котрого наступає кримінальна відповідальність судом не встановлена. Стверджує, що рішення апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 370 КПК України і, що у ньому всупереч вимогам ст. 419 КПК України не надано належної оцінки доводам її апеляційної скарги про відсутність у її діянні складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор Шевченко О. О. вважає касаційну скаргу необґрунтованою і просить залишити її без задоволення.

Засуджена ОСОБА_1 вважає касаційну скаргу обґрунтованою і просить її задовольнити.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, засудженої, яка підтримала доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла такого висновку.

Відповідно до положень ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

При цьому ст. 412 КПК України передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК (4651-17) України, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 419 КПК України при залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою. Разом з тим, ці вимоги закону при розгляді даного провадження апеляційним судом залишились не виконаними.

Зі змісту ст. 370 КПК України, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, не погоджуючись із постановленим вироком, засуджена ОСОБА_1, звернулася з апеляційною скаргою на вказане судове рішення в якій зазначала доводи про відсутність в її діях складу кримінального правопорушення, оскільки суд у вироку взагалі не зазначає відомостей про вартість вказаних речей, не посилається на жоден із доказів, який підтверджував би саме таку вартість, яка зазначена в обвинувальному акті, а також вказувала, що в матеріалах кримінального провадження відсутні достовірні докази (акт інвентаризації або інший документ), що підтверджували б нестачу саме тих товарів, в викраденні яких вона обвинувачена. Крім того, засуджена посилалась на неналежність та недопустимість доказів, а саме: протоколу огляду місця пригоди, з якого вбачається, що відомості про лампочку не співпадають з відомостями, що містяться в довідці про вартість лампочки та в обвинувальному акті; запису з камер спостереження, який є неповним, урізаним та змонтованим, а повний запис з камер де видно цінники тих товарів, які вона взяла, сторона обвинувачення відмовилась надати. Засуджена також стверджувала, що показання представника ОСОБА_2, є не послідовні, не повні, з розбіжностями, які постійно змінювались, а отже є неправдивими і такими, що спростовуються як її показами, так і показами свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Суд апеляційної інстанції, розглядаючи апеляційну скаргу засудженої та залишаючи її без задоволення, не зазначив докладні мотиви з яких виходив при постановленні ухвали і положення закону, яким він керувався, а також мотивовані підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, не перевірив і не спростував доводи, викладені в апеляційній скарзі. Одночасно суд апеляційної інстанції формально погодився з висновками місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 185 КК України.

При цьому, обґрунтовуючи правильність висновків місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції зосередився виключно на висновках суду першої інстанції та обмежився переліченням доказів, які наведені у вироку, не проаналізувавши їх у контексті з доводами засудженої, зокрема і щодо відповідності найменування та вартості лампочки і зубної пасти, зазначених у протоколі огляду місця пригоди та обвинувальному акті і вироку суду, що є необхідною умовою для вирішення питання про наявність в діях цієї особи складу злочину.

За таких обставин ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_1 не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України, є постановленою з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і підлягає скасуванню, а кримінальне провадження призначенню на новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

При новому апеляційному розгляді суду належить перевірити всі доводи, наведені в апеляційній скарзі, дати їм та висновкам суду першої інстанції належну оцінку, з урахуванням усіх обставин прийняти законне й обґрунтоване рішення, виклавши його у належно мотивованому процесуальному документі згідно з вимогами закону.