759/10610/15-к Про таємне викрадення чужого майна - 13.06.2019 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 15 лютого 2018 року у кримінальному провадженні № 12015100080004817 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Рівне, жителя АДРЕСА_1, раніше судимого за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 08 листопада 2013 року за ч. 2 ст. 190 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Святошинського районного суду м. Києва від 26 січня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць.

На підставі ст. 71 КК України до цього покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком від 08 листопада 2013 року та остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 2 місяці.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у рахунок відшкодування шкоди 14 926 грн.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 15 лютого 2018 року апеляційну скаргу засудженого залишено без задоволення, а вирок місцевого суду - без зміни.

За вироком суду ОСОБА_1 винуватим у тому, що він 17 травня 2015 року в період часу з 12:00 по 15:00 год., перебуваючи у квартирі АДРЕСА_2, повторно, таємно викрав золоті прикраси, що належали потерпілій ОСОБА_2, чим заподіяв їй матеріальні збитки на суму 15 000 грн.

Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі засуджений просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що апеляційний суд розглянув кримінальне провадження за його відсутності та відсутності захисника, хоча засуджений заявляв клопотання про відкладення розгляду через хворобу, а також стверджує про суворість призначеного йому покарання та невідповідність ухвали апеляційного суду вимогам ст. 370 КПК України.

Позиції інших учасників судового провадження

Захисник у суді касаційної інстанції підтримав скаргу та просив скасувати ухвалу апеляційного суду.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги.

Мотиви суду

Згідно ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. При розгляді доводів, наведених у касаційних скаргах суд виходить із фактичних обставин справи, встановлених місцевим та апеляційним судами.

Твердження засудженого про порушення апеляційним судом його права брати участь у судовому засіданні колегія суддів вважає безпідставним.

Відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. Отже, обов`язок повідомлення про причини неявки в судове засідання та надання доказів поважності таких причин лежить на особі, яка не має можливості з`явитися до суду.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що судовий розгляд в апеляційному суді 8 разів відкладався, у тому числі 7 разів за клопотанням ОСОБА_1 та його захисника з тих підстав, що засуджений перебуває на лікуванні. Усупереч вищенаведеному обов`язку довести причину неприбуття в судове засідання, жодних документів, які би підтверджували факт лікування, засуджений до суду не подав. Долучені до клопотання про відкладення апеляційного розгляду два лікарняних листка про перебування ОСОБА_1 на амбулаторному лікуванні видані за періоди, коли судові засідання не призначалися. Тобто, вони не підтверджують поважність причин, з яких засуджений не може з`явитися до суду. За таких обставин клопотання засудженого про відкладення апеляційного розгляду, які подавалися ним протягом 10 місяців, носять характер зловживанням ним своїми правами.

З огляду на зазначене, а також внаслідок підтвердження того, що засудженому та його захиснику було належним чином повідомлено про дату та час розгляду кримінального провадження, суд апеляційної інстанції постановив проводити судове засідання за їх відсутності. При цьому суд вжив усіх передбачених законом заходів для належного повідомлення учасників провадження про дату та час апеляційного розгляду, пересвідчився, що такі повідомлення вручені належним чином, врахував велику кількість відкладення розгляду справи та відсутність документів на підтвердження поважності причини неявки сторони захисту. Отже, порушень прав засудженого не встановлено.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали кримінального провадження, суд касаційної інстанції не встановив порушень вимог матеріального чи процесуального права.

Призначене ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, усі дані про особу винного та обставини, що пом`якшують покарання, воно є необхідним і достатнім для виправлення винного і попередження вчинення нових злочинів.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст.ст. 370, 419 КПК України, містить відповіді на усі доводи апеляційної скарги з наведенням мотивів, з яких суд виходив при постановленні рішення.

Урахувавши наведене, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга засудженого не підлягає задоволенню. У зв`язку із цим та керуючись статтями 434, 436 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне залишити судове рішення без зміни.