682/524/18 Про закінчений замах на умисне вбивство - 13.06.2019 Прийняття

за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката Андрієвського О.А. на вирок Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 15 травня 2018 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 06 листопада 2018 року щодо ОСОБА_1

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 15 травня

2018 року ОСОБА_1 засуджено за ст. 15 ч. 2, ст. 115 ч. 2 п. 1 КК України до покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк

7 років 6 місяців.

До набрання вироком законної сили ОСОБА_1 залишено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зараховано у строк покарання попереднє ув`язнення з 01 січня 2018 року.

Прийнято рішення щодо речових доказів.

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за вчинення закінченого замаху на умисне вбивство двох осіб за наступних обставин.

01 січня 2018 року приблизно о 01 годині 30 хвилин ОСОБА_1 після спільного вживання алкогольних напоїв зі своєю дружиною ОСОБА_2 та сусідом

ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, прибув до будинку останнього за адресою: АДРЕСА_1, де на ґрунті ревнощів кухонним ножем, який приніс із собою, будучи обізнаним про його підвищені травматичні властивості, свідомо припускаючи і бажаючи настання наслідків у вигляді смерті, умисно завдав ОСОБА_3 удар у передню поверхню черевної стінки зліва - життєво важливий орган, заподіявши тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння. Так, ОСОБА_1 виконав всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки ОСОБА_3 після заподіяння йому ножового поранення втік до будинку матері, де йому своєчасно було надано медичну допомогу.

Того ж дня приблизно о 01 годині 43 хвилиниОСОБА_1, продовжуючи свій єдиний, злочинний намір, у житловій кімнаті зазначеного будинку з метою вбивства завдав ОСОБА_2 два удари ножем у передню поверхню живота, а саме в ділянку лівого підребер`я, та праву здухвинну ділянку живота - життєво важливий орган, заподіявши тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння. Від отриманих поранень ОСОБА_2 впала на підлогу та втратила свідомість. ОСОБА_1, вважаючи, що виконав всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, не намагався прийняти будь-яких дій щодо надання допомоги потерпілій, залишив її на підлозі та пішов додому, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки ОСОБА_2 було своєчасно надано кваліфіковану медичну допомогу та доставлено до лікувального закладу .

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 06 листопада 2018 року апеляційні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Андрієвського О.А., прокурора, потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2 залишено без задоволення, а вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 - без зміни.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник Андрієвський О.А., діючи в інтересах засудженого ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність висновків судів першої та апеляційної інстанцій фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Указує на те, що умислу вбивати дружину та сусіда ОСОБА_3 у ОСОБА_1 не було, а тому його дії за ст. 15 ч. 2, ст. 115 ч. 2 п. 1 КК України кваліфіковано неправильно. Вважає, що дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за

ст. 121 ч. 1 КК України та призначити йому покарання, не пов`язане з позбавленням волі. Зазначає, що судом не було враховано всіх даних про особу ОСОБА_1, а також всіх обставин, які пом`якшують покарання, та того, що майже все село клопоче перед судом не позбавляти його волі.

Заперечень на касаційну скаргу захисника Андрієвського О.А. від учасників судового провадження не надходило.

Позиції учасників судового провадження

Захисник засудженого ОСОБА_1 - адвокат Андрієвський О.А. у судовому засіданні висловив доводи на підтримання своє касаційної скарги.

Прокурор у судовому засіданні вважала касаційну скаргу захисника

Андрієвського О.А. необґрунтованою і просила залишити її без задоволення, а судові рішення щодо ОСОБА_1 - без зміни.

Мотиви Суду

Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Обставини щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, визначення яких дано у статтях 410 та 411 КПК України та на які є посилання в касаційній скарзі, не є відповідно до вимог ст. 438 ч. 1 КПК України предметом дослідження та перевірки касаційним судом.

Відповідно до ст. 94 КПК України оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок. Касаційний суд при перевірці матеріалів кримінального провадження встановив, що суди дотримались вимог зазначеного закону.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні закінченого замаху на умисне вбивство двох осіб відповідає встановленим обставинам та підтверджується безпосередньо дослідженими та оціненими доказами.

Суд першої інстанції ретельно дослідив докази, що мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу ОСОБА_1 та на підтвердження його винуватості обґрунтовано послався, у тому числі, на: показання самого засудженого ОСОБА_1, який не заперечував, що після виявлення в будинку ОСОБА_3 своєї дружини у роздягнутому стані та сусіда, на ґрунті ревнощів завдав удар ножем у живіт

ОСОБА_3 та два удари у живіт ОСОБА_2, після чого зателефонував на "102" і повідомив, що зарізав дружину і сусіда, швидку медичну допомогу не викликав; показання потерпілого ОСОБА_3 про обставини завдання ОСОБА_1 йому удару ножем у живіт, після чого він у шокову стані побіг у будинок своєї матері, яка викликала йому швидку медичну допомогу; показання потерпілої ОСОБА_2 про завдання їй чоловіком двох ударів ножем у живіт, від яких вона впала на підлогу та втратила свідомість; показання свідка ОСОБА_5 про те, що 01 січня 2018 року приблизно о 02 годині до неї додому прийшов її син ОСОБА_3 з різаною раною, після чого вона викликала швидку медичну допомогу; дані, які містяться у: протоколах огляду місця події від 01 січня 2018 року домоволодіння ОСОБА_3 за

адресою: АДРЕСА_1,

домоволодіння ОСОБА_1 за адресою:

АДРЕСА_1 ; протоколах огляду та добровільної видачі речей від

01 січня 2018 року та 12 січня 2018 року; висновках судово-медичних експертиз від

13 лютого 2018 року №№ 12, 13 про характер, локалізацію та механізм утворення

тяжких тілесних ушкоджень відповідно у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; висновках

судово-імунологічних експертиз від 11 січня 2018 року №№ 52, 53, 54, від 13 лютого

2018 року № 22, від 15 лютого 2018 року №№ 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61 про належність потерпілим крові на вилучених речах.

Суд також правильно оцінив та врахував дані, які містяться в протоколі огляду

речового доказу від 15 січня 2018 року, під час якого відтворено зміст розмов

ОСОБА_1 з оператором служби 102, відповідно до яких ОСОБА_1 повідомив, що

зарізав дружину і сусіда, а також у протоколі про результати проведення негласної

(слідчої) розшукової дії від 19 лютого 2018 року - аудіо-, відеоконтроль місця в

приміщенні камер для утримання осіб ізолятора тимчасового тримання № 2 ГУНП в

Хмельницькій області на час перебування там ОСОБА_1 у період з 23 січня

2018 року по 03 березня 2018 року, проведеної на підставі ухвали слідчого судді

Апеляційного суду Хмельницької області від 23 січня 2018 року, відповідно до яких ОСОБА_1 розповів про обставини завдання ударів ножем на ґрунті ревнощів своїй

дружині ОСОБА_2 та сусіду ОСОБА_3 .

Згідно з висновком судово-психіатричної експертизи від 24 січня 2018 року № 72 на час вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 будь-яким душевним захворюванням чи іншим психічним розладом не страждав, міг розуміти значення своїх дій та керувати ними, у стані фізіологічного афекту чи іншому подібному емоційному стані, як підстави сильного душевного хвилювання, не знаходився, його психоемоційний стан змінився ще до виникнення конфлікту під дією вжитого алкоголю.

Виходячи із сукупності всіх встановлених судом обставин вчиненого діяння, зокрема, способу, знаряддя злочину, кількості, характеру і локалізації поранень, причин припинення злочинних дій, поведінки винного і потерпілих, що передувала події, їх стосунки, суд дійшов обґрунтованого висновку про направленість умислу ОСОБА_1 саме на вбивство ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Завдання цілеспрямованих одного удару ножем ОСОБА_3 та двох ударів ОСОБА_2 в життєво-важливі органи не може свідчити про відсутність прямого умислу на вбивство двох осіб, оскільки ОСОБА_1 виконав всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

Встановивши фактичні обставини, дослідивши та проаналізувавши зібрані докази у їх сукупності, надавши їм належну оцінку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про вчинення ОСОБА_1 зазначеного кримінального правопорушення та правильно кваліфікував його дії за ст. 15 ч. 2, ст. 115 ч. 2 п. 1 КК України. При цьому всім наявним доказам, в тому числі показанням ОСОБА_1, суд відповідно до вимог КПК України (4651-17) дав оцінку з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Вирок суду за змістом відповідає вимогам ст. 374 КПК України.

При призначені покарання ОСОБА_1 суд першої інстанції з дотриманням положень статей 50, 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до от. 12 КК України (2341-14) є особливо тяжким злочином, дані про особу ОСОБА_1, який раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні мати похилого віку, а також думки потерпілих щодо міри покарання. Обставиною, яка пом`якшує покарання, суд визнав щире каяття та добровільне відшкодування витрат на лікування потерпілих, а обставиною, яка обтяжує покарання, - вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.

Врахувавши всі зазначені обставини в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про неможливість виправлення ОСОБА_1 без його ізоляції від суспільства і обґрунтовано призначив йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ст. 115 ч. 2 КК України, мотивувавши таке рішення.

Суд апеляційної інстанції, переглянувши кримінальне провадження за апеляційними скаргами захисника Андрієвського О.А., прокурора, потерпілих ОСОБА_3 та

ОСОБА_2 на вирок місцевого суду, належним чином перевірив викладені у них доводи, у тому числі доводи захисника про неправильну кваліфікацію дій ОСОБА_1 та наявність підстав для застосування ст. 75 КК України, і визнав їх необґрунтованими, належним чином мотивував своє рішення та зазначив підстави, з яких апеляційні скарги визнано необґрунтованими. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Покарання, призначене ОСОБА_1, за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів, воно відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б підставами для скасування чи зміни судових рішень, також не виявлено.

Враховуючи зазначене, колегія суддів підстав для задоволення касаційної скарги захисника Андрієвського О.А. та скасування судових рішень щодо ОСОБА_1 не знаходить.

Керуючись ст.ст. 436, 438 КПК України, п. 15 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК України (4651-17) в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, Суд

Вирок Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 15 травня

2018 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 06 листопада 2018 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу його захисника - адвоката Андрієвського О.А. - без задоволення.