278/1525/17 Про таємне викрадення чужого майна, скоєне за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів - 13.06.2019 Прийняття

розглянув у судовому засіданні об`єднане кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017060170000590 від 08 червня 2017 року, щодо

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Зарічани Житомирського району Житомирської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, такого, що на підставі ст. 89 КК України судимості не має,

за ст. 185 ч. 2, ст. 185 ч. 3 КК України,

за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Житомирського апеляційного суду від 14 січня 2019 року щодо ОСОБА_1

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 08 листопада 2017 року ОСОБА_1 засуджено:

- за ст. 185 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки;

- за ст. 185 ч. 3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку тривалістю 3 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

До набрання вироком законної сили ОСОБА_1 залишено запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_2, касаційні скарги від якого та щодо якого не надходили.

Ухвалено стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_3 9 544 гривні на відшкодування матеріальної шкоди.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 : на користь потерпілої ОСОБА_4 658 гривень 65 копійок на відшкодування матеріальної шкоди та 2 000 моральної шкоди; на користь держави 5 741 гривню 60 копійок процесуальних витрат за проведення судових експертиз.

Прийнято рішення щодо речових доказів.

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінальних правопорушень за наступних обставин.

07 червня 2017 року приблизно о 16 годині 00 хвилин ОСОБА_1 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2, спостерігав за навколишньою обстановкою, а ОСОБА_2 шляхом виймання скла через вікно проник до будинку АДРЕСА_1, належного ОСОБА_3, звідки таємно викрали ноутбук марки "Lenovo G580" та телевізор марки "LG", чим заподіяли потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 9 544 гривні 50 копійок.

08 червня 2017 року приблизно о 10 годині ОСОБА_1 в приміщенні квартири своєї знайомої ОСОБА_5 за адресою:

АДРЕСА_2, з ванної кімнати повторно таємно викрав металеві каструлі, алюмінієві ванну, миску та сковорідку, чим заподіяв потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 658 гривень 65 копійок.

18 червня 2017 року приблизно о 15 годині ОСОБА_1 за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, повторно таємно викрав належний ОСОБА_6 велосипед марки "Ардіс", чим заподіяв потерпілій матеріальну шкоду на суму 2000 гривень.

Крім того, 26 червня 2017 року приблизно о 19 годині ОСОБА_1 відігнув залізні грати та через вікно проник до будинку АДРЕСА_1, належного ОСОБА_7, звідки повторно таємно викрав електроплитку, металеві каструлі, лопату та сковорідку, чим заподіяв потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 1 023 гривні 32 копійки.

Вироком Житомирського апеляційного суду від 14 січня 2019 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні Пелех-Красножон Л.М. у частині призначення покарання скасовано і ухвалено новий вирок, яким ОСОБА_1 :

- за ст. 185 ч. 2 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки;

- за ст. 185 ч. 3 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 вказано рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

У решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості, просить скасувати вирок апеляційного суду, залишивши покарання, призначене вироком суду першої інстанції, із застосуванням ст. 75 КК України. Указує на те, що апеляційний суд не врахував всіх обставин, які пом`якшують покарання, а саме повне визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а також позицію потерпілих, які під час розгляду кримінального провадження судом апеляційної інстанції в судовому засіданні від

14 січня 2019 року не наполягали на суворому покаранні, оскільки він з ними примирився та повністю відшкодував заподіяні збитки.

Заперечень на касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 від учасників судового провадження не надходило.

Позиції учасників судового провадження

Захисник у судовому засіданні вважав касаційну скаргу засудженого обґрунтованою і просив її задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні вважала касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 необґрунтованою і просила залишити її без задоволення.

Мотиви Суду

Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, за які його засуджено, та кваліфікація вчиненого за ст. 185 ч. 2,

ст. 185 ч. 3 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.

Доводи касаційної скарги про невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінальних правопорушень та особі засудженого внаслідок суворості є необґрунтованими.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. При цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

При призначені покарання ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу винного, та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, у тому числі й ті, на які посилається у касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1

Мотивуючи своє рішення, апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції в повній мірі не врахував думку потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 щодо міри покарання, кількість епізодів злочинної діяльності, розмір заподіяних збитків, а також усіх даних про особу ОСОБА_1 .

Врахувавши всі зазначені обставини в їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про неможливість виправлення ОСОБА_1 без його ізоляції від суспільства і обґрунтовано призначив йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ст. 185 ч. 2 КК України та мінімальних межах санкції ст. 185 ч. 3 КК України, мотивувавши таке рішення.

Покарання, призначене ОСОБА_1 судом апеляційної інстанції, за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів, воно відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Переконливих доводів, які б спростовували висновки апеляційного суду щодо призначеного покарання, засуджений у касаційній скарзі не навів.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б підставами для скасування чи зміни судового рішення, також не виявлено.

Враховуючи зазначене, колегія суддів підстав для задоволення касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 та скасування вироку апеляційного суду щодо нього і застосування ст. 75 КК України не знаходить.

Керуючись ст.ст. 436, 438 КПК України, п. 15 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК України (4651-17) в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, Суд

Вирок Житомирського апеляційного суду від 14 січня 2019 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а його касаційну скаргу - без задоволення.