718/54/17 Про незаконне заволодіння транспортним засобом - 12.06.2019 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника потерпілого Лукащука Р. М. - адвоката Дронь О. І. на вирок Кіцманського районного суду Чернівецької області від 04 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 05 липня 2017 року в кримінальному провадженні №12016260110000720 по обвинуваченню

ОСОБА_2, громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Брусниця Кіцманського району Чернівецької області, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Кіцманського районного суду Чернівецької області від 04 травня 2017 року ОСОБА_2 визнаний виправданим за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.

Органом досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачувався у тому, що він 07 листопада 2016 року, приблизно о 04 год., знаходячись у стані алкогольного сп`яніння на вул. Головна в с. Брусниця Кіцманського району Чернівецької області, біля бару "Оскар", знаючи, що належний на праві користування потерпілому ОСОБА_3 автомобіль марки "Опель Вектра" з німецькою реєстрацією, номерний знак " НОМЕР_1 ", не зачинений, сів до салону, де, побачивши у замку запалювання ключ, привів ним у дію двигун і без дозволу ОСОБА_3, незаконно заволодів цим автомобілем та почав ним рух і в ході руху, не впоравшись з керуванням допустив зіткнення з огорожею господарства АДРЕСА_2 . Своїми діями ОСОБА_2 завдав ОСОБА_3 шкоди на суму 50 251 грн. 07 коп.

Виправдовуючи ОСОБА_2, суд першої інстанції своє рішення мотивував тим, що не встановлено достатніх доказів для доведення винуватості ОСОБА_2 та вичерпано можливості їх отримання. Також суд першої інстанції навів у вироку покази потерпілого ОСОБА_3, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та вказав, що ніхто з них не бачив хто саме заволодів автомобілем.

Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 05 липня 2017 року зазначений вирок суду першої інстанції залишений без зміни.

Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник просить скасувати вирок суду першої інстанцій та ухвалу апеляційного суду представник потерпілого порушує питання про скасування вказаних судових рішень та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які полягали в порушенні права потерпілого на участь у судовому розгляді, про залучення в суді першої інстанції представником потерпілого особи, яка не мала, з огляду на положення КПК України (4651-17) , на це права. Також вказується на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неповноту судового розгляду, зокрема, що суд першої інстанції не з`ясував, чому показання, надані ОСОБА_2 на досудовому розслідуванні не співпадають його показанням, наданим в суді, чому показання свідка ОСОБА_7 також є суперечливими, не взято до уваги показання свідка ОСОБА_8, що суд дав невірну оцінку показанням потерпілого та свідків.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги представника потерпілого.

Захисник виправданого, яка взяла участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, заперечила проти задоволення касаційної скарги.

Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, заперечень або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.

Мотиви Суду

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Положеннями ст. 438 КПК України визначено, що підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції керується статтями 412- 414 КПК.

За нормами ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Так, у касаційній скарзі представник потерпілого Лукащука Р. М. вказує на істотні порушення вимог КПК України (4651-17) , які, зокрема, полягали у тому, що судом було допущено в якості представника потерпілого особу, яка не відповідала вимогам, встановленим п. 1 ч. 3 ст. 58 КПК України, що потерпілий порушував питання про відкладення розгляду кримінального провадження у зв`язку з неможливістю взяти участь, проте суд продовжив розгляд справи.

Перевіривши зазначені доводи, Верховний Суд вважає їх обґрунтованими.

Так, за змістом вимог ст. 58 КПК України потерпілого у кримінальному провадженні може представляти представник - особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником. При цьому, виходячи з вимог ст. 45 КПК України захисником може бути лише адвокати.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів провадження (т. 1 ар.пр. 104), судом у якості представника потерпілого був допущений батько потерпілого ОСОБА_3 - ОСОБА_9, який в подальшому заявив клопотання про залишення без розгляду цивільного позову потерпілого.

Крім того, у матеріалах провадження, ОСОБА_9 зазначений саме як представник потерпілого, проте у вироку суду першої інстанції ОСОБА_9 вказано як представника цивільного позивача, при цьому жодних документів, на підставі яких суд дійшов висновку, що ОСОБА_9 є представником цивільного позивача в матеріалах провадження не міститься.

Разом з тим, виходячи з положень ст. 63 КПК України представником цивільного позивача у кримінальному провадженні може бути особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником.

Однак, будь-яких документів, що ОСОБА_9, з огляду на вимоги як ст. 58, так і ст. 63 КПК України, є адвокатом, матеріали провадження не містять.

Крім того, є незрозумілою позиція суду щодо клопотання потерпілого про відкладення розгляду провадження у зв`язку з неможливістю його участі у судовому засіданні.

Згідно з журналом судового засідання та з технічним записом цього ж засідання, прокурор заперечував проти судового розгляду без участі потерпілого, захисник і обвинувачений покладалися на розсуд суду, проте суд продовжив зазначений розгляд і без участі потерпілого, однак за участю представника потерпілого Петращука М. В., допитав ряд свідків.

Наведене, на думку Верховного Суду, свідчить про недотримання судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону, якими встановлено права потерпілого у кримінальному провадженні, зокрема, права потерпілого у судовому розгляді, що істотно вплинуло на законність постановлених як судом першої інстанції, так і апеляційним судом судових рішень.

Виходячи з зазначеного та керуючись статтями 433, 434, 436- 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга представника потерпілого ОСОБА_3 - адвоката Дронь О. І. підлягає частковому задоволенню.

З цих підстав Верховний Суд постановив:

Касаційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_3 . - адвоката Дронь О. І. задовольнити частково.

Вирок Кіцманського районного суду Чернівецької області від 04 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 05 липня 2017 року відносно ОСОБА_2 - скасувати, призначити новий розгляд у суді першої інстанції.