ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 червня 2019 року
м. Київ
справа № 715/661/18
провадження № 51-8260км18
Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Бущенка А.П.,
суддів Білик Н.В., Ємця О.П.,
за участю: секретаря судового засідання прокурора Червінської М.П., Пономарьової М.С.,
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на вирок Глибоцького районного суду Чернівецької області від 3 квітня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 12 червня 2018 року щодо
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина Румунії, уродженця та жителя АДРЕСА_1,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 358 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Оскаржені судові рішення
1. Вироком від 3 квітня 2018 року Глибоцький районний суд Чернівецької області затвердив угоду про визнання винуватості у використанні завідомо підробленого документа, укладену 3 квітня 2018 року між прокурором Сторожинецької місцевої прокуратури та обвинуваченими ОСОБА_1, за якою останній визнав свою винуватість у тому, що він 6 березня 2018 року близько 17:20 на міжнародному пункті "Порубне" в с. Тереблече Глибоцького району Чернівецької області під час перевірки надав працівникам Державної прикордонної служби України завідомо підроблений документ - свідоцтво про реєстрацію автомобіля "Land Rover Range Rover".
2. Суд засудив ОСОБА_1 за частиною 4 статті 358 КК до покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Речовий доказ - автомобіль "Land Rover Range Rover" суд повернув засудженому.
3. Апеляційний суд Чернівецької області своєю ухвалою від 12 червня 2018 року залишив вирок місцевого суду без змін.
Вимоги і доводи касаційних скарг
4. У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на пункт 2 частини 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК (4651-17) ), просить змінити судові рішення в частині вирішення питання про долю речового доказу та конфіскувати автомобіль "Land Rover Range Rover" у дохід держави.
5. На обґрунтування своїх вимог зазначає, що згідно з вимогами пункту 5 частини 9 статті 100 КПК автомобіль підлягав конфіскації в дохід держави у зв`язку з тим, що не було встановлено його власника.
Позиції учасників касаційного розгляду
6. У судовому засіданні прокурор підтримала касаційну скаргу частково та просила скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Оцінка Суду
7. Оскаржена ухвала стосувалася перегляду в апеляційному порядку вироку про затвердження угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості. Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 394 КПК вирок суду першої інстанції на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржений прокурором виключно на підставах: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною 4 статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
10. Цей Суд вже вирішував питання, пов`язані з апеляційним оскарженням вироків за угодами про визнання винуватості, і дійшов висновку, що посилання на порушення, які не належать до підстав оскарження вироку за угодою про визнання винуватості відповідно до пункту 2 частини 4 статті 394 КПК, не доводить права на оскарження такого вироку (постанови від 2 жовтня 2018 року у справі № 523/13129/17-[1]та від 19 березня 2018 року у справі № 439/1271/17-[2]).
10. Суд не вбачає підстав відступати від правової позиції, висловленої в згаданих постановах, і вважає, що на підставах, які не охоплюються положеннями пункту 2 частини 4 статті 394 КПК, у тому числі з питань вирішення долі речових доказів, такий вирок оскарженню не підлягає.
11. Хоча апеляційний суд залишив вирок без змін, навівши інше обгрунтування, а саме на те, що транспортний засіб не був предметом чи знаряддям вчинення злочину, однак Суд вважає, що це не дає підстав для скасування оскарженої ухвали, оскільки не перешкодило ухвалити правильне по суті судове рішення.
12. З огляду на наведене Суд не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги прокурора.
Керуючись статтями 433, 436, 441, 442 КПК, Суд
ухвалив:
Вирок Глибоцького районного суду Чернівецької області від 3 квітня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 12 червня 2018 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
А.П. Бущенко Н.В. Білик О.П. Ємець
' 'p' -
[1] http://reyestr.court.gov.ua/Review/77009347
-
[2] http://reyestr.court.gov.ua/Review/72850760