Постанова
Іменем України
11 червня 2019 року
м. Київ
судова справа № 523/11081/17
провадження № 51-9614км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Слинька С. С.,
суддів Могильного О. П., Щепоткіної В. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Гапон С. А.,
прокурора Парусова А. М.,
захисників Жиліча С. М., Поліщука С. М., Ярмольського А. І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Поліщука С. М. в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 03 грудня 2018 року про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження та повернення його апеляційної скарги на вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 30 серпня 2017 року щодо ОСОБА_2 .
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вказаним вироком затверджено угоду про визнання винуватості, яку укладено між Кривим С. О. та прокурором відділу прокуратури Одеської області у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 420176000000681.
Згідно з угодою ОСОБА_2 засуджено за ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 364 КК України та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суровим остаточно призначено ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 10 місяців без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю із застосуванням штрафу у розмірі 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 12750 грн.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначеним за вироком Дарницького районного суду м. Києва від 19 червня 2017 року, остаточно призначено ОСОБА_2 покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі на строк 5 років без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю із застосуванням штрафу у розмірі 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 12750 грн.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік.
Не погоджуючись із вироком, захисник Поліщук С. М. в інтересах ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.
Миколаївський апеляційний суд 03 грудня 2018 року ухвалою відмовив захиснику Поліщуку С. М. у задоволенні його клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Суворовського районного суду м. Одеси від 30 серпня 2017 року та повернув його апеляційну скаргу.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала, а також позиції інших учасників кримінального провадження
У касаційній скарзі захисник Поліщук С. М. просить скасувати ухвалу апеляційного суду про відмову в поновленні строку на оскарження вироку щодо ОСОБА_2 та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає, що апеляційний суд не врахував поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження зазначеного вироку, а тому всупереч положенням п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України прийняв незаконне рішення про відмову в поновленні строку апеляційного оскарження судового рішення та повернення апеляційної скарги, що не відповідає вимогам ст. 370 КПК України.
На касаційну скаргу захисника Поліщука С. М. захисники засудженого ОСОБА_2. Жиліч С . М. та Ярмольський А. І . подали заперечення, в яких, наводячи відповідні аргументи, стверджували про безпідставність заявлених вимог і просили залишити її без задоволення, а ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 03 грудня 2018 року - без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Захисник Поліщук С. М. підтримав касаційну скаргу і просив її задовольнити, захисники Жиліч С. М., Ярмольський А. І. та прокурор вважали касаційну скаргу необґрунтованою та просили залишити її без задоволення, а судове рішення - без зміни.
Мотиви Суду:
Згідно з вимогами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і мотивованим, тобто його має бути ухвалено компетентним судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Також суд у своєму рішенні повинен навести належні, достатні мотиви й підстави для його ухвалення.
Як убачається з оскаржуваної ухвали апеляційного суду, рішення про повернення апеляційної скарги було прийнято на підставі ч. 3 ст. 399 зазначеного Кодексу, п. 4 якої передбачає, що апеляційна скарга повертається особі, котра її подала, у випадку, якщо таку скаргу подано після закінчення строку апеляційного оскарження, і суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для його поновлення, про що просив захисник Поліщук С. М.
Відповідно до ч. 2 ст. 395 КПК України, яка встановлює порядок і строки апеляційного оскарження, апеляційну скаргу на вирок суду першої інстанції може бути подано протягом тридцяти днів із дня його проголошення. Частина 3 цієї ж статті передбачає, що у випадку, коли вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Як убачається зі змісту ухвали апеляційного суду, вирок суду першої інстанції, ухвалений на підставі угоди щодо ОСОБА_2, було проголошено 30 серпня 2017 року, і він набрав законної сили 02 жовтня 2017 року, тоді як апеляційну скаргу на вказане судове рішення захисник Поліщук С. М. подав лише 01 серпня 2018 року, тобто поза межами тридцятиденного строку на його оскарження.
При цьому апеляційний суд дійшов висновку, що у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеного вироку Поліщук С. М. не навів обґрунтованих підстав для його поновлення, у зв`язку з чим подану ним апеляційну скаргу йому було повернуто.
В обґрунтування прийнятого рішення апеляційний суд зазначив, що захиснику Поліщуку С. М. було відомо, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 перебуває в провадженні Суворовського районного суду м. Одеси, оскільки він під час підготовчого судового засідання у вказаному місцевому суді заявляв письмове клопотання про його допуск до розгляду в цьому провадженні.
При цьому, Суворовський районний суд м. Одеси ухвалою від 14 серпня 2017 року відмовив захиснику Поліщуку С. М. у задоволенні вищевказаного клопотання.
Крім того, вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 30 серпня 2017 року щодо ОСОБА_2, було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 06 вересня 2017 року.
За таких обставин апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що посилання Поліщука С. М. на те, що про наявність вироку щодо ОСОБА_2 йому стало відомо лише 01 липня 2018 року є безпідставними та вони не можуть бути визнані поважними причинами пропуску процесуального строку, з чим також погоджується колегія суддів касаційного суду.
Жодних інших причин, що були об`єктивно непереборними та позбавили можливості подати відповідну апеляційну скаргу у передбачений законом строк, захисник не вказав, а тому апеляційний суд правильно зазначив про відсутність поважних причин пропуску процесуального строку.
Наведене свідчить про те, що оскаржувана ухвала апеляційного суду про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження вироку та повернення апеляційної скарги особі, яка її подала, відповідно до вимог ст. 370 КПК України є законною, мотивованою та обґрунтованою, а підстави для її скасування та задоволення касаційної скарги захисника Поліщука С. М. відсутні.
Істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які були б безумовними підставами для скасування судового рішення, колегією суддів не встановлено.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Верховний Суд
ухвалив:
Ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 03 грудня 2018 року про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження та повернення апеляційної скарги захисника Поліщука С. М. в інтересах ОСОБА_1 на вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 30 серпня 2017 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника Поліщука С. М. - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
С. С. Слинько О. П. Могильний В. В. Щепоткіна