Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого: Штульман І.В. (доповідач), суддів: Олексієнка М.М., Рецебуринського Ю.Й., - розглянувши в касаційній інстанції в порядку письмового провадження справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій, за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 6 травня 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2014 року, -

У квітні 2014 року Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці звернулося в суд із позовом, у якому просило визнати неправомірною бездіяльність відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області та зобов'язати відповідача провести у повному обсязі виконавчі дії щодо виконання зведеного виконавчого провадження № 38488299, передбачені Законом України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (606-14) .

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 6 травня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 6 травня 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2014 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Відповідно до частини 3 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Такими органами державної виконавчої служби відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про державну виконавчу службу" від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 202/98-ВР (202/98-ВР) ) є Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень; управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень; районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Виходячи із зазначених положень, по цій категорії справ відповідачами можуть бути лише перераховані органи державної виконавчої служби.

Структурні підрозділи органів державної виконавчої служби: відділ примусового виконання рішень державної виконавчої служби України, відділи примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі - не визначені Законом № 202/98-ВР (202/98-ВР) як самостійні органи державної виконавчої служби, що виключає можливість їхньої участі як відповідачів у справах, що розглядаються відповідно до вимог статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як вбачається з матеріалів справи, Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці звернулося з позовом до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області, який не входить до переліку органів державної виконавчої служби, визначеного Законом № 202/98-ВР (202/98-ВР) , а тому не може виступати в якості відповідача у таких справах.

Не дивлячись на зазначені обставини, суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, не вирішив питання про заміну первинного відповідача на належного - Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області, відповідно до переліку, визначеного частиною 1 статті 3 Закону № 202/98-ВР, як того вимагає стаття 52 Кодексу адміністративного судочинства України, що призвело до процесуальних порушень, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Апеляційний суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, на зазначені порушення уваги не звернув.

Згідно частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 6 травня 2014 року та ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2014 року підлягають скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції на новий розгляд.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці - задовольнити частково.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 6 травня 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2014 року - скасувати.

Справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій - направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає.