373/1742/15-к Про виправдання осіб за обвинуваченням (кожного) за ст. 189 Кримінального кодексу України у зв'язку з відсутністю в їх діянні складу кримінального правопорушення - 11.06.2019 Прийняття

розглянула в судовому засіданні матеріали кримінального провадження за касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду Київської області від 12 липня 2018 року про відмову у поновленні строку на апеляційне оскарження та повернення апеляційної скарги.

Короткий зміст оскарженого рішеннята встановлені обставини

За вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 7 серпня 2017 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було виправдано за обвинуваченням (кожного) за ч. 2 ст. 189 Кримінального кодексу України у зв`язку з відсутністю в їх діянні складу кримінального правопорушення.

На вказаний вирокпотерпілий ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, заявивши також клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.

Ухвалою від 12 липня 2018 року Апеляційний суд Київської області відмовив ОСОБА_4 у задоволенні клопотання і, керуючись п. 4 ч. 3 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК (4651-17) ), повернув скаргу потерпілому.

Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі потерпілийОСОБА_4 просить скасувати на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді. За твердженням потерпілого, він пропустив строк апеляційного оскарження з поважних причин. Аргументуючи заявлену вимогу, наголошує на відсутності в матеріалах провадження даних, які підтверджують поінформування його належним чином про час та місце судових засідань, а також на тому, що він не отримав копії вироку, направленої місцевим судом. На думку ОСОБА_4, суд апеляційної інстанції неправомірно всупереч вимогам ч. 1 ст. 117 КПК відмовив у поновленні процесуального строку та повернув апеляційну скаргу.

На касаційну скаргу виправдані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали заперечення, в яких із наведенням аргументів зазначають про неспроможність касаційних вимог потерпілого.

Крім того, до суду касаційної інстанції від ОСОБА_4 надійшла заява про здійснення касаційного розгляду без його участі.

Учасникам кримінального провадження було повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.

Позиції учасників судового провадження

У суді касаційної інстанції прокурор, виправдані та захисник вважали необґрунтованими заявлені касаційні вимоги.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі й у запереченнях на неї, колегія судів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК апеляційна скарга на вирок подається протягом тридцяти днів із дня його проголошення. За правилами ч. 3 цієї статті строк подачі апеляційної скарги для особи, яка перебуває під вартою, обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Статтею 399 КПК передбачено підстави залишення апеляційної скарги без руху, її повернення або відмови у відкритті провадження.

Зокрема, згідно з п. 4 ч. 3 ст. 399 вказаного Кодексу апеляційна скарга повертається, якщо її подано після закінчення строку апеляційного оскарження, а суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

За приписами ч. 2 ст. 113 КПК процесуальні дії під час кримінального провадження мають бути виконані його учасниками без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу. Вимога про необхідність виконання процесуальних дій у встановлений КПК (4651-17) строк також міститься у ст. 116 вказаного Кодексу.

Частиною 1 ст. 117 КПК передбачено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється лише в тому випадку, якщо судом буде визначено поважність причин його пропуску.

Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами, труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у строк, визначений законом. Такі обставини мають бути підтверджені скаржником.

У цьому провадженні, як убачається з його матеріалів, апеляційний суд, відмовляючи потерпілому ОСОБА_4 у поновленні строку апеляційного оскарження, керувався саме наведеними законодавчими приписами.

Так, згідно з даними, що містяться у провадженні, 25 червня 2018 року потерпілий оскаржив в апеляційному порядку вирок місцевого суду від 7 серпня 2017 року. При цьому він також заявив клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження. Поважність причин пропущення такого строку потерпілий мотивував тим, що він не був присутнім під час судового розгляду та проголошення вироку, його копію отримав лише 15 червня 2018 року. Крім того, ОСОБА_4 зазначав, що він раніше вже звертався з апеляційною скаргою та з аналогічним клопотанням, у задоволенні якого було відмовлено, а суд касаційної інстанції не знайшов підстав для відкриття провадження за касаційною скаргою на таке рішення.

Суд апеляційної інстанції, розглянувши клопотання потерпілого, дійшов висновку про відсутність поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження, а тому залишив згадане клопотання без задоволення і повернув ОСОБА_4 подану скаргу.

Обґрунтовуючи свою позицію з посиланням на матеріали справи, апеляційний суд зазначив, що 7 серпня 2017 року місцевий суд направляв потерпілому копію вироку, проте її згідно з довідкою УДППЗ "Укрпошта" було повернуто за заявою одержувача; ОСОБА_4 11 жовтня 2017 року вже звертався зі скаргою та з клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження, яке 25 жовтня 2017 року було відхилене, оскільки всупереч доводам скаржника суд першої інстанції неодноразово повідомляв потерпілому про розгляд кримінального провадження, й останній не вчинив жодних дій для отримання копії оспорюваного рішення, а з новою апеляційною скаргою звернувся через значний проміжок часу.

Таким чином, апеляційний суд, по суті, визнав, що ОСОБА_4 фактично відмовився від реалізації права на отримання копії вироку, протягом тривалого часу не виявив належної зацікавленості у розгляді справи й не надав доказів на підтвердження поважності причин пропущення ним строку апеляційного оскарження, як це передбачено правилами ст. 117 КПК.

Наведений висновок суду відповідає матеріалам кримінального провадження, в яких також міститься заява ОСОБА_4 від 22 травня 2017 року про розгляд справи та його закінчення без участі потерпілого.

За таких обставин апеляційний суд обґрунтовано відхилив клопотання ОСОБА_4 про поновлення строку апеляційного оскарження та правомірно повернув скаргу потерпілому.

Викладена позиція узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Зокрема, у справі "Каракуця проти України" (рішення від 16 лютого 2017 року), незважаючи на той факт, що суд апеляційної інстанції не повідомив про винесення рішення, ЄСПЛ відхилив скаргу на порушення права доступу до суду, оскільки заявники впродовж тривалого часу не виявили належної зацікавленості у розгляді провадження.

Істотних порушень норм процесуального права, які тягнуть за собою обов`язкове скасування ухвали апеляційного суду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК, під час здійснення касаційного розгляду справи не встановлено.

Тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 433, 436, 441, 442 КПК, колегія суддів

у х в а л и л а:

Ухвалу Апеляційного суду Київської області від 12 липня 2018 року залишити без зміни, а касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_4 - без задоволення.