1304/10570/12 Про залишення без задоволення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови суду - 06.06.2019 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 01 березня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 14 травня 2018 року.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Постановою судді Галицького районного суду м. Львова від 07 березня 2013 року закрито провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора Львівської області при розгляді заяви про вчинений злочин, зобов`язання до прийняття рішення відповідно до вимог ст. 97 КПК України.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 01 березня 2018 року заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами вищезазначеної постанови залишено без задоволення.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 14 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу суду від 01 березня 2018 року - без зміни.

Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення судів, а також постанову суду від 07 березня 2013 року, визнати незаконною бездіяльність прокуратура та зобов`язати його прийняти рішення відповідно до вимог закону. В обґрунтування своїх вимог вказує на невідповідність судових рішень вимогам кримінального процесуального закону, відсутність мотивів, з яких суд виходив при прийнятті рішення про те, що ухвала слідчого судді не є судовим рішенням по суті справи, посилається на наявність нововиявлених обставин, чому не дав оцінки суд. Також зазначає, що ухвала апеляційного суду постановлена з порушенням норм процесуального закону, є необґрунтованою та не відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги.

Мотиви суду

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Підставами для скасування судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції має керуватися ст. 412 КПК України.

При розгляді матеріалів провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постановлені за його заявою судові рішення, суд касаційної інстанції істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були би підставами для скасування цих судових рішень, не знайшов.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 не погоджується з рішеннями судів, що оскаржувана ним постанова судді від 07 березня 2013 року не може бути переглянута за нововиявленими обставинами.

Зазначені доводи ОСОБА_1 не заслуговують на увагу з огляду на таке.

Для вирішення питання, які судові рішення можуть бути предметом перегляду за нововиявленими обставинами Суд звертається до загальних принципів, що визначають кримінальний процес.

Частина перша статті 129 Конституції України передбачає, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Стаття 8 КПК встановлює, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, а принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

В численних рішеннях, зокрема, в рішенні у справі Рябих проти Росії (заява № 52854/99 від 24 червня 2003 року) Європейський суд з прав людини зазначив, зокрема:

"Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване статтею 6 1 Конвенції, має тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, яка декларує верховенство права як спільну спадщину Договірних Держав. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який вимагає, серед іншого, щоб коли суди остаточно вирішили справу, їхні рішення не могли бути поставлені під сумнів.

Правова визначеність передбачає повагу до принципу остаточності судового рішення. Цей принцип передбачає, що жоден учасник процесу не вправі вимагати перегляду остаточного і обов`язкового рішення, лише з метою повторного або нового розгляду справи. Повноваження вищих судів на перегляд справи мають використовуватися для виправлення судових помилок чи порушень у відправленні правосуддя, але не для нового розгляду справи. Перегляд не може використовуватися як повторна апеляція і сама по собі можливість існування двох різних поглядів на справу не може бути підставою для перегляду. Відступ від цього принципу є виправданим лише у випадку, якщо зумовлений обставинами суттєвого та вагомого характеру" (пункти 51-52).

Системне тлумачення глави 34 КПК України (4651-17) у сукупності з наведеними вище положеннями призводить до висновку, що перегляд за нововиявленими обставинами є надзвичайним (екстраординарним) переглядом судових рішень у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи в звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанції) виявлені обставини, що могли суттєво вплинути на прийняті судові рішення, і внаслідок завершення кримінального провадження, розгляд цих обставин у звичайному порядку кримінального провадження став недоступним.

Цей висновок підтверджується, крім іншого, і самим текстом статті 459 КПК України, відповідно до якого нововиявленими обставинами визнаються:

- "штучне створення або підроблення доказів, на яких ґрунтується вирок";

- "скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути;

- "інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали".

Відповідно до цього положення, нововиявлені обставини мають стосуватися лише вироку або судових рішень, що постановлені щодо цього вироку, тобто судового рішення по суті кримінального обвинувачення.

Зі змісту глави 34 КПК України (4651-17) та загальних засад кримінального провадження вбачається, що кримінальне провадження за нововиявленими обставинами являє собою форму перегляду рішень суддів, які набрали законної сили. За своїм змістом ця стадія кримінального процесу виступає як механізм, що доповнює звичайні заходи забезпечення правосудності судових рішень у кримінальних провадженнях. Цей вид провадження має резервне значення та використовується лише у випадках, коли вичерпані всі інші допустимі засоби процесуально-правового захисту.

Таким чином, Суд дотримується раніше сформованого висновку, що за нововиявленими обставинами можуть бути переглянуті лише судові рішення по суті кримінального обвинувачення, що набрали законної сили, у випадку, коли кримінальне провадження закінчено і рішення стали остаточними.

Як убачається з матеріалів провадження рішенням судді Галицького районного суду м. Львова від 07 березня 2013 року закрито провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора Львівської області при розгляді заяви про вчинений злочин. Оскільки зазначене судове рішення було постановлено на стадії досудового розслідування і не є рішенням по суті кримінального провадження, то місцевий суд правильно зазначив, що воно не відноситься до тих рішень, які можуть бути предметом перегляду за нововиявленими обставинами в порядку, передбаченому главою 34 КПК України (4651-17) .

Крім того, суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що згідно зі ст. 460 КПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами мають право подати учасники судового провадження. При цьому п. 26 ч. 1 ст. 3 цього Кодексу встановлено, що учасниками судового провадження є: сторони кримінального провадження, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, представник персоналу органу пробації, тертя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, а також інші особи, за клопотанням або скаргою яких у випадках, передбачених КПК (4651-17) , здійснюється судове провадження.

Враховуючи вичерпний перелік осіб, що мають право подавати заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що ОСОБА_1 є учасником кримінального провадження, а не учасником судового провадження, а отже не вправі подавати заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду, що прийняте під час досудового розслідування.

Встановивши, що заява ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подана на судове рішення, яке не може бути предметом перегляду, суд першої інстанції відмовив у її задоволенні, постановив рішення, яким, по суті, завершив провадження. Скасування ухвали місцевого чи апеляційного суду в будь-якому разі не призведе до перегляду оскаржуваного рішення судді від 07 березня 2013 року. Таким чином, анулювання результатів судових розглядів з метою дотримання самої лише формальної процедури, навпаки, призведе до неефективного витрачання людських і часових ресурсів та порушення прав учасників процесу на розгляд справи упродовж розумного строку.

Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення. У зв`язку із цим та керуючись статтями 434, 436 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне залишити судові рішення без зміни.

З цих підстав суд ухвалив:

Ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 01 березня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 14 травня 2018 року залишити без зміни, а касаційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.