760/8040/17-к Про таємне викрадення чужого майна, скоєне з корисливих мотивів - 06.06.2019 Прийняття

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді провадження судом апеляційної інстанції, на вирок Солом`янського районного суду м. Києва від 22 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 23 квітня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100090003317,

стосовно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, засудженого за ст. 185 ч. 3 Кримінального кодексу України (далі - КК України (2341-14) ).

1. Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

Прокурор у касаційній скарзі виклав вимогу до суду касаційної інстанції про скасування судових рішень стосовно засудженого ОСОБА_2 та призначення нового розгляду у суді першої інстанції, мотивуючи неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до невідповідності призначеного покарання через м`якість. Стверджує, що до ОСОБА_2 безпідставно застосовані положення ст. 75 КК України, без належного врахування даних про його особу, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, що свідчить про вперте небажання стати на шлях виправлення. Крім того, ті обставини, на підставі яких суд прийняв рішення про застосування положень ст. 75 КК України, вже були враховані судом при призначенні покарання в межах санкції статті.

У запереченні на касаційну скаргу захисник Войтенко К.В., яка діє в інтересах засудженого ОСОБА_2, просить залишити скаргу без задоволення, а судові рішення стосовно останнього - без зміни.

2. Зміст оскаржуваних судових рішень та встановлені судами першої й апеляційної інстанцій обставини

2.1 Суд першої інстанції

За вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 22 червня 2017 року ОСОБА_2 засуджено за ст. 185 ч. 3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю три роки, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 ч. 3 п. 2, ч. 1 пунктами 1, 2 КК України (2341-14) .

Також вирішено долю речових доказів та питання щодо процесуальних витрат.

2.2 Суд апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 23 квітня 2018 року апеляційну скаргу заступника прокурора м. Києва залишено без задоволення, а вирок Солом`янського районного суду м. Києва від 22 червня 2017 року стосовно засудженого ОСОБА_2 - без зміни.

2.3 Обставини у кримінальному провадженні, встановлені судами

28 березня 2017 року приблизно о 09 годині 25 хвилин ОСОБА_2, будучи раніше судимим за корисливі злочини, знаходячись поблизу будинку АДРЕСА_1, вирішив таємно викрасти чуже майно. Реалізуючи свій злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_2 непомітно для консьєржа зайшов у приміщення гуртожитку, піднявся на п`ятий поверх, підійшов до кімнати № 526 та шляхом вільного доступу відкрив вхідні двері. Впевнившись у тому, що на ліжку спить потерпілий ОСОБА_3 та за його діями ніхто не спостерігає, проник в кімнату, підійшов до столу, де непомітно для потерпілого, діючи умисно, повторно, таємно, викрав чуже майно, а саме ноутбук, загальною вартістю 5 248 грн. З викраденим майном ОСОБА_2 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 5 248 грн.

Вказані дії ОСОБА_2 кваліфіковані судом за ст. 185 ч. 3 КК України як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, поєднане з проникненням до житла.

3. Доводи інших учасників судового провадження

У судовому засіданні суду касаційної інстанції прокурор частково підтримала подану скаргу та просила скасувати рішення суду апеляційної інстанції та направити провадження на новий апеляційний розгляд.

Засуджений та його захисник у засіданні суду касаційної інстанції заперечували проти доводів касаційної скарги прокурора.

4. Джерела права й акти їх застосування

4.1 Кримінальний процесуальний кодекс України (4651-17)

4.1.1 Стаття 370. Законність, обґрунтованість і вмотивованість судового рішення

Частина 1. Судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

4.1.2 Стаття 419. Зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Частина 2. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

5. Мотиви та висновки Верховного Суду

5.1 Щодо меж перегляду провадження судом касаційної інстанції

Висновки суду про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, як і кваліфікація дій за вказаним законом у касаційній скарзі не оспорюються.

Розгляд касаційної скарги Суд здійснює в частині дотримання судами правильності застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме застосування положень ст. 75 КК України, невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі винного внаслідок м`якості.

5.2 Щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання

Доводи щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме положень ст. 75 КК України, що призвело до невідповідності призначеного покарання через м`якість, Суд вважає необґрунтованими.

Так, суд першої інстанції, призначаючи ОСОБА_2 покарання, врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину та дані про його особу. Так, ОСОБА_2 раніше судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, з 11 грудня 2011 року перебуває на обліку у лікаря нарколога, повністю відшкодував заподіяну злочином шкоду шляхом повернення викраденого майна потерпілому, має незадовільний стан здоров`я та потребує тривалого лікування. Обставиною, яка пом`якшує покарання, визнано щире каяття, та встановлено відсутність обставин, які його обтяжують.

Суд, приймаючи рішення про звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, визнав, що встановлена в судовому засіданні сукупність зазначених обставин вчиненого злочину та дані про особу винного, зокрема незадовільний стан його здоров`я, є достатніми підставами для такого рішення.

На вказаний вирок прокурором було подано апеляційну скаргу із вимогою щодо скасування вироку суду в частині призначеного покарання та ухвалення нового вироку, яким призначити ОСОБА_2 за ст. 185 ч. 3 КК України реальне покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки. Прокурор мотивував вимогу, наявністю у ОСОБА_2 . шести попередніх судимостей ОСОБА_2, три з яких за вчинення крадіжок, у тому числі з проникненням у житло/інше приміщення.

Також заперечив обґрунтованість врахування судом обставини, яка пом`якшує покарання - щирого каяття та такої підстави звільнення від відбування покарання з випробуванням як незадовільний стан здоров`я.

Так, апеляційний суд, залишаючи апеляційну скаргу прокурора без задоволення, повною мірою перевірив наведені в ній доводи, спростувавши їх з наведенням докладних мотивів прийнятого рішення, що свідчить про виконання апеляційним судом у повному обсязі вимог ст. 419 КПК України та положень процесуального закону щодо обґрунтованості та вмотивованості судових рішень [4.1.1, 4.1.2].

Крім того, право суду на застосування положень ст. 75 КК України при ухваленні вироку є правом суду, якщо для цього були вагомі підстави, які враховуються судом у сукупності, без переважання одних над іншими, зокрема як у цьому випадку наявність непогашеної судимості над незадовільним станом здоров`я, повним відшкодуванням збитків, щирим каяттям, що визнано судом обставиною, яка пом`якшує покарання, тощо.

Апеляційний розгляд проведено відповідно до вимог кримінального процесуального закону, ухвала апеляційного суду відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України.

Судом не встановлено неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до невідповідності призначеного покарання через м'якість, тому підстави до задоволення касаційної скарги відсутні.