514/1231/17 Про зміну оскаржуваних судових рішень в частині виключення посилання на конфіскацію майна та його повернення, а також виключення рішення про стягнення з обвинуваченого процесуальних витрат - 06.06.2019 Прийняття

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тарутинського районного суду Одеської області від 08 лютого 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 10 квітня 2018 року.

1. Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі ОСОБА_1 виклав вимогу про зміну оскаржуваних ним судових рішень в частині виключення посилання на конфіскацію майна та його повернення, а також виключення рішення про стягнення з нього процесуальних витрат. Вимогу мотивував незаконністю та необґрунтованістю судових рішень, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, оскільки стверджує, що у цьому провадженні у формі приватного обвинувачення потерпілий відмовився від обвинувачення стосовно нього, що означає відсутність самого факту злочину, будь-яких висновків суду про невинуватість/винуватість тощо.

2. Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

2.1 Суд першої інстанції, рішення якого оскаржується

Тарутинський районний суд Одеської області ухвалою від 08 лютого 2018 року закрив кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 129 ч. 1 КК України, у зв`язку з відмовою потерпілого ОСОБА_2 від обвинувачення.

Цією ж ухвалою стягнув з ОСОБА_1 на користь держави витрати, пов`язані із залученням експерта, в розмірі 2 372,88 грн та вирішив долю речових доказів, що були видані власнику ОСОБА_2, залишивши останньому за належністю.

Також цією ухвалою знято арешт, накладений ухвалою Тарутинського районного суду Одеської області від 18 липня 2017 року, та конфісковано: три предмети золотистого кольору, ззовні схожі на гільзи, довжиною 39 мм з маркуванням 7,62*39; два предмети золотистого кольору, ззовні схожі на набої від гвинтівки, довжиною 57 мм, маркуванням 7,62*39; предмет ззовні схожий на коробчастий магазин коричневого кольору; сім металевих предметів золотистого кольору, ззовні схожі на набої калібру 7,62*39; предмет, ззовні схожий на карабін "Форт 202", калібру 7,62 мм НОМЕР_1 .

2.2 Суд апеляційної інстанції, рішення якого оскаржується

Апеляційний суд Одеської області ухвалою від 10 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а ухвалу Тарутинського районного суду Одеської області від 08 лютого 2018 року - без зміни.

3. Доводи інших учасників судового провадження

Прокурор у засіданні касаційного суду заперечувала проти доводів касаційної скарги ОСОБА_1

4. Джерела права й акти їх застосування

4.1 Кримінальний кодекс України (2341-14)

4.1.1 Стаття 96--1. Спеціальна конфіскація

Частина 1. Спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159--1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209--1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212--1, частиною першою статей 222, 229, 239--1, 239--2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363--1, 364--1, 365--2 цього Кодексу.

Частина 2. Спеціальна конфіскація застосовується на підставі:

2) ухвали суду про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

4.2 Кримінальний процесуальний кодекс України (4651-17)

4.2.1 Стаття 370. Законність, обґрунтованість і вмотивованість судового рішення

Частина 1. Судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

4.3 Кримінальний процесуальний кодекс (4651-17)

4.3.1.Стаття 124. Розподіл процесуальних витрат

Частина 2. У разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

4.3.2.Стаття 477 Диспозитивність

Частина 4. Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого. Відмова потерпілого, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представника від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.

4.3.3.Стаття 477. Поняття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення

1. Кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, передбачених:

1), частиною першою статті 129 (погроза вбивством без обтяжуючих обставин),

5. Мотиви та висновки Верховного Суду

5.1 Щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність

Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 є підставними з огляду на таке.

Процесуальним законом встановлено, що спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу [4.1.1].

Законодавцем чітко передбачено, що для застосування за рішенням суду спеціальної конфіскації має існувати умова - вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною Кримінального кодексу України (2341-14) .

Дане кримінальне провадження за ч.1 ст. 129 України (погроза вбивством без обтяжуючих обставин), здійснювалось у формі приватного обвинувачення, тобто провадження було розпочате лише на підставі заяви потерпілого [4.3.3].

Отже, судовий розгляд обвинувачення не відбувся, кримінальне провадження закрито, відповідно умисна вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину судом не встановлена.

За таких обставин, Суд стверджує про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність при постановленні судом оскаржуваного рішення щодо примусового безоплатного вилучення майна ОСОБА_1, у зв'язку з чим відбулось безпідставне втручання в його право власності на це майно.

Також Суд погоджується з доводами касаційної скарги щодо незаконного стягнення з ОСОБА_1 на користь держави 2 372,88 грн витрат, пов`язаних із залученням експерта, оскільки відповідно до вимог процесуального закону таке стягнення проводиться з обвинуваченого тільки у разі ухвалення обвинувального вироку [4.3.1].

Таким чином, встановлене неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність дає Суду підстави для задоволення касаційної скарги та зміни судових рішень.

Керуючись статтями 434, 436, 441, 442 КПК України, Верховний Суд

у х в а л и в:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Тарутинського районного суду Одеської області від 08 лютого 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 10 квітня 2018 року змінити, виключити із зазначених ухвал рішення про застосування положень ст. 96-1 КПК України та про стягнення з ОСОБА_1 процесуальних витрат, пов`язаних із залученням експерта, на загальну суму 2 372,88 грн.